Маріуполь був, є і залишиться українським містом, - Метінвест
Маріуполь був, є і залишиться українським містом. Питання здачі міста російським загарбникам не допускається.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ з посиланням на генерального директора компанії "Метінвест" Юрія Риженкова.
"Позиція влади, військових і жителів залишається незмінною: Маріуполь - це українське місто. Так само вважає і Рінат Ахметов", - пояснив він.
За його словами, Росія обстрілює Маріуполь вже три тижні, з усіх боків, з найрізноманітнішої зброї, використовуючи наземні установки і авіацію. А зовсім недавно Росія також використовувала для обстрілів свої військові кораблі.
"Зв'язок з жителями в місті практично відсутній. У момент, коли місто було оточене, в ньому знаходилося понад 400 тис. осіб. Більшість з них вже три тижні ховаються від обстрілів в бомбосховищах і підвалах своїх будинків. Запасів їжі і товарів першої необхідності, які ми зробили в бомбосховищах, не вистачило на такий тривалий термін. Зараз у місті гуманітарна катастрофа", - поділився він.
Також він розповів, що обстрілу російським агресором піддався один з металургійних заводів компанії в місті. Але коли Україна виграє війну, завод обов'язково буде відбудований заново, запевнив він.
"Навіть після обстрілів ми віримо, що зможемо відновити роботу заводу – це позиція українських жителів, Ріната Ахметова і української влади", - підкреслив він.
Нагадаємо, Маріуполь третій тиждень перебуває в блокаді російських окупантів. У місті гуманітарна катастрофа, немає їжі і води. Жителі вибираються з міста на власних авто під постійними обстрілами.
У мирних містах на них чекають притулку та гуманітарна допомога: компанія "Метінвест" облаштувала понад 5500 тисяч місць для переселенців у містах присутності.
Також, в кооперації з Фондом Ахметова, в Запоріжжі доставлені 80 тонн гуманітарної допомоги: вся вона буде доставлена людям, які її потребують.
"Галантерейщик и кардинал - это сила!"
ВСУ подтверждают, что рашисты в Буче, Ирпене и Гостомеле отрезаны от снабжения и находиться в котле
Дуже добре знаю всі ті села по яким могли відрізати.
9 дней назад, 11 марта, в обед, мой мир рухнул. Две мины. Первая - в нашу спальню. Там я и мама. Вторая - в нашу кухню. Там - Витя.
Бетон сыпится на голову. Его тут же вдыхают лёгкие. Потом - очень сильный удар в висок и затылок. Кровь капает на банный халат, заливает уши. Маму и меня спасают шапки.
Я кричу: "Саша!". В ответ: "Мама, я здесь!". Потом, в коридоре, в бетонной пыли, спотыкаюсь о свёкра. У него - ни царапины. И только возле лифта понимаю: не вижу и не слышу Витю. Я была в нем уверена!
Последняя фраза: "Саша, у меня нет света!". И Саша даёт фонарик, хотя в комнате - светло. Сонная артерия. Витя живёт ещё около минуты, доходит до коридора и навсегда становится нашим светлым Ангелом.
22 года из моих 44 и его 52 - мы были вместе.
22 года из моих 44 и его 52 - мы дышали одним воздухом.
22 года из моих 44 и его 52 - мы были телесемьей.
И 11 марта 2022 года весь наш мир - рухнул. А спустя 4 дня - снова прилёт. И дом - загорается. И горит - несколько суток. Горит, вместе с моим самым лучшим, самым светлым, самым добрым и самым любимым человеком. И от бессилия сердце разрывается на части. От бессилия ты орёшь и плачешь. Плачешь и снова орёшь.
До отъезда из города я больше не смогла зайти в квартиру. Двери - перекосило. Замок - заклинило. Мы ломали его. Выбивали лутки. Вокруг - грохотало, летели мины, грады. Мир - сходил с ума. Но Витя так и не пустил меня в квартиру.
Я не знаю, как жить теперь без его: "Мася, я скоро буду!".
За несколько часов до трагедии мы лежали все вместе на кровати. Было холодно. Саша мечтал, как снова поедет во Львов. Купит там круассанов, шоколад... А Витя отвечал: "Сыночек, всё обязательно будет!".
Спасибо, мой дорогой человек, что все эти годы у нас с Сашей, благодаря тебе, всё было: любовь, забота, нежность, понимание, радость, мечты и путешествия, любимая работа.
Спасибо за любовь, мой самый лучший Мастер света! Мой самый лучший фотограф! Мой самый лучший коллега! Наш самый лучший сын, папа, муж и зять!
Прости, что нет твоей могилы. Пусть наш Мариуполь, который ты так любил фотографировать, станет твоим небесным домом.
Витюша, мы тебя любим, помним и очень скучаем! Береги нас с небес! Будь, пожалуйста, как всегда - рядом! Нашим Ангелом!
Царствие небесное тебе! И вечная память, мой лучший!
Помяните, друзья. Сегодня 9 дней.
Пишу со страницы Надюши Сухоруковой, пока не могу восстановить свою. С 11 марта она и её друзья стали для нас второй семьёй. Витя передал нас в надёжные руки.
Пресс-секретарь президента РФ Дмитрий Песков заявил, что у Кремля нет полномочий озвучивать данные о числе погибших военных в ходе спецоперации на Украине, сообщает РИА Новости.
В 2014 втратив половину статків.
В 2022 втрачає може ще й більше.
Бо зараз порти не працюють. Нічого не відвантажує на експорт.
Мораль: треба бути за Україну.
Де вони зі своїми мілліардами, поки українці жертвують по 200 грн. на армію? Де ті Гереги і Чечоткіни, що втридорога торгували тут багато років?
Роками ухиляючись від податків, накопичили стільки бабла, що за 10 життів не потратиш.
Вже не кажу про каламойшу, бо то така тварь, що як здохне, то буде свято.