УКР
12529 відвідувачів онлайн
Потужний вибух пролунав в Одесі
В Одесі пролунав потужний вибух. Деталі встановлюються.
Про це повідомляє Суспільне Одеса, інформує Цензор.НЕТ.
"В Одесі пролунав потужний вибух", - йдеться в повідомленні.
Незадовго до цього в місті оголосили повітряну тривогу
А в мockалів сценарій не змінився, Молдові приготуватися...
(Одеса, Одесонька, рідна, кохана, Гадес, Хаджибей, Коцюбіїв, і хай як там ще тебе у віках звали й зватимуть - тримаємо кулаки й молимось за тебе, і просимо тобі охорони в усіх богів моря і суші!)
-------------
Oksana Zabuzhko (Оксана Забужко)
Опубліковано Oksana Zabuzhko · 2 травня 2021 р. ·
А ще сьогодні - 7 років "битві за Одесу". В якій Одеса, бозна-яким чудом, - відстояла Україну.
І не тільки Україну...
Я багато разів про це згадувала за різних оказій, а нині не гріх і повторити: 8 травня 2014 р. в Берліні, на Форумі європейських письменників (тому самому, де я вперше публічно порівняла Путіна з Гітлером і нажахана модераторка вимкнула мені мікрофон), колеґи з Молдови розповіли, що 1-го травня в них у Кишиневі відбувся вкрай дивний і тривожний "першотравневий парад", у місті звідкись з'явилось багато людей із георгіївськими ленточками - ходили групами, чогось чекаючи, і тільки після Одеси стало ясно - чого: пазл склався.
Я охнула, оцінивши масштаб задуму: від Ростова через Одесу - Тирасполь - Кишинів - вільна траса на Балкани! Не диво, що Румунія так гаряче підтримала Україну й притьмом ринулася зміцнювати власну оборону...
- Да, вы и нас спасли, - потвердила молдавська режисерка й драматургиня Ніколета Есіненку, з якою ми по-воєнному гарячково курили в перерві на балконі. - Спасибо.
- Надеюсь, - сказала я, засміявшись (трохи істерично: все в ті дні було трохи істерично), - что когда-нибудь смогу передать твою благодарность по адресу!
І от, сім років минуло - а оказії передати те "спасибі" з Кишинева так і не було... Поки у війні немає переможця, ніхто не цінує окремих виграних битв.
А дарма. Бо ми їх усе-таки - не забуваймо! - виграли: і в Харкові, і в Запоріжжі, і в Миколаєві, і (стратегічно, либонь, найважливішу) - в Одесі. А всі виграні битви - це, як писав Клаузевіц (авжеж, я його читала, як же я могла його не читати, коли його читали в "Музеї" мої герої?..), - плацдарм під майбутнє: запорука виграної війни.
Тож переказую тут цю історію сьогодні - як на мене, вона цілком "Великодня": про те, що ******* й боронячи те, що любиш, ти завжди спасаєш більше, ніж можеш бачити зсередини свого земного життя...
Спасибі, Одеса.
колись в 90их там дуже модно було кричати у всіх кутках "я рускій" і "нє одеса а адєса гаварітє правільна"
тому якщо зелебобік не зробить паспортизацію (громадчнин не громадянин) як прибалти годі чекати що ватоцефали зникнуть з нашого життя