Командир "Азову" Прокопенко зателефонував дружині з полону, - The Guardian
Деякі захисники "Азовсталі" змогли зв’язатися телефоном зі своїми рідними та розповісти про умови утримання в полоні. Чи могли вони говорити вільно, невідомо.
Про це пишуть The Guardian та АР, повідомляє Цензор.НЕТ.
Дружина Дениса Прокопенко (Редиса) Катерина розповіла, що чоловік зміг коротко зателефонувати їй за допомогою Червоного Хреста. Він сказав, що в нього все добре. І додав, що щодо полонених не чинять насильства. При цьому невідомо, чи міг він вільно говорити.
"Їх годують, дають воду. Умови відповідають вимогам, і за цей короткий період вони не зазнали насильства. Що буде далі, ми не знаємо, але на цей момент є треті сторони - ООН і Червоний Хрест, які контролюють ситуацію", - розповіла Катерина Прокопенко.
Разом з іншою дружиною військовослубовця з поку "Азов", Юлією Федосюк, Прокопенко розповіла журналістам, що домовленості між Україною та РФ передбачають належне поховання загиблих бійців та певні умови для військовополонених. Зокрема, можливість телефонувати членам сім'ї. Телефонні дзвінки від військових вже отримали кілька сімей.
Більшість поранених бійців "Азова" утримують у в’язниці в селі Оленівка на окупованій Донеччині. Ще одна група важкопоранених перебуває в лікарні окупованого міста Новоазовськ.
За словами Катерини Прокопенко, наскільки їй відомо, до Росії нікого із захисників "Азовсталі" не вивозили.
Тримайтеся. Може, завдяки ти імпотентам оон і чх хоч якась надія є на нормальне ставлення: бо розголос великий був і є.
P.S. В українській мові чоловічі прізвище на -ко відмінюються: Дениса Прокопенка.
https://www.facebook.com/butusov.yuriy 12 год ·
Хочу підказати комітету по обороні та Мар'яні Безуглій ідею законопроекту про розстріли, який безумовно буде підтриманий суспільством: законопроект про застосування зброї проти державних службовців, які провалили спецоперації української розвідки і не розслідували хто винуватий у цих провалах, не провели збори територіальної оборони перед вторгненням, не підготували та не озброїли ТРО та резервістів, не провели призов оперативного резерву, не закупили за три роки жодного артилерійського снаряду, жодної пускової установки Стугна, не провели евакуацію громадян на напрямках російського наступу, що призвело до масових жертв військових та мирних громадян, не знищили жодного мосту та жодної дамби з Криму, що призвело до оточення наших військ на півдні, не розгорнули армію на рубіжах оборони, не прикрили оточений Маріуполь та зпалили там дві бригади, не покарали російську агентуру у керівництві краіни, не сказали суспільству жодного слова правди про страшну війну, не довели дані союзників з НАТО до суспільства, але багато брехали, брехали, брехали. І зараз свою страшну брехню намагаються виправдати кров'ю громадян, яка ллється рікою.
От коли по такому закону розстріляють усіх покидьків у владі, які кинули непідготовлених та неозброєних людей у бій проти однієї з найозброєніших країн у світі, тоді у цих безсовісних та аморальних «слуг народу» буде право запитати у суспільства, чи підтримає народ розстріли простих громадян.
Ви там на колінах маєте благати, коли берете зарплату, щоб мати нахабство щось вказувати народу, який йде на такі страшні жертви через ваші діі та вашу бездіяльність.
Але для цього потрібно визнати свої помилки, як під час голосування, так і під час агітації в передвиборчу кампанію в 2019-му році. І покаятися. ВСІМ ПОКАЯТИСЯ, хто обрав, чи допоміг обратися зеленій плісняві!
(він міг бути і .... хоч в сибіру...та сказати тільки те що можна...)
За наказом царя Петра І була споряджена каральна експедиція під командуванням полковника Яковлєвим. Пізніше до нього приєднався компанійський полковник Гнат Галаган, який добре знав навколишню місцевість.
Московське військо нищило козацькі містечка й села, вирізало козацьку залогу в Переволочні. Захопити Січ сходу не вдалося, відтак її облога тривала понад 10 днів.
25 травня 1709-го козаки на човнах відступили вниз по Дніпру. Галаган, апелюючи до «царського слова» пообіцяв, що тих, хто здасться в полон не стратять. Тому важкопоранених козаків залишили на острові. Однак московіти не дотримали обіцянки. Стратили 156 полонених, зруйнували січову фортецю, спалили всі будівлі. Потім ворожі загони спустилися по Дніпру, знищуючи навіть тих козаків, які займалися промислами і у військових діях участі не брали.
Кошовий Степаненко у листі до гетьмана Івана Скоропадського так описував звірства московських загонів: «…по Галагановій та московській присязі товариству нашому голови обдирали, шиї на плахах рубали, вішали й інші тиранські смерті завдавали, яких і в поганстві, за стародавніх мучителів, не водилося: мертвих із домовин багатьох, не тільки тих, хто з товариства, але й мертвих ченців відкопували, голови їм відтинали, шкіру здирали й вішали».