Сунак стає новим прем’єр-міністром Великої Британії (оновлено)
42-річний політик індійського походження Ріші Сунак замінить Ліз Трасс на посаді прем’єр-міністра Великої Британії. Це стало очевидним 24 жовтня, коли від боротьби за посаду голови Консервативної партії та очільника уряду відмовилася лідерка Палати громад Пенні Мордонт
Про це повідомляє Бі-Бі-Сі, передає Цензор.НЕТ.
"Я пишаюся кампанією, яку ми провели, і вдячна усім, з усіх частин нашої партії, хто підтримали мене. Ми всі зобов’язані перед країною, один перед одним і перед Ріші об’єднатися та працювати разом на благо нації. Попереду ще багато роботи", – написала Мордонт у соцмережах і додала, що "Ріші має мою повну підтримку".
"Можу підтвердити, що ми отримали одну кандидатуру, яка відповідає критеріям. Відповідно, Ріші Сунака обрано лідером Консервативної партії"", - сказав голова Комітету 1922 сер Грем Бреді.
Сунак був єдиним кандидатом, якому вдалося зібрати 100 голосів, необхідні для участі у виборах нового лідера консерваторів. Таким чином Ріші Сунак автоматично стане новим прем'єр-міністром.
Очікується, що формальне оголошення про вступ Ріші Сунака на посаду буде зроблене завтра, 25 жовтня.
Тим часом, Сунак виступив перед депутатами парламенту у ролі нового лідера Консервативної партії.
Також його вже привітала з перемогою Ліз Трасс.
Нагадаємо, у липні 2022 року, коли Сунак змагався за прем’єрське крісло із тодішньою міністеркою закордонних справ Ліз Трасс, він пообіцяв президенту Володимиру Зеленському та українцям надавати подальшу підтримку у боротьбі проти російської агресії.
"Президент Зеленський, хоробрі громадяни України, не сумнівайтеся, що б не трапилося тут найближчими тижнями, Сполучене Королівство залишиться вашим найсильнішим союзником. Я посилюватиму нашу політику тотальної підтримки України, яку так вміло проводив Борис (Джонсон. - Ред.)", — зазначив він
Тоді Сунак запевняв, що Консервативна партія завжди підтримуватиме Україну. Також він засудив агресивну політику Кремля, назвавши її "злом, якого Європа не бачила з часів Другої світової війни".
"Вся наша свобода залежить від перемоги України", — підкреслив кандидат у прем’єри Великої Британії.
Він також обіцяв у разі перемоги прискорити ухвалення законів, які дозволять встановити контроль над нерухомістю російських олігархів та продати її, використовуючи додаткові гроші, щоб відправити на передову в Україну ще більше зброї та техніки. Водночас деякі міністри висловили стурбованість тим, що Сунак говорив про санкції та постачання зброї не так багато, як інші кандидати.
Окрім того, Сунак обіцяв подвоїти підтримку України.
"Якщо я стану прем’єр-міністром, я подвою наші зусилля та зміцню нашу політику тотальної підтримки України, яку так вміло проводить Борис", — наголошував британський політик.
Вы всё перепутали и смешали в кучу, и культуры и нации и государства. По вашей логике и беженцы-украинцы такие же бабуины. ******! Нет слов, вы из какого века сюда попали?
Англійський індус насамперед англієць, а потім вже індус.
КТО называет?
Домохозяйки?
Уголовники?
Дипломаты?
У цього чоловіка статків на 200 млн ф. с.
Була нормальна країна, Велика Британія, й треба було зараз починати гратися в толерастію?
https://www.ar25.org/article/doktryna-kennana-shcho-treba-znaty-dlya-uspishnyh-peregovoriv-z-mordorom.html
ДОВГА ТЕЛЕГРАМА
ЧОМУ НЕМОЖЛИВА ДОВГА CПIВПРАЦЯ ЗАХIДНИХ ДЕМОКРАТIЙ З МОСКВОЮ
або Що потрiбно знати для успішних переговорів з мордором
Для москви не існує домовленостей, оскільки виконання обіцяного вважається проявом слабкості. Вона не вірить в існування правди і поважає лише грубу силу.
22 лютого 1946 року радник посольства США в москві Джордж Кеннан відправив у Держдепартамент, що вимагав пояснення змін політики Кремля, які випливали з промови сталіна 6 лютого, розгорнену - на п'ять тисяч слів - шифровану телеграфічну відповідь, що отримала в історії назву «Довга телеграма», де пояснив особливості світогляду московського керівництва та російського націоналізму.
Минуло 75 років, а тези Кеннана читаються, як нині написані: та сама кремлівська риторика про свою незахищеність від "злого, ворожого і загрозливого" західного світу, "приреченого на зростання внутрішніх конвульсій", ті самі методи російської експансії та переконання про принципову неможливість мирного співіснування.
Кеннан не тільки вказав на природу цього явища - "російські правителі незмінно відчували, що їхнє правління було відносно архаїчним за формою, крихким і штучним за своєю психологічною основою, не здатним витримати порівняння або зіткнення з політичними системами західних країн", - але і дав пораду, як реагувати: вона, ця влада, "на відміну від влади гітлерівської Німеччини, не є ні шаблонною, ні авантюрною. Не діє за фіксованими планами. Не йде на непотрібний ризик. Несприйнятлива до логіки розуму і дуже чутлива до логіки сили. З цієї причини вона може легко відступити - і відступає, коли стикається з сильним опором". Якщо мати достатню силу і ясно дати зрозуміти про свою готовність її застосувати, то рідко доводиться це робити.
Цю телеграму треба перечитувати не тільки нам - її треба вивчати всім, хто ще має ілюзії щодо російської політики: якщо навіть зникнення комуністичної ідеології не змінило її сутності, то шансів на її зміну в майбутньому практично немає.
8963
Не переказувати
СЕКРЕТНО
Москва (стосовно війни),
Датовано: 22 лютого 1946
Отримано: 3:52 вечора
Державному секретарю,
Вашингтон
511, 22 лютого, 9 година вечора
Відповідь на № 284 від Департаменту (від 13 лютого) містить питання настільки складні, настільки делікатні, настільки дивні для нашого способу мислення і настільки важливі для аналізу нашого міжнародного оточення, що я не в змозі вмістити відповіді в одне коротке повідомлення, не наражаючись на те, що, на мою думку, було би небезпечним рівнем надмірного спрощення. Тому я сподіваюся, що Департамент не заперечуватиме, якщо я викладу відповідь на це питання в п'ятьох частинах, теми яких будуть приблизно такими:
(Перше) Основні риси післявоєнного радянського світогляду.
(Друге) Підґрунтя цього світогляду
(Третє) Його проєкція в практичній політиці на офіційному рівні.
(Четверте) Його проєкція на неофіційному рівні.
(П'яте) Практичні висновки з точки зору політики США.
Заздалегідь прошу вибачення за це завантаження телеграфного каналу; але порушені питання мають таку нагальну важливість, особливо в світлі недавніх подій, що наші відповіді на них, якщо вони взагалі заслуговують на увагу, здаються мені вартими поспіху. Далі наступне
ЧАСТИНА ПЕРША: ОСНОВНІ РИСИ ПІСЛЯВОЄННОГО РАДЯНСЬКОГО СВІТОГЛЯДУ, ВИСУНУТІ ОФІЦІЙНОЮ ПРОПАГАНДИСТСЬКОЮ МАШИНОЮ, ПОЛЯГАЮТЬ В НАСТУПНОМУ:
(A) СРСР все ще живе в антагоністичному "капіталістичному оточенні", з яким у довгостроковій перспективі не може бути постійного мирного співіснування. Як https://c21ch.newcastle.edu.au/stalin/t10/t10_04.htm заявив Сталін у 1927 році делегації американських робітників:
"У процесі подальшого розвитку міжнародної революції виникнуть два центри світового масштабу: центр соціалістичний, що стягує до себе країни, які тяжіють до соціалізму, і центр капіталістичний, що стягує до себе країни, які тяжіють до капіталізму. Боротьба цих двох таборів за командування світовою економікою вирішить долю капіталізму і комунізму в усьому світі".
(B) Капіталістичний світ охоплений внутрішніми конфліктами, притаманними природі капіталістичного суспільства. Ці конфлікти нерозв'язні шляхом мирного компромісу. Найбільший з них - це конфлікт між Англією і США.
(C) Внутрішні конфлікти капіталізму неминуче породжують війни. Породжені таким чином війни можуть бути двох видів: внутрішньокапіталістичні війни між двома капіталістичними державами та інтервенційні війни проти соціалістичного світу. Розумні капіталісти, марно шукаючи порятунку від внутрішніх конфліктів капіталізму, схиляються до останнього варіанту.
(D) Інтервенція проти СРСР хоча б і була згубною для тих, хто її здійснить, призвела би до нової затримки прогресу радянського соціалізму, тому її треба відвернути за будь-яку ціну.
(E) Хоча конфлікти між капіталістичними державами становлять небезпеку для СРСР, проте вони відкривають великі можливості для просування справи соціалізму, особливо якщо СРСР залишиться мілітарно потужним, ідеологічно монолітним і вірним своєму нинішньому блискучому керівництву.
(F) Слід мати на увазі, що капіталістичний світ не такий уже й поганий. На додаток до безнадійно реакційних і буржуазних елементів, він включає (перше) деякі цілком освічені й позитивні елементи, об'єднані в прийнятні комуністичні партії, і (друге) деякі інші елементи (тепер описувані з тактичних міркувань як прогресивні або демократичні), чиї реакції, прагнення й діяльність "об'єктивно" сприяють інтересам СРСР. Ці останні повинні заохочуватися і використовуватися в радянських цілях.
(G) серед негативних елементів буржуазно-капіталістичного суспільства найбільш небезпечними є ті, кого Ленін називав фальшивими друзями народу, а саме помірковано-соціалістичні або соціал-демократичні лідери (іншими словами, некомуністична лівиця). Вони небезпечніші, ніж відверті реакціонери, оскільки останні принаймні виступають під своїм справжнім прапором, натомість помірковані лідери лівиці збивають людей з пантелику, використовуючи засоби соціалізму для уярмлення в інтересах реакційного капіталу.
Ось і все стосовно засновків. До яких же висновків, з точки зору радянської політики, вони призводять? До наступних:
(А) Необхідно зробити все, щоб підвищити відносну силу СРСР як чинника в міжнародному суспільстві. І навпаки, не можна втрачати жодної можливості зменшити силу і вплив капіталістичних держав як колективно, так і індивідуально.
(B) Радянські зусилля, як і зусилля друзів Росії за кордоном, мусять бути спрямовані на поглиблення і використання розбіжностей та конфліктів між капіталістичними державами. Якщо вони евентуально переростуть в "імперіалістичну" війну, ця війна мусить бути перетворена на революційні потрясіння всередині різних капіталістичних країн.
(C) "Демократично-прогресивні" елементи за кордоном повинні бути максимально використані для чинення тиску на капіталістичні уряди вздовж відповідних до радянських інтересів ліній.
(D) Необхідно вести нещадну боротьбу з соціалістичними і соціал-демократичними лідерами за кордоном.
ЧАСТИНА ДРУГА: ПІДҐРУНТЯ СВІТОГЛЯДУ
Перш ніж досліджувати наслідки цієї партійної лінії на практиці, я хотів би звернути увагу на деякі її аспекти.
По-перше, це не є відображенням природного світогляду простих росіян. Останні, за великим рахунком, доброзичливі до зовнішнього світу, прагнуть його досвідчити, прагнуть помірятися з ним талантами, які, на їхню думку, вони мають, прагнуть перш за все жити в мирі і насолоджуватися плодами власної праці. Лінія партії репрезентує лиш тезу, яку офіційна пропагандистська машина, часто дивно стійка в цитаделі своїх потаємних думок, з великою майстерністю і наполегливістю висуває громадськості. Але партійна лінія є обов'язковою для світогляду і поведінки людей, що становлять апарат влади - партію, таємну поліцію і уряд, - і нам доводиться мати справу лише з ними.
По-друге, прошу - зверніть увагу, що засновки, на яких базується ця партійна лінія, здебільшого просто не є істинними. Досвід показав, що мирне і взаємовигідне співіснування капіталістичних і соціалістичних держав цілком можливе. Основні внутрішні конфлікти в розвинених країнах більше не виникають першочергово через капіталістичну власність на засоби виробництва, а є наслідком розвиненого урбанізму та індустріалізму, чого Росія досі була позбавлена не через соціалізм, а тільки через її власну відсталість. Внутрішнє суперництво капіталізму не завжди породжує війни; і не всі війни пояснюються цією причиною. Говорити про можливість інтервенції проти СРСР нині, після ліквідації Німеччини і Японії та після прикладу недавньої війни, є цілковитим нонсенсом. Якщо її не спровокувати силами нетерпимості і підривною діяльністю ,"капіталістичний" світ нині цілком здатний жити в мирі з самим собою і з Росією. Нарешті, у жодної розсудливої людини немає підстав сумніватися в щирості поміркованих соціалістичних лідерів у західних країнах. Також несправедливо заперечувати успіх їхніх зусиль щодо поліпшення
И попомните мое слово, что сын Елизаветы (Чарльз или Карл - называйте как хотите), окажется тем еще мудаком и гандоном с ужасным и сварливым характером (если возразите, что монарх никак не может влияет на политику страны, то это заблуждение, отнюдь не все его функции и обязанности являются декоративными)!