Ми спроможні покласти край російській агресії вже цього року, - Зеленський
Єдність світу та рішучість українців і її партнерів допоможуть покласти край російській агресії вже цього року.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський у відеозверненні під час заходу, організованого в резиденції президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра 24 лютого, інформує Цензор.НЕТ із посиланням на Укрінформ.
"Ми повинні зробити все можливе і неможливе, щоб не дозволити Росії перетворити Україну, наших сусідів і всю Європу, куди прагне дотягнутися російський реваншизм, на бетонні цеглини", - підкреслив Зеленський. Він висловив упевненість, що сили перемогти є, якщо всі залишатимуться в єдності, рішучими та непохитними.
"Ми в змозі покласти край російській агресії вже цього року", - висловив упевненість український лідер.
Він зазначив, що рік тому усе змінилося - для України, для Німеччини, для всієї Європи та для вільного світу. Те, до чого вільний світ звик протягом десятиліть миру, виявилося тим, за що треба боротися, підкреслив Зеленський.
"Дипломатія не спрацювала. Існуюча у світі архітектура безпеки зазнала невдачі. Стара європейська надія на те, що економічні зв’язки можуть зупинити російські танкові колони, не виправдалася. Але було й те, що спрацювало. Насамперед, єдність. Єдність України, Німеччини і всього вільного світу. І рішучість. Рішучість захищати основи нашого спільного життя", - заявив Зеленський.
Українці, за його словами, борються на своїй землі за безпеку, свободу і життя за законом, за людську гідність і право кожної людини та кожної спільноти на повагу, за щастя жити в родині та можливість мріяти про безпечне та вільне майбутнє своїх дітей.
"Це прості речі, яких наразі позбавлені 1877 українських міст і сіл. Окупанти хочуть збільшити цю кількість і додати до зламаних доль ще мільйони", - сказав український лідер і навів приклад Маріуполя.
Зеленський сказав, що з перших хвилин російського вторгнення Німеччина була з Україною, Німеччина допомагає захиститися від російського терору.
"І Німеччина буде з нами в день перемоги свободи. Вона буде з нами, коли ми визволимо від російського рабства наші нині окуповані міста і села. Зараз настав час, коли за допомогою нашої мужності та нашої зброї можна відновити мир і забезпечити історично важливу гарантію проти будь-якої форми агресії", - сказав Президент.
Він запевнив, що ніхто більше не наважиться на агресію проти іншої нації, знаючи, що вільний світ захистить цю націю. Ніхто більше не нападе на свободу, знаючи, що вільний світ достатньо рішучий, щоб захистити свободу. Ніхто і ніколи не повторить 24 лютого минулого року, знаючи, що на всій території України не залишилося жодного окупанта, наголосив Зеленський.
Він подякував Федеральному президенту, канцлеру і всім німцям.
У заході, організованому Штайнмаєром, разом з послом України в Німеччині Олексієм Макеєвим, взяло участь усе вище керівництво ФРН, включно з главою Бундестагу Бербель Бас і депутатами, канцлером Олафом Шольцем та членами його уряду, а також активісти і представники України, серед яких есеїстка та видавниця Катерина Міщенко, музикантка, яка разом з бійцями на "Азовсталі" потрапила до російського військового полону Пташка (Катерина Поліщук), шкільна вчителька, яка після евакуації з України викладає у початковій школі у м. Фрайберґу в Саксонії Вікторія Прадійчук, заступник голови військової розвідки України Вадим Скібіцький.
вже захоплені всі гілки влади щоб зфальсикувати вибори + ті кого я назвав
і тоді вже точно Україною, як при янику буде керувати фсб
краще мовчки зробити
Историки Первой мировой войны нередко замечают, что к одной из самых больших трагедий прошлого столетия привела целая цепь разнообразных ошибок - непонимание участниками будущего конфликта последствий своих действий, недооценка потенциала противника, неправильное восприятие общественной реакции… Думаю, когда историки напишут о войне Владимира Путина против Украины, они тоже будут говорить об ошибках.
Самая большая ошибка - ошибка Путина. Российский президент - и об этом свидетельствуют и многочисленные свидетельства о том, как начиналась война, и просто здравый смысл, - был совершенно уверен, что его армия возьмет Киев за три дня и установит контроль над Украиной. То, что украинцы всегда воспринимали как преимущество - способность общественной консолидации, помогающей даже несовершенным государственным институтам, - Путин априори воспринимал как слабость. Ну и потом он свято верил, да и сейчас верит в то, что украинцев не существует. Но они есть.
Большая часть украинского общества практически до самого начала большого вторжения не верила в саму его возможность, и это тоже была ошибка. Несмотря на вторжение в Крым и Донбасс, украинцы всё ещё не могли понять мотивов, которыми руководствуются в Кремле, которые находят поддержку и понимание у многих россиян. Даже сейчас, когда я говорю, что Путин считает, что воюет не с украинским государством, а с "нацистами" и Западом, оккупирующим земли "исторической России", то сталкиваюсь с недоверием украинской аудитории: ну не могут же они в самом деле так считать! Кроме того, даже те украинцы, которые понимали, что Путин хочет и может напасть на их страну, не могли поверить, что он собирается на войну как на парад, и потому отгоняли от себя мысль о катастрофе. Война не стала неожиданностью для украинской армии, но она стала шоком для украинского общества, включая, разумеется, и многих представителей вертикали власти, после выборов 2019 года сформированной из вполне типичных представителей общества, "слуг народа".
Наконец, лидеры западных стран тоже почти до самого вторжения не могли поверить в то, что российский президент действительно решится на такой кошмар, и заодно не могли поверить, что Украина будет способна российскому вторжению долго сопротивляться. Это сейчас политики в мировых столицах говорят: украинской победой станет освобождение всех оккупированных Россией украинских земель и восстановление международного права. Но в феврале 2022 года вполне обыденным было мнение, что если Россия нападет, то Украина может просто перестать существовать как суверенное государство. Кроме того, существовала вера в то, что Путин не сумасшедший, что он не будет рисковать баснословными энергетическими доходами ради войны. Напомню о визите Ангелы Меркель в США, её последней поездке за океан в должности федерального канцлера. Меркель договорилась с Джо Байденом о завершении строительства "Северного потока - 2", хотя уже тогда в Киеве предупреждали: так вы спровоцируете войну. Однако подобные замечания не воспринимались всерьёз даже в Вашингтоне, не говоря о Берлине! Да и при этом Путин тоже считал, что западные лидеры "не сумасшедшие", не будут они рисковать энергетическими связями с Россией (а Москва сплела настоящую паутину нефтяной и газовой зависимости) и потому дадут ему возможность проглотить Украину.
Одна путинская ошибка наслаивалась на другие, и каждая превращалась в преступление. Вместо блицкрига и русского парада на Крещатике началось стояние и разложение армии вторжения на севере Украины и массированные бомбардировки не желавших сдаваться украинских городов. Новости о зверствах российских военных соседствовали с сообщениями о попадании российских ракет в родильные дома и торговые центры… Буча, Ирпень, Мариуполь, Кременчуг, Харьков, потом, когда началось освобождение востока Украины, Изюм. Каждое из этих преступлений, первые из которых совершены еще девять лет назад, в Луганске и Севастополе, уничтожало шансы политического выхода из войны. Уничтожено и то, что ещё оставалось от репутации России, и то, что оставляло шансы на примирение.
Спустя год после начала войны мы в еще более непримиримом состоянии, чем тогда, и это вполне естественно. Украинское общество настроено на справедливое окончание войны, то есть на восстановление территориальной целостности страны и гарантии неповторения подобных трагедий в будущем. При этом Путин не торопится прекращать боевые действия и кажется уверенным в том, что уничтожение украинского государства - вопрос времени. То, что не удалось за три дня, обязательно удастся за три года, так, вероятно, считают в Кремле. Запад прекрасно понимает, что если война завершится без восстановления справедливости, то это автоматически проложит путь к повторению конфликта в будущем, и уже поэтому и ЕС, и США готовы помогать Украине до её победы. Ну и, наконец, в ситуацию включается Китай, который пытается использовать Россию в качестве инструмента для ослабления влияния Запада и создаёт этими своими намерениями у Путина иллюзию поддержки "настоящих" союзников.
Через год после начала путинской авантюры приходится констатировать: как и любая большая авантюра, она спровоцировала последствия исторического характера. Между Россией и Украиной пролегла пропасть, которую не удастся засыпать десятилетиями, такая же пропасть пролегла между русским и украинским народами, между Россией и демократическим миром. Президент России пытается бомбардировками отбросить Украину в экономическое средневековье, но на самом деле это его страна оказалась в далеком историческом прошлом, застряла где-то между Гитлером и Сталиным. Ну и самое страшное во всём этом - отсутствие реалистичных политических вариантов разрешения конфликта. Эта война путинских ошибок и амбиций будет продолжаться даже не до поражения России, а до обретения её президентом или его наследниками понимания: Украину не удастся ни одолеть, ни проглотить, ни уничтожить, ни замучить, а вот продолжение войны чревато экономическими и социальными проблемами самой России и может поставить под угрозу выживание находящегося у власти режима. Когда появится это понимание и появится ли оно в обозримом будущем - сегодня не знает никто.
Виталий Портников - киевский журналист и политический публицист, автор и ведущий https://www.svoboda.org/roads-to-liberty программы Радио Свобода "Дороги к Свободе"
дорослимзрілим політиком-державником. Він так і не зрозумів, що це легше було не допустит цього масштабного вторгнення, розбудовуючи армію, а не дороги, ніж закінчити її за рік.2-3 тижні, (с) Арестович
два місяці (с) Данілов
до літа (с) Кулеба
до осені (с) Буданов
до кінця року (с) Рєзніков
Поки бачу що ні.