Польсько-українське примирення повинно включати визнання провини і вшанування пам’яті жертв, - Сейм Польщі прийняв резолюцію про Волинську трагедію

Сейм Польщі у вівторок ухвалив резолюцію про вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії у її 80-ті роковини, заявивши, що польсько-українське примирення повинно включати "визнання провини і вшанування пам’яті жертв".
Як інформує Цензор.НЕТ, про це пише "Європейська правда" з посиланням на Onet
У голосуванні взяли участь 440 депутатів, усі проголосували "за".
Документ згадує про події 11 липня 1943 року на Волині, коли, згідно з текстом резолюції, "відбулася кривава неділя – кульмінаційний момент" Волинської трагедії, яку польські депутати називають геноцидом.
У резолюції підкреслюється, що "того дня українські підрозділи ОУН і Української повстанської армії (УПА), часто підтримувані українським цивільним населенням, напали на 99 сіл колишнього Волинського воєводства, населених поляками, і вбили значну частину їхнього населення".
У резолюції зазначено, що з 2016 року 11 липня відзначається як Національний день пам'яті жертв геноциду, під час якого "було вбито понад 100 тисяч поляків – часто у дуже жорстокий спосіб".
"Сейм Республіки Польща хоче вшанувати пам'ять усіх жертв Волинської трагедії. Особливого визнання заслуговують ті представники української нації, які, ризикуючи життям, протистояли злочину, скоєному їхніми співвітчизниками", – йдеться також у документі.
У резолюції підкреслено, що "польсько-українське примирення, яке роками вибудовувалося представниками обох народів, повинно включати також визнання провини і вшанування пам'яті жертв років Другої світової війни".
"Необхідно провести ексгумацію, гідне поховання та вшанування пам'яті всіх жертв геноциду на східних прикордонних землях", – йдеться у резолюції.
Геноцид це "продукт" авторитарних чи тоталітарних держав, в урядах яких чи в політичній верхівці приймається відповідне рішення: знищення нації, ідентичності, класу і т.д.
В українців навіть держави не було на той час і тим паче керівництва. На відміну від поляків. Це етап визвольної війни в якому поляки знищили не менше українців. І вірно тут кажуть про "віслу". А до того "пацифікація".
Обопільне знищення - засудити та пробачити одне одному, а "геноцид поляків" українцями - це ідіотизм родом з москви
Натомість для українців Ю. Пілсудський - це «душитель» молодої держави галицьких українців - ЗУНР, віроломний союзник С. Петлюри та Директорії УНР, організатор санаційного режиму, етнічних воєн із сусідніми народами та пацифікації українців у 1930 р.
Упродовж 1919-1920 рр. польська влада на чолі з Пілсудським та його оточенням кинули в тюрми і табори тисячі галичан, закрила всі українські політичні середовища, громадські організації. Було понищено будинки «Просвіти», почалося активне переслідування українських церков.
18 березня 1921 р. між РСФСР, УСРР та Польщею було укладено Ризький мирний договір. Союзник С. Петлюри Пілсудський у черговий раз підло зрадив українців, остаточно відмовився від союзу з Україною.
Тисячі українських вояків з Армії УНР та УГА були інтерновані та опинилися в польських таборах, які не відповідали найелементарнішим нормам проживання. Саме тому в них від хвороб, голоду та холоду померло тисячі українців.
Водночас почалося масове поселення осадників у Галичину та на Волинь і роздавання їм поміщицьких земель. У відповідь УВО почала серію акцій проти осадників та їхніх маєтків.
Знехтувавши наданими західними союзниками гарантіями автономії Галичини, в 1930 р. «пілсудчики» організували в Галичині та на Волині сумнозвісну «пацифікацію», що призвело до обурення діями поляків на українських етнічних територіях у цілому світі.
Карателі без огляду на стать і вік до пролиття крові та каліцтва катували селян, вигадували цинічні знущання над безборонними, грабували й свідомо нищили їх майно, громили українські читальні, школи, кооперативи, громадські організації, з пристрастю шматували портрети Тараса Шевченка та Івана Франка й українські написи, нищили українські могили й цвинтарі Українських Січових Стрільців, пам'ятки української історії та старовини, палили українські книги, особливим знущанням піддавали українських активістів, священиків, вчителів, освічених людей…
На практиці побиття людей та руйнування майна супроводжувалося ще й відвертим пограбуванням населення. З кожного села чи містечка, де проводилася пацифікація, примусово збирали контрибуцію польській поліції та армії продовольством, худобою та фуражем. Каральна акція мала на меті залякування цивільного населення через терор, що мало стати карою за нелояльність до Польщі
Під час Голодомору на Радянській Україні 1932-1933 рр. Польща у Лізі Націй не підтримала голосування про надання допомоги вмираючим українцям. На окупованих Польщею українських землях розгорнулась активна діяльність державної системи поневолення. Імперська ментальність, польська зарозумілість, потік відвертої брехні, невмотивоване насильство призвели в Польщі до посиленого впливу військових, які довели цю країну до національної трагедії у вересні 1939 р..
Посилилась полонізація, навернення православних на католицизм, знищення православних церков на Холмщині у 1937-1938 роках, безперечно, це все мало вплив на Волинь.
Однозначно, це не вина цілком і виключно українців. Позаяк, протягом століть ні української держави, ні українських організацій, які мали б серйозний вплив на волинську людність не існувало. А головний ідеологічний посил до населення здійснювала православна церква, яка на цих теренах була московською.
Польща НЕ ВИЗНАЄ свої злочини проти Українців!
Польсько-українське протистояння розпочалось ще у 1918 році і з часом перетворилось у справжній польський геноцид Українців на українських етнічних Західних Теренах.
700 тисяч примусово вигнаних з рідної землі Українців, півмільйона вбитих Українців за чверть століття польської окупації - все це Польща категорично не визнає!
Ви навіть мови своєї держави не знаєте. Хоче може у вас інша держава.
Зробити треба наступне . Замовити українським історикам невелику книжку про ті події і видати її таким тиражем ,щоб книжка була в кожній українській сім'ї. Роздати безкоштовно .
російсько-українське примирення повинно включати визнання провини і вшанування пам'яті жертв сво на території України, - дума росії прийняла резолюцію про сво
поляки, вы абсурдны
Вже достеменно відомо, що це була спланова акція німецької військової розвідки Абверу.