Всі ці 30 років Україна не знала свого реального мобілізаційного ресурсу, - "слуга народу" Завітневич
Влада та військове керівництво України протягом 30 років не займалися мобілізацією.
Про це заявив голова оборонного комітету Верховної Ради, нардеп "Слуги народу" Олександр Завітневич в інтерв'ю BBC, інформує Цензор.НЕТ.
За його словами, до повномасштабного вторгнення і раніше, всі ці 30 років, повноцінно мобілізацією не займалися.
"Тим більше на військовий облік, який повинен бути, ніхто не звертав уваги, не оновлював свої дані. Виходить, що країна і військове керівництво не знають реальний мобілізаційний ресурс – скільки у нас людей здатні взяти до рук зброю і піти захищати Батьківщину", - зазначив парламентар.
Завітневич наголосив, що ця мобілізація стосується кожного.
"Як ми говорили, цей закон "зайшов до кожного в хату". На мою думку, ми намагалися зробити, щоб там був баланс. Деякі речі, на яких, наприклад, наполягали військові, ми знімали з розгляду, тому що не було підтримки навіть на рівні комітету.
Оцінити повністю закон, думаю, можна буде трішки пізніше. По-перше, вийдуть всі постанови Кабінету міністрів, де вже буде розписано повноцінний механізм. Коли дописували закон, то міністерство оборони, Генштаб говорили, що це буде близько 50 постанов або змін до постанов. Зараз їх тільки до 20, здається, ухвалили", - підсумував він.
Україну, де стріляють лише салюти на весіллях та днях народження.
Україну, де відкрити бізнес можна за годину, отримати закордонний паспорт - за 15 хвилин, а проголосувати на виборах - за одну секунду, в Інтернеті.
Де немає оголошень «Робота в Польщі». А в Польщі є оголошення «Робота в Україні».
Де в молодої сім'ї є один клопіт - обрати квартиру в місті чи заміський будинок.
Де лікарі та вчителі отримують реальну заробітну плату, а корупціонери - реальні строки.
Де недоторканими є Карпатські ліси, а не депутати.
Де бабця отримує гідну пенсію, а не інфаркт від рахунку за комуналку.
Де підставою призначення на посаду є розум, освіта, талант і совість, а не те, що разом хрестили дітей.
Де дороги є, а дурнів - немає.
Це - Україна реальної та здійсненної мрії. Україна найближчого майбутнього.
Україна, в яку повертаються.
Україна, якою ми будемо пишатися та цінувати, а решта - знати і поважати.
Україна, з якої не поїдуть наші діти.
Із давнього - «Я мрію про часи, коли на парканах у сусідньої північної країни будуть писати «Долой украинских оккупантов!».
Так по чиєму ж наказу розміновували мости, Чонгар, виводили 4 бригади з Півдня ??? Га ?