Збірна України програла Румунії у першому матчі на Євро-2024

Що черпнули емоцій то черпнули((Зрештою,українці ******* вірити в нереальні речі(

Неможно одягти однострій на цьіх скотів бо інші скоти їх забронювали шо на скотах які дивляться гру скотиняк заробляти великі гроші.

Ага, хто не падав, той не піднімався. А хто не срав, той не підтирався....

Останній абзац.
Це Ви про збірників? Тоді я однозначно підтримую!

Бідненький заброньований товстосум з безперешкодною можливістю їздити за кордон має стрес... Якщо хтось і має стрес, то це пацани що тримають фронт. І тримають вони його залізно, не дивлячись на стрес. А цих пітухів ганяючих шарік на прутні я бачив.

А хоча б один з цих 11 характерів може сам собі сказати без докорів сумління; "Так, ми програли, але мені собі дорікнути нічим: я не програв жодного двобою, жоден суперник повз мене не пройшов, воротар румунів у рамці творив дива і після моїх ударів витягував такі м'ячі, які може відбивати лише мавпа з тваринними інстинктами та стрибучістю тощо"? Здається, українська збірна хвора хронічною та поки що невиліковною хворобою: вона не погано виглядає з суперниками слабшими за неї, коли гра йде як по маслу, але повністю "зливається", коли треба битися через не можу, не жаліти ані своїх ніг, ані інших частин тіла, не думати про можливість отримання травм, які перекреслять "райдужне майбутнє" в котромусь топ-клубі тощо -- і це стосується всіх українських збірних з часу набуття незалежності. І ще мені здається, що тренери не можуть донести до гравців просту істину: вони не в цирку, а на полі і еквілібр з м'ячем, яким ти підкреслюєш свої вміння, сам по собі нікому не потрібен, а значення має лише результат, байдуже в який навіть зовсім не видовищний спосіб він досягнутий. Останнім, хто міг це доносити до своїх гравців, був Лобановський (та й то в першій частині своєї тренерської кар'єри).

А де у вашому "аналізі" Довбик?
Щось мене навертає на те, що мабуть сьогодні якийсь день Х, бо окрім України, що програла Румунії з таким сумним рахунком - Бельгія (!) програла Словакії(!)...

То може треба, щоб в команді було менше "яскравих індивідуальностей", а більше роботяг та бійців? У 70-ті роки минулого століття в київському "Динамо" був лише один "віртуоз" -- Блохін, але був десяток не дуже яскравих "роботяг", які не хапали зірки з неба, але "тягали за ним рояль", щоб він потім солірував. І це приносило результат! Мені особисто в цьому плані дуже подобався непоказний Стефан Решко, центральний захисник, який за свою багатолітню футбольну кар'єру напевно не забив і десятка м'ячів; ось тільки один в один його не міг обіграти практично ніхто (нехай він і вибивав м'яч куди попало, але "пожежі" біля своїх воріт гасив надійно).