Не заспокоїмося, поки не вшануємо жертв геноциду на Волині, - міністр оборони Польщі Косіняк-Камиш
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш на церемонії з нагоди 84-ї річниці створення Селянських батальйонів вкотре висловився щодо необхідності зробити "загальновизнаною і зрозумілою" в Європі та світі правду про Волинську трагедію.
Як інформує Цензор.НЕТ із посиланням на "Європейську правду", про це повідомляє агенція PAP.
Зазначається, що міністр взяв участь у церемонії з нагоди 84-ї річниці створення Селянських батальйонів, що відбулася перед пам'ятником солдатам Селянських батальйонів і Союзу народних жінок у Варшаві.
Косіняк-Камиш наголосив, що він незмінно пам'ятає історію та героїв, незалежно від того, "чи є він представником провладної партії, чи перебуває в опозиції".
"Я хотів би дати обіцянку всім нам тут, обіцянку Польщі, обіцянку моїм співвітчизникам: ми не заспокоїмося, поки не вшануємо пам'ять жертв геноциду на Волині", – заявив він.
Він зауважив, що правда повинна бути "загальновизнаною і зрозумілою в Європі та світі".
Косіняк-Камиш додав, що "серед перших жертв тих подій були солдати Селянських батальйонів, це були переважно польські селяни". Міністр зазначив, що не згадує трагедію, "щоб роз'ятрити рану, бо не можна роз'ятрити рани, які не загоїлися".
Він додав, що саме так треба говорити з друзями, тобто чітко і ясно.
Селянські батальйони (спочатку Селянська гвардія) були сформовані в серпні 1940 року. Організація була збройними силами Народної партії, але до неї також входили члени Союзу сільської молоді республіки. У період найбільшого розвитку організація налічувала близько 170 000 членів, виключно з сільської місцевості – у містах вона не діяла.
Серед найвідоміших досягнень організації – надання розвідувальних матеріалів про випробування німецьких ракет V-1 і V-2, хоча в повсякденному житті загони в основному займалися знищенням залізничної тяги і комунікацій, визволенням в'язнів з-під арештів гестапо і захистом жителів сіл від пацифікацій. Політично організація була найближчою до Армії крайової, займаючи антикомуністичну та антинаціоналістичну позицію.
Селянські батальйони зірвали німецькі плани депортації та знищення польського населення на Замойщині, які були частиною злочинного генерального плану "Ост". Селянські батальйони розпочали збройну боротьбу проти німців, яка переросла в "Замойське повстання".
Після війни солдати Селянських батальйонів стали співзасновниками Польської селянської партії, лідером якої є Косіняк-Камиш.
Питання щодо ексгумації жертв Волинської трагедії
Як повідомлялося, у вересні в МЗС Польщі заявили, що без розв'язання питання щодо ексгумації жертв Волинської трагедії Україна не може мріяти про вступ до ЄС. Водночас президент Польщі Анджей Дуда заявив, що спроби блокувати вступ України до Європейського Союзу грають на руку політиці Володимира Путіна.
Глава МЗС Андрій Сибіга під час візиту до Варшави 1 жовтня заявив, що Україна готова обговорювати з Польщею суперечливі питання спільної історії, зокрема Волинську трагедію 1943-1944 років.
2 жовтня в УІНП заявили, що планують проведення пошукових робіт жертв Волинської трагедії у 2025 році. Також в Інституті заявили, що залишаються відкритими для взаємодії з польськими інституціями у сфері пошуку, збереження та догляду за місцями пам'яті українців у Польщі та поляків в Україні, а також поскаржилися, що офіційні міжінституційні механізми розв'язання проблемних питань із польською стороною в питаннях відновлення та збереження місць пам'яті вже тривалий час не діють.
Дробович вважає, що українським і польським чиновникам необхідно нарешті перейти до конструктивних дій "у проблемних питаннях ексгумації та похованнях", і запропонував "дорожню карту".
4 жовтня міністр оборони Польщі підтвердив намір блокувати вступ України до ЄС, доки не буде вирішено питання ексгумації і пам’яті жертв Волинської трагедії.
