Північна Корея атакувала українців на Курщині | Юрій Бутусов. ВIДЕО

Велика подія, фактично Третя світова війна розширюється і розширюються масштаби війни. І вперше ми бачимо, що ворог, російська армія, яка втратила вже свої професійні кадри, кадровий контракт на російську армію була розбита ще в 22-му році. Зараз у 24-му вже на кінець закінчились і мобілізовані росіяни, і не вистачає ворогу для продовження наступу людських ресурсів. Саме тому Путін домовився з північно-корейським диктатором для того, щоб надіслати на допомогу російській армії ще й корейську народну армію Корейської народно-демократичної республіки. Ворог зосередив північно-корейські війська на курському напрямку, ще у вересні вони почали надходити на цей напрямок, у жовтні були повідомлення, у листопаді, але у грудні почалось повномасштабне застосування у бойових діях російської піхоти.

10 грудня російські військові зет-канали повідомили про те, що північно-корейський спецназ нібито атакував українські війська в районі села Плехово, це також на Курщині. Ну, а 14 грудня про це вже було сказано гучно, тому що цілий батальйон корейських військ, ми не знаємо зараз, який це конкретно підрозділ, атакував українські позиції в районі села Мала Локня на Курщині. Відео передали нам бійці.

На цьому напрямку це розгортаються, шикуються в колонну по одному та поступово через поле пересуваються по кількох напрямках північно-корейські бійці, піхотинці. Ось вони йдуть так в атаку. Це відео знято з українського дрону, який зафіксував зосередження північно-корейських піхотинців на цьому напрямку, в цьому лісі, це їхня точка накопичення і звідти вони перейшли в атаку.

Отже, що нам відомо на даний момент про цей штурм 14 грудня? Це була повноцінна операція, ворог намагається захопити посадку біля села Мала Локня, і для цього північно-корейські підрозділи атакували з п'ятьох напрямків. Тобто вони атакували кінцівку посадки, їм треба було для того, щоб дістатись посадки, яку обороняють українські воїни в демілітарізованій зоні на Курщині, їм треба було пробігти відкрите поле. І вони це в дуже швидкому такому порядку, отакими групами у колонах по одному почали підрозділ за підрозділом, група за групою, отак іти в атаку. Атакували вони за підтримки російської артилерії і російських засобів радіоелектронної боротьби. Були максимально потужні радіоперешкоди для роботи наших дронів, очевидно, ворог піднімав поруч і навіть гелікоптери, не тільки наземні станції, а навіть гелікоптери радіоелектронної боротьби. У Росії є кілька таких гелікоптерів, Мі-8ТПР модифікація, вони ставили максимально потужні перешкоди. Але ми бачимо, наші дрони все одно побачили ворога вчасно, дали повідомлення і наші воїни прийняли бій. Ворог атакував з п'ятьох напрямків і просувався достатньо швидко по цих всіх напрямках, незважаючи на те, що був відкритий прицільний коригований вогонь нашими вогневими засобами, працювали наші дрони під час підходу противника і наші бійці, які отримали вчасне попередження, також вели прицільний вогонь зі стрілецької зброї. Тим не менше, північні корейці достатньо швидко зближувалися, не звертаючи увагу на втрати, і оскільки це був цілий батальйон, як мінімум понад 200 бійців одночасно пішли в атаку, зупинити їх всіх не вдалося, і ворог зміг захопити кілька наших позицій в цій посадці. Вони не змогли там повністю закріпитись, і зараз вже другу добу за цю посадку йдуть дуже важкі, запеклі бої, бої контактні. Ворог також накопичувався на цьому напрямку, підтягував додаткові сили вночі і підтягував додаткові сили вдень.

Зараз ми не бачимо значної кількості відео з цього напрямку. Є відео, яке виклав Мадяр, який був знятий однією з рот Мадяра.

Там 23 трупи лежать. Викладені тіла. Ворог збирає, у росіян є евакуаційні команди. Це корейські та російські солдати. Одна з груп, яка знищена у бою. Евакуаційні команди, відтягують спочатку навколо себе тіла, викладають їх так зручно, щоб потім можна було туди під'їхати. Ворог сюди вже під'їжджав і, можливо, вже частину тіл зміг забрати. Тобто це одна зона для евакуації і розвантаження десанту. Тобто вони очікують часу, коли знов туди під'їде їхня, як правило, бойова машина і зможе витягнути, куди можуть закинути частину тіл для евакуації. Такі збірні пункти для трупів робляться в різних місцях, і ворог, російське командування, приділяє особливу увагу застосуванню корейців. Вони хочуть уникнути такого психологічного удару, щоб перше застосування корейських військ можна було назвати, успішним. Тому про них, про корейців багато пишуть в Зетканалах, як вони успішно щось штурмують. Насправді 14 грудня – це друга атака. Що можна сказати про тактику корейських військ, як їх застосовує російське командування? Тобто, зараз ми бачимо, було дві штурмові операції, в які північні корейці йдуть без бронетехніки. Тобто, їхнє завдання – накопичитись у лісопосадках, вони на Курщині достатньо щільні, накопичитись там і потім з кількох напрямків дуже злагоджено, скоординовано, на високій швидкості, провести штурмові дії такими значними групами піхоти. Вони працюють по окремих, дуже вузьких об'єктах. Тобто, це не наступ на якусь велику глибину, не намагання просочитися крізь наші бойові порядки, а це намагання одночасно з кількох сторін, як ми тут зараз бачимо, в районі Малої Локні, вдарити з кількох сторін. Де знаходиться ця Мала Локня.

Ось, це помічено на карті самого село Мала Локня і ворог намагається, як ми бачимо, зрізати, тобто, вибити наші війська, зрізати їх отак з самого верху. Тобто, вони шукають такі наші позиції, які є, які не підтримуються з флангів, такі крайні позиції, які максимально зручно розвертатись, атакувати і створювати такі позиції.Це карта Діпстейт. Дякую, ми тут тільки вказали напрямок, де відбулась атака корейських військ, тобто там з цієї сірої зони в напрямку на Малу Локню. Так от завдання північно-корейців – це захоплення, штурм окремих українських позицій, не просачування глиб, а штурм з кількох напрямків свіжою піхотою, вони мають добру фізичну підготовку, мають мотивацію, і очевидно російське командування хоче показати перемоги своїм північно-корейським партнерам, тому вони обирають такі ділянки, де вони можуть достатньо зручно і підтримуватися вогнем, підтримуватися різноманітними засобами РЕБ і розвідки, і організовувати зручну для себе евакуацію. Ми бачимо, що для російського командування важливо, щоб велика кількість, тобто росіян вони посилають в один кінець, тобто щоб вони йшли до кінця, окупанти не звертають взагалі уваги на втрати російської піхоти. А от корейців вони бережуть так само, як обережно застосовують Ахмат чеченський, тобто кадирівців і корейців російське командування застосовує значно обережніше. Тим не менше тактика сама максимально витратна по людях. Ми бачимо, що багато американських військових описували тактику корейських і китайських військ у війні в Кореї в 1950-1953 роках, коли, як пишуть американці, це була тактика "живої хвилі", коли великі маси піхоти на вузьких напрямках, на великій швидкості накопичувалися, зближувалися і таким чином проходили навіть ділянку, швидко зближувалися, щоб можна було атакувати вже в ближньому бою американську піхоту. Така сама тактика ми бачимо у корейців і тут. Але вони намагаються якісно підтримати за допомогою російських сил свої атаки. Ворог не втрачає людей, намагається не евакуювати, не надавати допомогу пораненим, але трупи вони потім намагаються евакуювати обов'язково для того, щоб уникнути розголосу. Тому це відео "Птахів Мадяра", один з підрозділів, в яких там працює, рота Кліма, і ми бачимо, що вони зняли відео, якого росіяни усіма силами хотіли б уникнути. Велика кількість трупів корейських солдат, які пішли в атаку на Україну, на українські позиції.

Тут є два аспекти. Перше, звичайно, ворог намагається уникнути одразу негативного розголосу, негативної інформаційної хвилі, що корейці там просто гарматне м'ясо, їх швидко утилізують. І, друге, російське командування намагається уникнути демонстрації масштабного застосування північно-корейських військ для того, щоб не створювати для своєї пропаганди такі проблемні речі, показуючи, що росіяни самі не можуть захистити Російську Федерацію, і вони змушені корейців навіть залучати.

Третій аспект, хотів би відмітити, це вже зовнішньополітичний, тому що демонстрація того, як Північна Корея, диктаторська країна, яка знаходиться під санкціями ООН та великої кількості, більшості країн світу є союзником Росії, це може, це демонстрація для всієї Європи, якою загрозою є Росія, що Росія для своїх агресивних планів здатна застосовувати сили інших диктаторських режимів, і це насправді велика погроза для Європи. І ще один нюанс, що Південна Корея, яка знаходиться досі у стані війни з Північною, і є однією з найпотужніших держав світу у військовому відношенні, бачить, що Росія і Північна Корея зараз союзники, і зараз Росія допомагає північно-корейцям здобути бойовий досвід, сучасне оснащення, сучасне озброєння, дрони, сучасну тактику бойових дій, опанувати її для чого? Для того, щоб протистояти Південній Кореї у можливій ескалації збройного конфлікту, війни. Тому, звичайно, це дуже небезпечний сигнал. Все це російське командування всіх цих нюансів хоче уникнути. І таким чином ми бачимо, що застосування корейських військ, воно масштабне, але тільки на окремих вузьких ділянках фронту. Ми наразі не маємо детальної інформації про наявність полонених корейців, тому що ворог спеціально обирає таку тактику, оці вузькі ділянки фронту, дуже коротка лінія, дуже короткі рубежі виходу в атаку, для того, щоб уникнути всіма силами, щоб були полонені корейці. Їх на дуже коротку відстань застосовують. І вони намагаються уникнути, щоб трупи були в наших руках, тому за даними з місць, наші підрозділи, які ведуть бої в тому районі, вони кажуть, що є документи вбитих північних корейців. Ми не знаємо, наскільки вони там достовірні. Щодо документів є просто по даних, що це батальйон військової частини №93 корейської народної армії. Він саме брав участь у цій атації на Малу Локню. Але це нічого не значить. Під цією назвою може бути замасковане, залегендовано все, що завгодно. Це може бути частина і сухопутних військ корейської армії, або це може бути спецпідрозділи, про які говорять російські ЗЕТ-канали, вони говорять про північно-корейський спецназ. Ми зараз не знаємо деталей, бої ведуться на дуже вузькій ділянці фронту і корейська піхота застосовується на дуже невелику глибину. Тому подивимось результати бойових дій. Хочу сказати, що я вже бачив значну кількість відео з ураженням північно-корейських солдатів під час цієї атаки. Наше командування це відео поки що не викладає, тому ми також не будемо поспішати з цим, але таке відео-ураження воно є. І втрати корейських солдатів, те, що тільки у нас на відео зафіксовано, це не тільки 23, це насправді набагато-набагато десятків більше. Зараз цей корейський батальйон дуже активно по ньому завдається ураження, вже другу добу чисельність корейських військ там значно скорочена. Думаю, що відео не викладається нашими підрозділами ще й тому, що в цьому районі на дуже вузькій ділянці продовжують вестися активні бойові дії, і наші війська не хочуть давати противнику уявлення про те, що бачимо ми, яким чином там ідуть бойові дії, яким чином завдається ураження, і якими засобами завдається ураження. Тому поки що і ми уникнемо.

На цьому напрямку працюють наші підрозділи, різні сили і засоби кількох наших бригад. Там і воїни треба відзначити воїнів 17-ї танкової бригади, зараз у нас важка механізована бригада воїнів 22-ї механізованої бригади, воїнів 92-ї штурмової, 95-ї аеромобільної бригади і окремий полк 414-й полк безпілотних систем "Мадяр". Так що там достатньо активно різні наші підрозділи різними силами і засобами завдають активне ураження ворогу. Найближчим часом, сподіваюсь, ми побачимо результати. І треба відмітити, що бої йдуть важкі. Наявність цілого батальйону свіжого, який готовий вмирати, який готовий іти прямо на кулемети, під дрони, під артилеристські удари і який продовжує атаку. Ну, звичайно, таких масованих м'ясних штурмів на фронті відбувається небагато. От такими великими силами, щоб одночасно в одній ділянці йшло кількасот людей. І, звичайно, бої йдуть важкі. Ворогу вдалося захопити кілька точок, кілька копів. Ми подивимося, який буде результат боїв. Російське командування, очевидно, також очікує результатів, тому поки що якогось відео з позицій, на які вдалося просунутись штурмовикам, вони не оприлюднюють ні з повітря, ні з землі, такої інформації поки що нема. Очевидно, з обох сторон очікуються результати цієї битви, битва продовжується. Можу сказати, що на цьому напрямку працюють на тактичному рівні наші компетентні командири, і там є необхідні засоби розвитки ураження, туди на напрямку є боєприпаси, в тому числі для артилерії, мінометів.

Зараз і російське командування намагається закріпитись на цій ділянці, де зайшли корейці, ну і наші війська намагаються відновити становище, і от з цих кількох окопів ворога вибити повністю. Проблема в тому, звичайно, що на такій маленькій ділянці живої сили, яку кинули туди росіяни, корейського гарматного м'яса, звичайно, в нас на такій маленькій ділянці такої кількості піхоти нема. Тому тут все залежить від якості управління вогнем, від якості ураження всіма силами і засобами. Ну і подивимось, як буде вирішуватись далі доля цієї битви і чи вдасться завдати такої потужної поразки в інформаційному плані, тобто відбити повністю атаку, захопити полонених корейців або, як мінімум, хоча б показати значну кількість трупів, документів. Було б, звичайно, дуже важливо і я також сподіваюся, що, можливо, вдасться якимсь з підрозділів все ж таки зайти туди на передову і подивитись, показати результати бойової роботи. Будемо на це сподіватись.

Про ще одну гарячу точку, де вчора (14 грудня. - Ред.) була така просто потужна, запекла битва – це район Сіверська.

Місто Сіверськ, оцей виступ у фронті, ворог намагається вже понад два роки прорвати тут українську оборону, вже понад два роки тут запеклі бої. Але наші війська впевнено втримують ці рубежі, втримують ключові висоти, які прикривають ось цю ключову останню гряду висот, які прикривають місто Сіверськ. Що відбулось 14 грудня? Буквально три тижні тому відбулась зміна командування російських військ на цьому напрямку. Був знятий командувач угруповання військ Південь, російський генерал Геннадій Анашкін. Був знятий командувач третьої загальновійськової армії. Третя загальновійськова армія – це колись була так звана "російська міліція ЛНР". І в склад цієї армії входять на цьому напрямку дві бригади, ведуть бойові дії, 7-ма і 123-тя мотострілецькі бригади. Вони постійно проводять активні наступальні дії, штурмові, вже не перший, вже також другий рік. І результат ми бачимо по карті – величезні втрати російських військ і практично без просування. З мінімальним просуванням, але ключова гряда висот, як була в українському рубежі оброни, так і залишається. Так от, три тижні тому було змінене командування. І нове російське командування вирішило провести новий наступ, використовуючи нову тактику дій. Російські командири зосередилися на трьох напрямках. Значні сили бронетехніки провели ретельну дорозвідку. І атакували наші війська в полосі одночасно, в першу чергу на два батальйони 54-ї механізованої бригади завдали удару. Тим, щоб завдати удару по стику, пробитись на кількох напрямках, тобто два батальйони 54-ї механізованої бригади зазнали удару - один з батальйонів 10-ї гірсько-штурмової бригади, а це північніше Сіверська, і ми бачимо ці дві стрілки на карті – це атаки на 54-ту бригаду зі Сходу. Ворог, очевидно, по напрямку ударів 3 загальновійськова армія, у неї основна мета захопити останній значний населений пункт Луганської області, який обороняють українські війська – це село Білогорівка. Білогорівку героїчно обороняють десантники 81-ї десантно-штурмової бригади, відбивають усі атаки, і ворог зараз вирішив прорватися, відрізати 81-у бригаду, обійти Білогорівку, розсікти позицію українських військ на стику 54-ї механізованої і 81-ї десантно-штурмових бригад. Тому два удари були завдані по двох батальйонах 54-ї бригади, ворог намагався просунутися в тил 81-ї, і одночасно, щоб скувати маневр наших військ, був завданий удар по 10-й гірсько-штурмовій. Ворог дуже ретельно підготувався до цих ударів, було застосовано майже 30 одиниць бронетехніки, тобто танки, БМП, МТЛБ, значна кількість артилерії, реактивні системи залпового вогню, в тому числі 220-мм важкі реактивні системи залпового вогню "Ураган". Була застосована велика кількість дронів, причому ворог спланував масову розвідку, ураження, супровід своїх штурмових груп дронами, тобто приділив серйозну увагу. Також значні сили засобів радоелектронної боротьби були застосовані, і значна кількість боєприпасів. Для атаки на цьому напрямку була задіяна рекордна кількість штурмових підрозділів, понад 400 солдатів-штурмовиків атакували, були в десанті, 30 одиниць бронетехніки, як мінімум 13 багі, 60 як мінімум мотоциклів, тобто все це було з людьми. Велика кількість, окремі групи піхоти атакували, намагалися зблизитись із позиціями, тобто велика кількість штурмовиків пішли в бій одночасно.

Атака північніше на позиції 10-го гірсько-штурмової була блискуче відбита. 10-та гірська штурмова виклала відео цих боїв, там все достатньо чітко і видовищно видно. На своїй сторінці 10-та гірська штурмова бригада "Едельвейс" показала розгром російської колони, знищення російських штурмовиків, там атакувала ціла російська штурмова рота, і вона практично в повному складі залишилась на полі бою. Як мінімум 52 російські штурмовики були знищені прямо під час цієї атаки, і під час зачистки, яка відбулася вночі. Також була відбита повністю атака на позиції батальйону К-2 в районі села Верхньокам'янське. Батальйон К-2 – другий механізований батальйон 54-ї механізованої бригади. Атака була відбита, великі втрати. За два дні боїв ворог втратив на цьому напрямку як мінімум 54 штурмовики тільки вбитими і 8 одиниць бронетехніки. Тобто ворог там також не зміг просунутись, і ці штурмові підрозділи були повністю знищені. На напрямку іншого підрозділу 54-ї бригади росіянам вдалося пройти кількість нашої першої лінії оборони, вклинитися в наші бойові порядки, але це не призвело до падіння української оборони, і зараз ця група, яка прорвалась в ближній тил до 2-х кілометрів, вона вже закінчує своє існування, оскільки наші підрозділи 2-ї лінії українського резерву зустріли там ворога і зупинили його подальше просування, і по ньому вже другу добу завдається ураження. Посилитись, посунутись на цей напрямок ворог вже далі не може. Йдуть запеклі бої на цій одній ділянці, але говорити про те, як російські канали сказали, що фронт український прорваний, що вони там щось захопили – це абсолютно чергова брехня російської пропаганди. І дуже хотілося б, щоб російське командування, нове командування, угруповання Південь і Третьої загальної військової армії показало хоча б відео з повітря, де ж це там вони куди прорвались і скільки там у них живих залишилось цілої техніки взагалі на цьому місці. Поки що там триває зачистка, ворога добивають і українська оборона черговий раз на Сіверську встояла. Це не така битва, про яку постійно говорять. Говорять про Бахмут, Авдіївку, зараз Покровськ, Велика Новосілка, але Сіверськ завжди трохи стоїть осторонь, тому що дуже малими силами, дуже малою кількістю бійців, дуже малою кількістю засобів ураження і боєприпасів вже понад два роки на цьому рубежі Білогорлівка-Сіверськ українські воїни відбивають героїчно і майстерно усі атаки російських військ. Співвідношення втрат там просто дуже велике, ворог втрачає там в багато-багато разів, фактично, ну як мінімум на порядок більше, і вбитими, і пораненими, і звичайно, що це, кажуть, у нас фортеця, фортеця, хочу сказати, що Сіверськ завдяки ефективній організації оборони, ефективному застосуванню сучасного і високотехнологічного озброєння, це дійсно як фортеця. Тому дякую воїнам 81-ї десантно-штурмової, 54-ї механізованої, 10-ї гірсько-штурмової бригади, бійцям 4-ї бригади Нацгвардії, які оцей Сіверський балкон, Сіверський виступ продовжують героїчно обороняти.

Також велика подяка бійцям кількох батальйонів ТРО, які ефективно посилюють цей напрямок, які придані цим частинам, цим підрозділам, і також завдяки їм виконуються ефективно завдання і знищується ефективно ворог. Тому велика подяка українським героям.

Кілька слів про Покровськ. Ворог намагається просунутися на більш військовій ділянці, вони намагаються підійти до села Піщане, намагаються підійти до села Нововасилівка, Новотроїцьке, бої йдуть там. Але просування ворога призупинено, дуже сильно зупинено, тому що там на цьому рубежі б'ються воїни, в першу чергу це воїни 425-й штурмовий батальйон "Скала", 32-га механізована бригада, підрозділи 155-ї механізованої бригади, деякі підрозділи 33-го штурмового батальйону. Велика подяка всім цим героям, всім воїнам. Пілоти 414-го полку "Мадяр" і окремого спецпідрозділу бомбардувальників Національної гвардії України також завдають дуже потужних ударів по російських окупантах і чисельність російських штурмових підрозділів в цьому районі дуже і дуже сильно зменшена. На цьому напрямку ворога атакують підрозділи 74-ї мотострілецької бригади, а також інші підрозділи. Ворог там застосовує і піхоту кількох танкових полків, мотострілецьких бригад, тобто те угруповання, яке йшло на Авдіївку, зараз вони намагаються з півдня обійти Покровськ. Бої йдуть дуже важкі, там і 15-та, і 30-та мотострілецькі бригади ЗСРФ, 74-та і кілька окремих мотострілецьких полків, а також піхота кількох танкових полків. Отже, ситуація на Покровську важка, але наші війська зараз, ці воїни, ці героїчні підрозділи намагаються вибудувати вже лінію оборони впритул, буквально під стінами Покровська, у незручних умовах, але роблять все можливе для того, щоб захистити українське місто і один з ключових вузлів оборони на Донбасі.

ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ

Що скажете про контратаку ЗСУ під Покровськом?

Під Покровськом відбувається постійно, наші війська намагаються діяти активно, я би зараз не сказав, що ця контратака там щось може якась одна чи навіть дві змінити ситуацію. Ворога там значна перевага в чисельності і в кількості дронів, тому говорити про те, що ми там якоюсь одною контратакою щось можемо змінити, на жаль, не доводиться. Реальність така, що ми ведемо оборонні бої. Так, сьогодні ( 15 грудня. - Ред. ) єдина приємна новина, звичайно, для всіх, хто воює на Покровському напрямку. Сьогодні новий командувач ОТУ Донецьк генерал Тарнавський все ж таки добився і зняли з посади начальника штабу полковника Ледового, про якого я багато разів казав у стрімі. Людина, яка абсолютно не відповідає своїм посадам і не вміє керувати військами, тим не менше була на таких високих командних посадах. Ну і Ледового відсторонили нарешті, зняли з посади начальника штаба ОТУ Донецьк. Це маленька, дрібна, але приємна новина, яка покращить, як мінімум, психологічний стан командирів на цьому напрямку. Яким не подобається слухати просто невігласів, які сидять на високих командних посадах. Ну і заважають людям воювати.

Чи відомо про втрати корейців?

Ну, наразі ми знаємо, що там втрати, те, що у нас проходить про втрати корейців під час оціх боїв під Малою Локнею, за 14-15 грудня втрати становлять десь понад 120, 120 переважно вбитих. Це по тих даних, які у нас є, але дані, звичайно, мають уточнюватись, доводитись. І ми побачимо, я думаю, найближчим часом ця цифра буде офіційно відома, буде оприлюднена. Ну або після завершення розгрому цього корейського батальйону, сточування його в цих боях, будуть вже остаточні, як тільки там буде маленька пауза в бойових діях, коли там закінчаться ці корейці, ну тоді будемо, зможемо вже остаточно повідомити про результати.

Чи дають Вересу можливість ставити своїх людей в новий підрозділ?

На жаль, поки що не дають. Є тут трошки і об'єктивних причин, тому що ми бачимо, що сіверський напрямок у нас виявляється так. Там, де правильно організовано управління оборони, там, де ворога б'ють, знищують у великих кількостях і він не може просунутися, туди дають менше резервів. У нас парадокс такий, що там, де краще ворога вбивають, і тим, хто краще ворога вбиває, не дають максимальної кількості ресурсів. Тому тепер, коли ворог так активно штурмує, звичайно, Верес хотів би забрати в свій новий полк, він командир полку, батальйоном другим механізованим, який ми знаємо, як батальйон К-2. В 54-й бригаді командує зараз його заступник, позивний Оскар. І Верес хотів би, звичайно, і така була, наскільки мені відомо, домовленість, весь цей батальйон забрати в свій новий полк, К-2, полк безпілотних систем, сухопутних військ окремий, але поки ще такої можливості нема. Для того, щоб забрати батальйон К-2, як це наполягає Верес, для цього треба кимось замінити цей другий механізований батальйон, який стоїть на дуже важливій ділянці, на танконебезпечному напрямку, і його потрібно замінити якимись якісними військами. Ну, поки що в нас немає управління якісної організації на Покровському напрямку, на напрямку Великої Новосілки, всі резерви йдуть туди. У результаті ми не можемо швидко розгорнути полк Вереса, тому що люди до Кирила, звичайно, йдуть, велика кількість, але оце ядро організаційне, управлінське, пілоти, командири, які гостро потрібні для швидкого розгортання полку, вони, на жаль, їх не можуть передати. Я вважаю, до речі, що це велика помилка, тому що 20-й полк, оцей новий полк К2, він міг би залишатись на цьому напрямку. Треба що, фактично, піхота, розрахунки вогневих засобів, а дрони, оператори дронів К-2 можуть залишатись там. Тобто, там нічого, фактично, не треба якихось глобальних змін. Їх можна там залишити, постійно групи будуть працювати, виходити на злагодження, на ротацію просто, і допомагати формувати новий полк. Але підтримувати, залишатись там на місці, це чомусь не робиться, ну, ми сподіваємося, що, оскільки велику допомогу і увагу формуванню нового полку К-2 безпілотних систем приділяє особисто новий командувач сухопутних військ Михайло Драпатий, приділяє увагу і головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, сподіваємося, що, все ж таки, вони ухвалять рішення, щоб якомога швидше новий полк К-2 став боєздатним. Для цього потрібно якомога швидше передати кістяк батальйону К-2 до полку К-2, ну, а бажано, взагалі, передати весь особовий склад поступово туди. Якщо буде весь особовий склад, вони якомога швидше зможуть натренувати нових людей.

Я не забув і про 155-ту бригаду. Будемо найближчим часом говорити про те, що сталося в цій бригаді, чому зняли комбрига, перекинули на нього відповідальність. Розкажемо і про нові формування, про нові ініціативи в ЗСУ і розширення створення спеціалізованих підрозділів безпілотних систем. Я вважаю, що якби військове командування приділило увагу комплектуванню полку К2, це значно посилило б оборону взагалі на сіверському напрямку, покращило як ситуаційну обізнаність, так дозволило б завдати значно більших ударів по ворогу і дозволило б стабілізувати ситуацію не тільки в полосі тепер одного батальйону, де був К2, а в усій 54-й бригаді покращити роботу дронів і в усіх сусідах на флангах 54-ї бригади покращити роботу дронів, покращити кількість операторів, кількість засобів і ще збільшити кратно кількість втрат російських військ на цьому напрямку. Тому це безпрограшна історія, не йдеться, що забирати людей з батальйону К2, це значить їх все, їх не буде там повністю. Це значить, що вони просто по-іншому будуть виконувати завдання. Як тільки кількасот піхотинців і розрахунків систем, як тільки цей батальйон буде замінений на інший боєздатний, він з допомогою К2 також буде давати високі результати. Будемо чекати, що це станеться. Поки що не дають людей, там невелику групу перевели, порядка 30 людей з батальйону перевели, але далеко не всіх.

Ваше ставлення до відео Маркуса.

У мене був ефір минулого року, можете подивитись про ситуацію в 47-й бригаді, про скандал. Все, що там сказано, не втратило актуальність. Якщо буде якесь продовження, буде якийсь резонанс, можливо, ми зробимо ще окреме відео. Тут таких проблем у нас в кожній бригаді величезна кількість. Але я в цілому підтримую критику. Критика потрібна, потрібна дискусія. Я єдине, що вважаю, що завжди цей тон дискусії має бути конструктивний, а не образливий. А критика має грунтуватись на фактах.

А навіщо нам відновлювати становище в Курській області, кладучи своїх воїнів?

Ситуація – це питання стратегічне. Якщо насправді ситуація в Курській області, вона викликає критику тільки тому, що наше військове командування, Олександр Сирський, головнокомандувач, який вдало провів кілька наступальних операцій, ми бачимо, що не може впоратись і не здатен організувати оборонні операції. Тому що Сирський – це людина, яка керує виключно в стилі ручного управління і там, де йому цікаво. Військами на Курську він керує самостійно, фактично, як командувач ОТУ Курськ. А там, де йдуть оборонні бої, тривалі, які потребують кропіткого планування, організації, підвищення боєздатності військ, у нього на це просто нема часу і це йому нецікаво. Він обороною практично не займається і всюди до нього оборонні бої. Подивимося в Соледар, Бахмут, там постійно йдуть провали, тому що ті люди, кого він призначає, тобто бачення оборонної операції – це таке, стояти, триматись. Ну, от як ми бачимо зараз під Кураховим. І тому це все провалюється, немає ніякої гнучкості. В наступальних боях, де Сирському цікаво, гнучкість є. Що відбувається на Курщині? На Курщині, якби фронт був стабілізований, можна було б вважати це успішною операцією. Там були зосереджені наші кращі сили, найбільш боєздатні бригади. І зараз можна сказати, що якщо на Курщині були організовані якісні оборонні рубежі, це не було зроблено влітку. Тому що, ще раз підкреслюю, Сирський оборону організувати не здатен. Ну, він не може це робити. Ми бачимо це на численних прикладах, у нього не виходить. Якби була оборона побудована, то, в принципі, ця операція була б для нас вигідна. Тому що ворог зосередив на Курщині також зараз свої найбільш боєздатні резерви. І ми бачимо, що вони перекидають туди всіх. Там дві бригади морської піхоти в повному складі, там велика кількість мотострілецьких підрозділів, різних дивізій, окремих полків, велика кількість сил. Вони намагаються пробити нашу оборону, кидають туди велику кількість лобових атак. Тому ми бачимо, що певний сенс в цьому є. Але він є тільки якщо якісно проводиться оборонна битва. Зараз ми подивимося по цій ситуації в Малій Локні, зокрема, чи вдалося використати цей час із серпня для того, щоб там надійно закріпитись. Тому що оборонну битву ми мірюємо по результатах. Поки що ми бачимо велика кількість проблем з операцією на Курщині, пов'язана з тим, що там була підготовка до швидких наступальних дій, проривів, і не було підготовки до закріплення і битви в обороні. І з цим пов'язані всі наші проблеми, як на Курщині, так і на інших ділянках фронту. Тому що у нас немає, на словах у нас Головнокомандувач Сирський і Верховний Головнокомандувач Зеленський кажуть, що ми нібито в обороні, а насправді оборонних ліній у нас нема. Є окремі оборонні позиції, які десь якось риють, з дуже різною якістю. Інколи це робиться просто для показухи, інколи це робиться якісно. Але немає ліній, немає зв'язку ні вогневого, ні візуального. Немає оборонних рубежів, які були побудовані по-сучасному, тобто враховували наявність великої кількості високоточних засобів ураження ворога, дронів. І у нас оборони фактично нема. І оце проблема. Стратегічна оборона у нас відсутня. І тому у нас є критика постійно. Якби ми наступали на Курщині, спираючись на оборону і швидко будували оборону, а потім ворог розбивався об неї, це була б вигідна для нас стратегія війни. На жаль, використати, от у нас стратегічні рішення по заходу, удару там, де ворог вразливий, я вважаю, і я казав про це раніше, що на тактичному рівні курська операція успішна. Але виконання потім, наступальний аспект, наступальна фаза цієї операції успішна. Але потім, коли йде оборонна битва... Вилазять всі ці проблеми з плануванням, вперед-вперед, триматись-триматись, без планування, без організації. І ми через це потерпаємо. Там, очевидно, на Курщині, що так само, немає планування організації. Тому що в ручному режимі головнокомандувач ЗСУ у свій вільний час починає керувати ротами, взводами, батальйонами. І замість того, щоб там працював штаб, який вбудовує єдину систему розвідки, ураження, застосування військ, готує оборонні рубежі, проводить інженерні маскувальні роботи, захищає РЕБом, інженерними засобами, свою техніку, не дає дронам противника так діяти масштабно і завдувати таких великих втрат нашій техніці. Замість того туди просто втратили 10 бронемашин, кидають ще 10. Хто від цього страждає? Весь фронт. Тому є проблеми. Будемо дивитись, якщо наші війська на Курщині будуть спиратись на вигідні оборонні рубежі, для нас ця операція вигідна. Якщо ні, то, звичайно, це просто витрата. Ми просто маємо тоді під прикриттям цих боїв відходити і все ж таки десь цю оборону будувати. Ну, де її будувати? Значить, в Сумській області на кордоні. Але вона має бути. Не можна продовжувати вести війну без того, щоб спиратись на оборонні рубежі.

Чому Драпатий заявив, що термін підготовки після мобілізації буде скорочений? Обіцяє іншу якість, але чи не здається, що з якістю не вийде, а термін підготовки і стане ще коротше?

Насправді, немає зараз такої чіткої визначеності. Зараз Драпатий розглядає різні варіанти, яким чином проводити і змінювати підготовку. Це тема окремого також розгляду, і я також буду висвітлювати цю тему. Зараз йде дискусія. Коли він каже про скорочення термінів, мова йде не про те, що людей будуть менше готувати, а, скоріше за все, мова йде про скорочення базової загальновійськової підготовки в учбових центрах. Тому що ця підготовка не якісна, і розглядається питання, що крім БЗВП в учбових центрах буде окрема програма, збільшена по підготовці в бригадах. Подивимося. Поки що це є тільки дискусія. В цій дискусії ще немає такої конкретної доктрини. Йде обговорення з різними командирами бригад. Хочу сказати, що після заходу на посаду Михайло Драпатий не став людиною, яка схопила зірку і тільки боїться трясеться за своє крісло. Ні, він відкритий до дискусії, до критики. Він шукає, він спілкується з командирами різних частин, бригад. Він є доступним, він намагається реагувати. І я розумію, що його бажання змінити підготовку – це не те, що там людина щось собі в голові видумала. Він хоче бути максимально адекватним для фронту. Подивимося, що буде в результаті і оцінювати ці поки що заяви, поки що побажання, можна по змісту. Змісту поки що немає, він напрацьовується.

Ще є відео про бураковані боєприпаси. Заповнювали половину лише порохом. Я вам зазначив у твіттері.

Так, ми отримували це і про боєприпаси, звичайно, будемо продовжувати тему. Оприлюднувати її. На жаль, так. Українське керівництво, Міністерство стратегічної промисловості, Ставка Верховного головнокомандувача, Міністерство оборони продовжують постачати на фронт браковані міни, які не спрацьовують масово. Все це робиться за кошти платників податків. Ми бачимо, що ні Зеленський, ні Умєров, ні Сметанін, міністри, не коментують, уникають цієї теми. Очікують, коли, як завжди, воно само по собі зникне. Ну, що їм сказати? Я казав, що це злочин безвідповідальних цих керівників. Брехня, кривава брехня. Люди сидять у Києві, розповідають про війну, про свій нібито патріотизм, постачають в армію за державні кошти браковані міни. Нічого, спокійно собі сплять, добре себе почувають, а совість їх абсолютно не мучить. І страждають від цього тільки воїни на фронті. Зокрема, оцих бракованих мін дуже багато на Покровському напрямку, на напрямку Великої Новоселівки. Ну, що сказати? Це просто злочинці і брехуни, які сидять у Ставці Верховного головнокомандувача в Міністерстві оборони, Мінстратегпромі. І вони думають, що вони якось колись уникнуть відповідальності. Я думаю, що відповідати їм доведеться не тільки юридично, а при зустрічі і фізично з тими, хто обурений їхньою брехнею. Тому що це просто ситуація з браком мін, коли замовили майже під 2 мільйони мін, а вони значна частина десятки тисяч брак, який брак припинили зараз просто забирати з фронту, щоб собі статистику не псувати. Просто мовчки. Вони просто їх не забирають з військ. Постачають браковані міни, не перевіряючи якості, і не забирають з фронту. І чекають. Ну, якось спишеться само. Це просто... Я хочу сказати, що ситуація з мінами просто показує, що Зеленський, Умєров і Сметанін – це просто люди аморальні, яким насправді доля солдатів, піхотинців, доля українських воїнів, їхнє життя – це все просто пустий звук. Це брехуни, яким плювати на долю українських солдатів.

Не можу зрозуміти, військ порівну, ми в обороні, нам дають боєприпаси, але ми відступаємо. Військ у нас не порівну, ворога перевага у кількості військ, ворога перевага в кількості боєприпасів і ворога перевага в організації управління на стратегічному і оперативному рівні. Ворог краще керований на рівні генералів, на рівні дивізійному, корпусному, армійському. Краще вони переважають нас в організації. Наше командування нічого з цим не робить, ставка Верховного головнокомандувача нічого не робить. Війна йде у нас без керівництва.

Нардеп Юрій Бойко опублікував відео, де розкритикував атаки на рускій язик, Украинскую православноую церковь, снос памятников, переименование городов. Це вже передвиборча кампанія, що думаєте, з ним треба чи не треба робити?

Юрій Бойко, як і вся партія ОПЗЖ, мають бути затримані, тому що це російська агентура, яка працювала всі роки по замовленню Кремля, і Бойко їздив перед виборами в Москву, щоб сфотографувати, зняти відео, як він там з Путіним і Медведєвим разом. Те, що їх досі тримають, це результат того, що Зеленський проводив перед війною проросійську політику, і досі, тобто для нього ОПЗЖ, для "Слуг народу" завжди були партнерами, і зараз досі, якщо ви подивитесь голосування, ОПЗЖ, Бойко, голосують за всі сумнівні, скандальні, корупційні рішення "Слуг народу" у Верховній Раді. Про підвищення податків, ну от про все. Все, що викликає критику в суспільстві, ОПЗЖ підтримує "Слуг народу". А за це Зеленський їх не затримує, крім Рабіновича, вони ніяких там затримань нема, а Рабінович і Шуфрич, ну таких двох осіб. А всі інші ОПЗЖ спокійно собі сидять, Столар досі отримує собі землю в Києві під свої комерційні проєкти, Бойко, я не сумніваюсь, так само. У Службі безпеки забороняють будь-які дії проти них, тому що це союзники нашої влади і "Слуг народу". Так що вони себе так нахабно почувають, тому що, очевидно, впевнені, що Зеленський і далі не буде їх чіпати. Вони йому потрібні у Раді, де вони дають голоси. Ну це ще такий очевидний злочин. Я сподіваюся, що вже після цієї нахабної заяви Бойка, ну все ж таки якось державні керівники будуть змушені реагувати. Ну як можна агентурі продовжувати відкрито виступати з антиукраїнськими заявами? Абсурд.

Що по Курахівському напрямку? Що по Ганнівці, Успенівці? Що по оточенню?

На жаль, наші війська залишаються в оточенні, фактично в оперативному оточенні в районі Успенівка-Ганнівка. Наказу на відхід досі нема і досі наші війська продовжують бої. Я сподіваюся, що все ж таки найближчим часом вони відійдуть. Зараз це вже відповідальність генерала Тарнавського, ну і якщо найближчими буквально годинами не буде ухвалене це рішення, ну що сказати. Цей генерал отримає просто свій осуд від громадської думки і це буде така пляма на репутації, яку ніякі там ордени і крісла, вони її не прикриють. Я єдине, що можу сказати. Ситуація залишається критичною. Я казав там на ефірі минулому, що нам потрібен швидкий відхід з району Курахового. Втримувати позиції там абсолютно неможливо, тому що комунікації під постійними ударами. Потрібен відхід на більш зручні позиції, де фланги прикриті, а не відкриті. Тим не менше, продовжується планування, яке показує просто проблеми великі у військовому керівництві і нерозуміння реальної обстановки на фронті нашим військовим командуванням. Ставка Верховного Головнокомандувача, міністр оборони мали б теж втрутитись, але ми знаємо, що це нулі, які, на жаль, на війну ніколи не втручаються. Зеленський, Умєров. У нас це люди, які відосики роблять, пресрелізи і інколи фотографуються, як там вручають ордени військовим. Все. Їхня роль у війні. Боєприпаси виробити якісні не здатні. Міни, вони браковані, не можуть з фронта зняти. Тобто, війська, те, що відбувається на фронті, ніяких змін реформ структурних не відбувається. Є окремі якісні кадрові призначення, а що за ними? Системних змін ми не бачимо. Армія, як була нереформована, як повторювались граблі 2022 року, вони повторюються і зараз. Вся надія на те, що під тиском ворога отакі якісні командири, які у нас просувають, є на різних посадах, все ж таки отримують більше повноважень. Тобто, люди, які здатні брати на себе відповідальність, діяти по обстановці, по совісті і згідно з якоюсь певною професійною логікою. Дійсно, навіщо закінчувати військові академії, якщо потім залишати війська триматись в оточенні? А навіщо? Що це за професійні командири і генерали, командувачі? Чого вони варті взагалі з професійної точки зору? Нуль! Зараз зняли командувача ОТУ Донецьк Луценка, а командувач ОСУВ Хортиця Гнатов досі сидить на посаді, хоча це його спільна відповідальність за цей котел, який там фактично виник. Оперативне оточення. Зараз так само історія з Тарнавським. Чому він зволікає і не відводить війська? Незрозуміло. Чому він зволікає і не залишає війська там, в Ганнівці, Успенівці? Ну, логіки жодної нема в цьому. Жодної взагалі нема.

Будемо говорити про наступні події на фронті. Дякую за ефір і Слава Україні!

***