50% чоловіків призовного віку готові повернутися до України в разі вирішення питання з бронюванням, - Мін’єд
Половина українських чоловіків призовного віку, які перебувають за кордоном, готові повернутися до України до завершення війни, якщо буде вирішено питання з бронюванням.
Як передає Цензор.НЕТ із посиланням на Інтерфакс-Україна, про це заявив віцепрем'єр-міністр - міністр національної єдності України Олексій Чернишов на засіданні комітету Верховної Ради з прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.
"50% чоловіків призовного віку готові повернутися в Україну вже сьогодні, не чекаючи закінчення війни, якщо буде вирішено питання з бронюванням. Не війна сьогодні є тим фактором, який зупиняє чоловіків повертатися. Безумовно, вони залякані питанням можливої мобілізації. Погано це чи добре, цьому нам давати оцінку пізніше, це так - як воно є", - сказав Чернишов.
Він також зауважив, що у зв'язку з цим у майбутніх "Хабах єдності" (Unity Hub) за кордоном мають надавати послуги з працевлаштування в Україні та вирішення питань із мобілізацією та військово-обліковими документами.
А я знаю таких хто тут майно здає а сам сидить за кордонов на халяві.
А хату продай.
І взагалі це ж прекрасно шо ти не повернешся.
Ps.Допомогаю ЗСУ донатами,3-4 рази на рік здаю кров для поранених.
Світ широкий, щасти !
2. Тобто, як закінчиться війна вони готові повернутися ? Ви там воюйте, сидіть без світла, а ми якось потім.
3. Тобто, зелені збираються їх повернути і нічого їм за ухилянство не буде ??
А друге, ну здає і що? Я теж здаю квартиру в Києві студентам. Двокімнатну. В хорошому районі. Аж за 5к гривень! А тут вкалую, бо за квартиру плачу 2.4к (з комуналкою). Тільки не гривень, а євро. І за навчання сина у міжнародній двомовній школі по 750 євро на місяць. І що?
А по твоєму захищати Україну можуть лише *******...дивно...
Не перекручуйте мої слова. Це я писав про людей, які ставлять ідеали вище своєї сім'ї. Багато патріотів пішло захищати Україну із щирим бажанням захистити свою сім'ю. У мене теж такі думки час від часу проскакували. Просто мені вже далеко не 20-30 і наша держава героїчний романтизм в мене вже встигла відбити (наприклад судом за поширення української мови за наїздом російської компанії), тому я чітко для себе розставляю пріоритети. І навіть я не зразу вирішився на виїзд, а вже коли остаточно впевнився, що ні держава, ні більшість людей не зміниться навіть перед обличчям зовнішнього ворога. І найголовніший пріоритет для мене - моя сім'я.
А тих, хто пішов добровільно захищати Україну, я в жодному разі не вважаю *********. Хіба що, наївними романтиками - яких я дуже поважаю і яких мені по-людськи дуже шкода. Ними користуються підараси у владі та тилу (ТЦКшники, мусора, прокурори....). І
ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА
Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Кримінальний кодекс України
Стаття 161. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками
1. Умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками -
караються штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Ті самі дії, поєднані з насильством, обманом чи погрозами, а також вчинені службовою особою, -
караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які були вчинені організованою групою осіб або спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
{Стаття 161 в редакції Закону № 1707-VI від 05.11.2009; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1519-VII від 18.06.2014}
Цивільний кодекс України
Стаття 27. Запобігання обмеженню можливості фізичної особи мати цивільні права та обов'язки
1. Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.
2. Правовий акт Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб не може обмежувати можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, крім випадків, коли таке обмеження передбачено Конституцією України .
Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
як на мене, то вже краще давати громадянство України неграм за умови що вони будуть боронити свою рідну українську землю
ми повернемось, якщо нас забронюють?!
послідовнийзелений!Ті хто працюють ніколи не повернуться.