Вибух пролунав поблизу ТЦК у Кам’янці-Подільському: загинув підривник, 4 поранених. ФОТО (оновлено)
У середу, 5 лютого, біля будівлі ТЦК та СП Кам’янця-Подільського, що у Хмельницькій області, пролунав вибух.
Про це "Суспільному" повідомила інспекторка з комунікації Кам’янець-Подільського районного управління поліції Наталя Вінцарська, передає Цензор.НЕТ.
Зазначається, що унаслідок вибуху загинула одна людина, ще четверо людей зазнали поранень. На місці працюють слідчі.
Інших деталей на цей момент не повідомляється.
Оновлено 14:10
У Нацполіції повідомили, що у Кам’янці-Подільському поліцейські встановлюють обставини вибуху поблизу місцевого ТЦК.
"Сьогодні, 5 лютого, близько 13:00 години в Кам’янці-Подільському біля приміщення місцевого ТЦК стався вибух. Наразі на місці працюють усі екстрені служби, криміналістична лабораторія та слідчо-оперативна група ГУНП в Хмельницькій області.
Причини та обставини вибуху встановлюються. Про деталі обіцяють повідомити згодом.
Оновлено 14:30
За словами Вінцарської, чоловік, який загинув на місці, попередньо вчинив підрив біля будівлі Кам’янець-Подільського ТЦК та СП.
У Хмельницькому обласному ТЦК та СП прокоментували вибух у Кам'янці-Подільському: "На місці працюють рятувальні служби та представники правоохоронних органів, які встановлюють обставини інциденту. Інформація про постраждалих та причини вибуху з’ясовують, територію оточено для забезпечення безпеки".
Оновлено 17:10
Глава Нацполіції Іван Вигівський заявив "Інтерфакс-Україна", що загинув підривник. Він начебто приніс передачу людині, яка перебувала в ТЦК.
Особа підійшла до контрольно-пропускного пункту ТЦК і СП із сумкою в руках. Попросила нібито передати передачу і в ту ж мить стався вибух. Є потерпілі, 4 людини. Особа, яка вчинила цей злочин, загинула", - сказав Вигівський.
"Серед постраждалих двоє лікарів ВЛК. Їхній стан середньої тяжкості. Також постраждала одна перехожа людина та один військовий", - розповів в етері марафону мер Кам'янця-Подільського Михайло Посітко.
Раніше повідомлялося, що 1 лютого 2025 року в Рівненському обласному ТЦК пролунав вибух.
На місці вибуху у Рівненському ТЦК та СП працювала поліція, відомо про загиблого та шістьох поранених.
Також ввечері 2 лютого біля будівлі РТКЦ та СП у Павлограді що на Дніпропетровщині пролунав вибух.
Але демонтувати авторитаризм, тим більше, тоталітаризм дуже складно. Інколи взагалі неможливо.
Ось так. Тут або, або. Створити тимчасовий авторитаризм не вийде. Не існує в природі такого. І якщо авторитаризм все ж таки вибудовано, то повалення його це теж досить таки кривава справа.
Кацапів цілком задовольняє бусифікація, а не ТЦК. ТЦК інструмент. Бусифікація соціальний процес. Усі ведуть мову про ТЦК. Але не інструмент створює соціальний процес, а навпаки. Не термометр генерує погоду, термометр лише її вимірює. ТЦК не генерує соціальну напругу, воно її лише акумулює на себе.
Соціальну напругу генерує бусифікація. Якщо бусифікацію почнуть проводити рекрутингові центри при підрозділах, гнів поверне на них.
Не ТЦК потрібно реформувати, а саму стратегію ведення довгої війни з Росією. Неможливо довгу, виснажливу війну вести бусифікованою армією. І кацапи це чудово знають. І чудово знають до чого вибрана Україною стратегія приведе.
Тому їм навіть робити особливо нічого не треба. Так, підкинути пару дровішек. З розпалення соціального вогнища Україна і сама чудово впоралася.
Не просто смертну кару. А можна запропонувати публічну смертну кару. Щоб вже полихнуло, так полихнуло.
Інший аналітик, постом вище, впевнений, що бусифікація наше усе. І як ви уявляєте функціонування держава, економіки, соціуму в умовах закритої країни, в якій чоловіки перестали виходити на вулицю, а молодь вивозять ще з шкільної парти?
Що ви усі верзете? Що у вас у головах????
І населення теж підсвідомо розуміє, що якщо у нього, у населення, не залишили ніяких перспектив майбутнього, окрім безкінечної війни з країною, яка в рази переважає чисельністю, то якось потрібно захищатися від такої перспективи. Це не чиїсь забаганки. Це звичайна психологія.
Не ТЦК потрібно змінювати, а стратегію ведення війни.
Тому що люди не розуміють, що війна це не лише окопи та зброя. Навіть так, це взагалі не про окопи. Війна, особливо довга, це передусім надзвичайно складний соціальний процесс, в який втягнутий увесь соціум. І як будь який соціальний процес, війна має свої сценарії. І вибираючи стратегію не просто ведення війни, а стратегію модерування дій усього соціуму, ми тим самим вибираємо той чи інший історичний сценарій. І якщо ми вже його вибрали, то запускаються соціально-історичні процеси, які на певному етапі вже стає складно, а інколи неможливо модерувати.
Ви гадаєте, Тимчасовий уряд бажав чи не хотів би запобігти жовтневим подіям? Не бажав і хотів би. І Керенський не був дураком і все розумів. Але коли локомотив історії розкочегарино хрін ви його зупините.
Так не повторюйте помилок діячів минулого. Почитайте звернення останнього царя після його зречення. Що він там пише про війну і чому її потрібно вести да пабеднага канца. Ви будете вражені. Повна аналогія з деякими виступами наших, сьогоднішніх діячів.
Історія це ж не про дати. Це про історичні процеси, сценарії та помилки чи не помилки тих, хто ці сценарії намагається модерувати.
Всегда и везде демократии в военное время выбирали/ назначали диктаторов начиная с греков и римлян. Иначе и быть не может.