Він здавався безсмертним, як герой в комп’ютерній грі: пам’яті росіянина Ільдара Дадіна, який воював на боці ЗСУ
14 квітня Ільдару Дадіну, російському активісту, могло б виповнитися 43 роки. Він став першим у Росії, кого засудили до реального тюремного строку за участь у кількох несанкціонованих владою мітингах - згодом цю статтю в Кримінальному кодексі РФ назвали "дадінською". Ільдар воював у складі легіону "Свобода Росії" під позивним Ганді. Він загинув 5 жовтня 2024 року на Харківщині, рятуючи пораненого товариша під обстрілом.
Про це пише видання "Вот так", передає Цензор.НЕТ.
Останній бій Ільдара Дадіна
Побратими розповіли, що 5 жовтня 2024 року був звичайний вихід - підтримка першої групи, що потрапила під обстріл на Харківщині.
"Там був схил пагорба, ми сховалися за ним від дронів. Коли почали лізти вгору, я почув постріли, почув крик Ганді. У нього була кровотеча. То була максимальна червона зона. По нас, по Ганді стріляли. Висіли дрони, готували новий скид", - розповів боєць із позивним Сокар.
Ільдара було важко поранено. Товариш спробував його евакуювати, вийшов на зв'язок по рації, наклав турнікет, стало зрозуміло - часу обмаль. Командир ухвалив рішення відходити на сусідню позицію, щоб звідти координувати евакуацію. Це був єдиний шанс урятувати хоча б тих, хто ще міг рухатися. Зрештою тіло Дадіна вдалося забрати з місця загибелі лише через два тижні.
"Я був у шоці, - каже Сокар, - Не просто від самого факту, а від того, як це сталося. Ти ніби звикаєш на війні багато до чого - стрілянини, засідок, болю. Але коли все сипнеться відразу - поранені, кров, паніка - і в цьому вмирає така людина, як Ганді, це вибиває. Він здавався безсмертним. Таким, як герой із комп'ютерної гри. А потім - тиша".
Протести Дадіна
Ільдар Дадін став першим у Росії засудженим за оновленою статтею 212.1 Кримінального кодексу РФ - "Неодноразова участь у несанкціонованих акціях". Це була нова, експериментальна міра, спрямована на те, щоб залякати постійних учасників протестів. Раніше до них застосовували штрафи або адміністративний арешт, але влада вирішила, що цього недостатньо - і Дадін отримав тюремний строк за неодноразову участь у протестах у Москві.
До цього були мітинги - Болотна, марші на підтримку Навального, вуличні акції, під час яких він ніколи не вигукував гасел. Він виходив із плакатом. Знову і знову.
У карельській колонії №7, куди його відправили після вироку, його катували, намагалися зламати.
"12 вересня 2016 року прийшли працівники, скували мені руки за спиною і підвісили за кайданки. Таке підвішування спричиняє нестерпний біль у зап’ястках, вивертає ліктьові суглоби, і відчувається дикий біль у спині. Так я провисів пів години", - це фрагмент листа, записаного зі слів Дадіна, який був оприлюднений його адвокатом Олексієм Ліпцером.
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Ільдар Дадін залишив Росію, а згодом вирішив вступити до лав Збройних Сил України. Спочатку - до Сибірського батальйону. Згодом - до Легіону "Свобода Росії".
Після загибелі Ільдара Дадіна вище командування ЗСУ посмертно нагородило його орденом "За мужність" - за стійкість, вірність і самопожертву.
Тіло росіянина кремували, а поховали його на Байковому кладовищі в Києві. Там же відбулася і церемонія прощання, організована бойовими побратимами з легіону "Свобода Росії". Дадін був двічі одружений, однак дітей у нього не було.
Вічна тобі Пам'ять.