Багато американців та європейців вважають, що третя світова війна може початися протягом 5-10 років, - The Guardian
Від 41% до 55% респондентів у п'яти опитаних європейських країнах: Великій Британії, Франції, Німеччини, Італії та Іспанії, заявили, що вважають нову світову війну дуже або скоріше ймовірною протягом наступних п'яти - 10 років, і цю думку поділяють 45% американців.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це пише The Guardian із посиланням на опитування YouGov.
Більшість респондентів (від 68% до 76%) заявили, що очікують, що будь-який новий конфлікт буде пов'язаний із застосуванням ядерної зброї, а від 57% до 73% також заявили, що третя світова війна призведе до більших людських жертв, ніж у 1939-1945 роках. Багато хто (від 25% до 44%) вважає, що в ній загине більшість людей у світі.
Більшість людей, від 66% в Італії до 89% у Великій Британії, сказали, що очікують, що їхня країна буде втягнута в таку війну — але лише меншість, від 16% в Італії до 44% у Франції, вважають, що їхні збройні сили будуть здатні їх захистити.
На противагу цьому, 71% американців заявили, що довіряють американським збройним силам. Від 72% до 82% західноєвропейців і 69% американців вважають Росію найімовірнішою причиною нової світової війни, за нею йде ісламський тероризм.
Багато європейців, однак, відчувають те ж саме щодо союзника Європи - США: більшість в Іспанії (58%), Німеччині (55%) і Франції (53%) вважають напруженість у відносинах зі США великою або помірною загрозою для миру на континенті.
На запитання, хто зробив найбільше для перемоги над нацистами, від 40% до 52% у п'яти опитаних країнах відповіли, що США, і від 17% до 28% — Радянський Союз. Однак у Великій Британії 41% респондентів відповіли, що Британія - цю думку поділяють лише від 5% до 11% американців та інших жителів Західної Європи.
Крім того, майже половина німців (46%) вважає, що їхня країна добре впоралася з наслідками воєнних дій з 1945 року, з цією думкою погодилися 49% американців і 58% британців. Респонденти у Франції (34%) та Італії (30%) не були настільки впевнені.
Коли мова зайшла про те, хто зробив найбільше для збереження миру після закінчення війни, більшість (від 52% до 66%) у всіх шести країнах відповіли, що НАТО, при цьому від 44% до 60% опитаних відзначили внесок Організації Об'єднаних Націй як "значний" або "достатній".
Від 45% до 56% західноєвропейців і американців також вважають, що ЄС, створений частково з метою підтримання миру в Європі, зробив значний внесок у відсутність конфлікту.
. Ось як це описує письменник-фронтовик Віктор Астафьєв .
------------------------------
«МЫ РАССТРЕЛЯЛИ МИЛЛИОН ЧЕЛОВЕК НА ФРОНТЕ!..» (К 80-летию победы над Германией) Из интервью писателя-фронтовика Виктора Астафьева.
Журналист: Неужели немцы воевали лучше, чем мы, русские?
Астафьев: Лучше! Во всех отношениях лучше!
Журналист: А как же мы войну-то выиграли?
Астафьев: Кровью. Большой. Большими жертвами.
Журналист: А разве можно великую войну выиграть только кровью и только мясом?
Астафьев: Оказалось, можно. В сорок первом году мы сдали в плен три миллиона, сдали регулярную армию! Кем мы воевали? Мы довоевались до того, что в сорок четвёртом году в окопах уже появились язвенники, какие-то кривоногие, криворылые, когда по четвёртому разу, после четвёртого ранения из госпиталя стали возвращать на передовую людей. Мы говорим о бесчеловечности - вот она!.. Только бог знает всю правду о нашей войне - настолько она преступна, настолько она кровава. Мы расстреляли миллион человек на фронте. Миллион! Это могут себе позволить люди, которые провели коллективизацию, стреляя налево и направо. Люди, которые двенадцать с чем-то миллионов держали за решёткой, придумывая им всякие преступления… (Ссылка на видеозапись интервью в комментарии) На фото Виктор Астафьев во время войны и полвека спустя.Астафьев замолчал, его взгляд, полный тягостных воспоминаний, устремился куда-то вдаль, словно он снова видел те дымные поля, пропитанные кровью. Журналист, затаив дыхание, ждал продолжения. Наконец, ветеран заговорил снова, его голос дрожал от едва сдерживаемой боли. - Миллион, - повторил он, словно это слово жгло ему горло. - Миллион наших же, расстрелянных не врагом, а своими. За что? За то, что отступили, за то, что выжили, за то, что не смогли бежать под пулемёты без патронов. За то, что кто-то решил, что их жизнь - это просто цифра в отчёте. Мы гнали людей на смерть, как скот на бойню. Приказы были безжалостны: ни шагу назад. А за спиной - заградотряды, свои же, с винтовками наперевес. Попробуй отступи - пуля в спину. И это называли героизмом. Он сжал кулаки, морщины на его лице углубились, словно вырезанные ножом. - Мы не просто воевали с немцами, мы воевали с собой. С системой, которая не щадила никого. Коллективизация научила: человек - ничто, массы - всё. И на фронте это продолжалось. Я видел, как молодые ребята, вчерашние школьники, шли под огонь, потому что иначе - трибунал. Видел, как командиры, боясь за свои погоны, бросали батальоны в мясорубку, зная, что никто не выживет. И всё это ради того, чтобы в сводках написать: «выполнено». Астафьев тяжело вздохнул, его глаза блестели от слёз, но он не дал им пролиться. - А сколько мы потеряли в штрафбатах? Их же специально посылали на верную смерть. Считалось, что они искупают вину кровью. Какую вину? За то, что попали в плен? За то, что выжили в окружении? Мы не жалели ни своих, ни чужих. И всё это - под знаменем победы. Победа была, да. Но какой ценой? Мы утопили врага в нашей крови, но и сами захлебнулись в ней. Он замолчал, и в комнате повисла тяжёлая тишина. Журналист не решался задать новый вопрос, чувствуя, что слова Астафьева - это не просто рассказ, а исповедь человека, который видел ад и нёс его в душе всю жизнь. - И знаете, что самое страшное? - вдруг добавил ветеран, глядя прямо в глаза собеседнику. - Мы до сих пор не хотим говорить об этом. Мы славим подвиги, но молчим о преступлениях. А они были. И пока мы не признаем их, мы не поймём, что такое настоящая победа. Не та, что куплена кровью миллионов, а та, что учит нас быть людьми. Астафьев откинулся на спинку стула, словно силы покинули он. Его слова, жёсткие, но правдивые, эхом отдавались в тишине, напоминая о цене, которую заплатил народ за великую, но такую горькую победу.
На кшалт старого анекдоту, про старого діда і його оргазм, 7 разів за ніч!!? Так, і про «третю світову», від старог Трампа та неука Венса …
5-10 років будуть колись, а жити в старому комфорті хочеться вже зараз.
Ах... як це мило - залякувати лохів третьою... четвертою... пятою... ядерними війнами, щойно якийсь мудак пальчиком пригрозить ядерною ялдою.
але от просте питання : чому росія в XVIII-XX сторіччях втручалася у війни в Європі ? Більшість європейських імперій чи королівств воювала або з європейськими сусідами, або десь в Африці / Америці за колонії
росія ж перлася або в Париж, або через Апеніни, чи в Болгарію з Румунією - з якими безпосередньо не мала кордонів, тобто вони не були ані сусідами, ані африканськими чи американськими племенами
можна це пояснювати тим що еліта російської імперії, сформована з німців, хотіла щось доказати іншим "германо-мовним націям" (Німеччині та Британії) ... можна це пояснювати тим що орди азіатів хотіли врешті дійти таки до Атлантичного океану і підкорити Європу ... пояснюйте як завгодно - але нічого не змінилося