Віткофф прибуде до Росії 6 серпня для зустрічі з Путіним, - Reuters

Картина маслом:
"два гандони з пачкою презервативів".

Цікаво. Прочитав на китайському сайті статтю про російсько-українську війну.
Нічого нового, але головне, - китайський погляд на цю війну. Я навіть не сподівався, що китайці настільки розчаровані в росії. Головний висновок, - китайці визнають стратегічний провал кремля.
Судіть самі, - гугл-переклад статті українською мовою.

Росія нарешті прокинулася. Якщо нинішня ситуація продовжиться, це поставить під загрозу її існування. Є лише один спосіб перемогти Захід.
2025-08-05 15:14 Опубліковано в: Тяньцзінь
https://www.sohu.com/a/921028217_121645261?scm=10008.1476_13-1476_13-88_88.0-0.0.0&spm=smpc.content%2F354_2.pic-group.2.17544215354051FqWSVs

Три роки тому, коли Росія офіційно оголосила про початок «спеціальної військової операції» проти України, багато хто вважав, що війна буде швидкою. Зрештою, військова міць Росії була величезною, а впевненість Путіна - непохитною. Багато хто передбачав, що Росія захопить Київ протягом кількох днів і змусить Україну капітулювати. Однак реальність значно перевершила очікування. Замість швидкого завершення, війна, спочатку задумана як бліцкриг, перетворилася на затяжну війну на виснаження. Три роки потому Росія не лише зазнала величезних військових втрат, але й її економіка досягла межі колапсу та стикається зі зростаючою міжнародною ізоляцією.

Путін тепер чітко бачить: якщо це затягнеться, Росія може не лише не перемогти, а й навіть зіткнутися з поступовим крахом своїх національних основ. Однак питання в тому, чи справді в Росії є вихід на цьому етапі? Чи, може, фінальна битва цієї війни непомітно наближається, і чи зіткнеться Росія з вирішальним протистоянням, яке визначить її долю?

Війна вступила в третій рік. Колись сповнені впевненості, російські військові поступово загрузли в негараздах у міру розвитку бойових дій. Західні розвідувальні служби оцінюють втрати росіян у понад 600 000, тоді як Україна стверджує, що вони наближаються до одного мільйона. Ця цифра - більше, ніж просто холодна статистика, - вона дійсно відображає втрати Росії в людських ресурсах та національній силі. Тисячі танків було знищено, сотні винищувачів збито, і навіть Чорноморський флот постійно зазнає поразок від атак українських безпілотників. Російські військові були доведені до межі своїх можливостей.

Тим часом, економічні втрати війни були ще більш руйнівними. Щоб підтримувати бойові дії, російські заводи були змушені працювати понаднормово для виробництва військових матеріалів, але через дефіцит сировини та обмеження на імпорт ефективність виробництва була тривожно низькою. За останні три роки економічні втрати Росії перевищили 1 трильйон доларів, при цьому 300 мільярдів доларів заморожено за кордоном. Внутрішня інфляція була високою, а рівень життя різко впав. Полиці магазинів спорожніли, а ліків та палива не вистачає. Навіть у таких центральних містах, як Москва, вартість життя продовжує зростати, посилюючи тиск на пересічних громадян.

У цих складних обставинах громадські настрої в Росії стають дедалі нестабільнішими. Велика кількість молодих людей намагається уникнути призову на військову службу, що призводить до переповнення прикордонних контрольно-пропускних пунктів, багато хто навіть ризикує життям, таємно перетинаючи кордон. Дискусії в соціальних мережах щодо війни також поступово перейшли від початкового «патріотизму» до тривоги та занепокоєння. Тривала війна не лише ще більше спустошить економіку, але й може потенційно спровокувати внутрішньополітичні заворушення.

На міжнародному рівні дипломатичні відносини Росії досягли точки замерзання. Європейський Союз, Сполучені Штати, Канада, Японія та Південна Корея, серед інших, запровадили суворі санкції проти Росії, заморозивши російські активи, розірвавши фінансові зв'язки та обмеживши експорт високотехнологічної продукції. Міжнародний кримінальний суд навіть видав ордер на арешт Путіна, крок, який він проігнорував, але це, безсумнівно, завдало важкого удару по міжнародному іміджу Росії. Країни, які колись були дружніми або навіть нейтральними до Росії, тепер дедалі більше дистанціюються від неї.

Спочатку Росія планувала змінити стратегічний ландшафт у Європі шляхом швидких військових дій, але реальність дедалі більше загнала її у болото. Кремль тепер глибоко усвідомлює, що якщо він продовжуватиме зволікати, то може не лише не виграти війну, а й навіть поставити під загрозу основи країни.

Зіткнувшись із такою пасивною ситуацією, Росія не мала гаяти час, особливо з посиленням тиску з боку Сполучених Штатів. Після повернення до Білого дому Трамп зайняв різкішу позицію, висунувши Путіну прямий «ультиматум» - вимагаючи припинити війну протягом 10-12 днів або зіткнутися з низкою ще жорсткіших економічних санкцій. У Кремлі тепер склався консенсус: жодних зволікань; необхідна стратегія, яка б радикально змінила хід війни.

Тому Росія запропонувала стратегічний план, відомий як «Тріада», метою якого є удар по ядру України найпотужнішою силою та швидке переломлення ситуації. Перший крок - це «операція з обезголовлення», метою якої є безпосереднє усунення високопосадовців України, включаючи президента Зеленського, міністра оборони та головнокомандувача армії, за допомогою високоточних ракет, проникнення спецпідрозділів і навіть розвідувальної війни. План полягає в тому, щоб підірвати основні процеси прийняття рішень в Україні, дестабілізувати військовий моральний дух та зруйнувати командування на передовій.

Другий крок - це «удар на розчленування», в рамках якого Росія планує завдати інтенсивних авіаударів по енергетичній, водопровідній, транспортній та комунікаційній інфраструктурі України, зануривши країну в глибокий хаос з відключеннями інтернету та електроенергії, тим самим підриваючи моральний дух української громадськості та здатність уряду реагувати. Третій крок - це «жахливий наступ», в рамках якого Росія планує мобілізувати мільйон військовослужбовців уздовж свого північного кордону та розпочати черговий бліцкриг, спрямований проти Києва. Захоплення столиці миттєво зруйнує символічну та стратегічну цінність України, що значно обмежить допомогу Заходу країні.

Це політична авантюра з високими ставками, і Росія стоїть перед рішенням, яке знаходиться на межі краху. Якщо ця стратегія вдасться, Путін не лише стабілізує внутрішню політику та розрядить поточну кризу, але й відновить міжнародний вплив Росії. Якщо ж вона зазнає невдачі, Путін зіткнеться з ще жорсткішою негативною реакцією Заходу та повним спалахом суспільного обурення всередині країни.

До середини 2025 року війна досягла критичного переломного моменту. Хоча Росія здобула деякі незначні перемоги на Донбасі, втрати були важкими, а ціна - високою. Тим часом Україна продовжувала чинити опір, успішно знищуючи російські стратегічні бомбардувальники за допомогою безпілотників і навіть атакуючи нафтопереробні заводи глибоко всередині російської території, порушуючи тилові лінії постачання Росії.

На дипломатичному фронті, попри інтенсивні переговори щодо припинення вогню, що їх очолює Туреччина, суттєвого прогресу досягнуто не було. Пропозиція Росії щодо триденного припинення вогню була поставлена Заходом під сумнів як тактика зволікання, а угода про припинення вогню знову провалилася через взаємні звинувачення невдовзі після її підписання. Західні країни залишаються непохитними щодо Росії, не залишаючи Путіну місця для компромісу.

Зіткнувшись із такою складною ситуацією, Путін вирішив продемонструвати рішучість «воєнної системи», скоригувавши військове керівництво, активувавши державні заводи для роботи в три зміни з виробництва ракет і безпілотників, а також посиливши ядерне стримування. Він навіть розгорнув північнокорейських солдатів для підтримки бойових дій, але фактична координація залишалася складною. Тим часом мінеральні ресурси з окупованої Росією східної України стали основою фінансової підтримки, а великий експорт до Китаю та Індії заповнив прогалину, що залишилася внаслідок західних санкцій.

Однак ці зусилля фундаментально не вирішили проблему. Росія стикається з гострою нестачею робочої сили, постійним відтоком людей, частими страйками та громадськими протестами, а також поглибленням економічної кризи. Деякі економічні чиновники навіть визнають, що Росія може бути на межі технічної рецесії.

У довгостроковій перспективі ціна цієї війни величезна, обтяжуючи не лише Росію, а й Захід. Якщо війна затягнеться, Україна може стати другою Сирією, що кардинально змінить безпековий та енергетичний ландшафт Європи. Путін розуміє, що швидка перемога може бути його єдиним варіантом. Якщо він зможе швидко вийти з глухого кута, повністю паралізувати Україну та змусити її підкоритися, він не лише стабілізує внутрішню ситуацію, але й потенційно отримає перевагу в міжнародних переговорах.

Ця вирішальна битва визначить не лише майбутнє Росії, а й місце Путіна в історії.

Трамп посылает фахівця по поліровке дупи Путина. Це потужний крок Трампа.