Усі студенти, які склали військову присягу, стають резервістами, - Сухопутні війська
Усі українські студенти, які успішно пройдуть базову загальну військову підготовку (БЗВП) та складуть присягу, автоматично набудуть статусу резервістів.
Як передає Цензор.НЕТ, про це в інтерв'ю "Телеграф" розповів голова ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко.
Критерії відбору резервістів
Тимочко пояснив, що статус резервіста студенти отримують після складання військової присяги, незалежно від їхнього віку.
"Вони стають резервістами, коли складуть військову присягу. Скільки їм років значення не має. Після 25 років ці люди підлягають призову за умови, що їхній соціальний статус, стан здоров’я та інші критерії відповідають вимогам відбору — тоді вони стають військовозобов’язаними. Якщо ж їх не призвуть одразу, вони залишатимуться в людському резерві доти, доки не настане потреба або мобілізація", - розповів він.
Проходження БЗВП
Водночас Тимочко наголосив, що проходження БЗВП не надає студентам автоматичного пріоритету при призові.
Ба більше, рішення про мобілізацію та залучення конкретних осіб ухвалюватиметься на основі потреби армії у фахівцях та спеціальностях, а також критеріїв відбору, визначених військовим командуванням.
Зазначимо, що базова загальна військова підготовка (БЗВП) — це навчальні програми під егідою Міністерства оборони та Міністерства освіти. Їх проходять абітурієнти та студенти вишів. Це не те саме, що загальний військовий вишкіл, який проходять мобілізовані у навчальних центрах або під час отримання військової спеціальності.
- У нас доцільність у всьому. Якщо ми говоримо про облік, то логічно й правильно (та й згідно з законом) вести реєстр певних спеціальностей, які потенційно можуть знадобитися під час мобілізації: медики, сестри, бухгалтери, юристи й інші фахи.
Вважати, що якісь професії "чоловічі" або "жіночі" є неправильним. Жіноча служба у нас добровільна. І я постійно кажу: чим менше жінки ховатимуться "за спиною" чоловіків, тим менше буде голосів за призов жінок під тиском. Це один бік питання.
Треба про це говорити відкрито та дискутувати. Якщо ми мовчатимемо, противник буде сіяти між нами розбрат і паніку. У багатьох країнах жінки служать у збройних силах - Ізраїль, скандинавські держави, Австрія, навіть деякі арабські країни. Там не роблять трагедії з того, що жінка проходить службу. Тому боятися цього не варто і не потрібно спотворювати ситуацію.
Інше питання - доцільність призову в кожному конкретному випадку. Чи логічно заміщати жінками ті виробничі професії, де зараз чоловіки масово призиваються? Це треба обговорювати. Особисто моя дружина служить і я б волів, щоб вона була поруч, а не "за спиною".
Військова служба - це не тільки робота на фронті. Є сотні професій, де не потрібна важка фізична праця: інформаційна сфера, кіберпростір, бухгалтерія, юриспруденція, кадровики, журналістика тощо. Наша війна гібридна, тому і ці напрямки дуже важливі.
До того ж у кожного з нас є знайомі жінки, які служать або служили в українській армії - це нормально. На жаль, політики часто маніпулюють темою. Коли підіймається питання обліку або призову жінок, одні популісти миттєво влаштовують шоу: "Я не дам призивати жінок!". Це порожні слова. Вони створюють паніку й відвертають увагу від змістовної розмови.
І ще: ворог не розрізняє чоловіків і жінок, коли обстрілює міста - бомби не питають, хто ти за статтю. Тому нам треба обговорювати тему зважено й відповідально, а не піддаватися емоціям і маніпуляціям. (c)
,