Мобілізований намагався втекти через вікно з ТЦК у Тернополі, але зірвався та впав з 5 поверху. Він у реанімації, - облвійськкомат
8 листопада 2025 року вночі до Тернопільського ОМТЦК та СП доставили військовозобов’язаного громадянина, який є порушником військово-облікового законодавства. Відстрочки від призову та бронювання він не має.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на пресцентр Тернопільського обласного ТЦК та СП.
Перебував у стані алкогольного сп’яніння
На момент доставки громадянин Т. перебував у стані алкогольного сп’яніння. З огляду на його стан, який унеможливлював проведення об’єктивних процесуальних дій щодо притягнення до адміністративної відповідальності, його було тимчасово розміщено в кімнаті відпочинку військовозобов’язаних.
Чоловік намагався втекти через вікно
Близько 03 год. 50 хв. громадянин Т., перебуваючи в санвузлі спального приміщення (5-й поверх), самовільно демонтував склопакет вікна, зв’язав власний одяг та, намагаючись спуститися по ньому, зірвався та впав на дах їдальні, яка розташована на 1му поверсі.
"Працівники територіального центру негайно викликали карету швидкої медичної допомоги. Постраждалого госпіталізовано до реанімаційного відділення Тернопільської обласної клінічної лікарні. Йому надано необхідну медичну допомогу, наразі потерпілий перебуває у стабільному стані.
На місці події працюють правоохоронці. За фактом інциденту проводиться службове розслідування", - йдеться у повідомленні.
Зараз сотні тисяч СЗЧ.
Докерувався мудак.
Це жахливі цифри від І.Луценка про сзч тільки минулого місяця.
Зібрався тікати й Остап, якого пан за непокірність хотів віддати у москалі. Прощається хлопець зі своєю коханою Соломією, залишаючи її з осоружним чоловіком. Соломія перевезла коханого через річку та й залишилася сама.
Ось вже довго йде Остап степами, коли чує, ніби хтось його кличе. Озирнувся - якийсь козак його доганяє. Коли підійшов ближче, Остап пізнав у молодому козакові свою Соломію. Жінка не могла лишитися сама з нелюбом, тому вирішила теж утекти. Довелося тільки відрізати її довгі чорні коси, та вона ладна була всім пожертвувати заради коханого. З часом добралися Остап із Соломією до https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%B9 Дунаю. Тут разом з іншими втікачами мали чекати ночі, щоб перепливти човнами на інший берег. Та коли сідали в човни, наїхали козаки й почали стріляти. Знайомий Соломії та Остапа, Іван, встиг вскочити у човна, вони ж лишилися на березі й мали швидко тікати.
Пересидівши деякий час, звернулися до знайомого мірошника, який обіцяв їм допомогу. Той запропонував зробити пліт та вночі самотужки перепливти Дунай. Через деякий час пліт був готовий. Ним попливли обоє втікачів, у густому тумані не бачачи нічого. Тільки знову їм не пощастило - один козак почув плюскіт та вистрілив навмання в той бік. Остапа було поранено в груди. Ледве дісталися Остап із Соломією до твердого ґрунту, сховалися в плавнях. Остапові було зовсім зле, жінка обмила його, перев'язала, а сама вирішила піти роззирнутися.
Соломія заблукала в плавнях і не могла знайти коханого. Він же лежав самотній і прощався зі світом. Ввижався йому дідусь, який своїми оповідями про козацьке життя завжди розпалював нескоримий дух в онукові. Та Соломії не було. До Остапа прийшов голодний вовк, постояв трохи і пішов. Навкруги горіли https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96 плавні. Нарешті Соломія знайшла чоловіка і кинулася до циганської хатки за підмогою. За гроші, які жінка мала у вузлику, цигани згодилися прийняти втікачів до себе, поки Остап не видужає. Видужував він дуже повільно. Господарі вже почали скоса поглядати на непроханих гостей, тому Соломія мала йти на заробітки, гроші ж усі віддавала старому циганові.
В хаті жили старі циган з циганкою та молоді, було видно, що це злодії. Якось вночі, як звичайно, чоловіки вирушили на https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BB промисел, повернулися ж раптово. Старий циган був поранений. Наступного дня, коли Соломія була на роботі, вони знялися, залишивши в хатині самого Остапа. Соломія ж у цей день зустріла знайомого Івана. Разом повернулися вони додому, але нікого вже там не побачили. Не було ні циганів, ні Остапа. Кинулись його шукати і знайшли у в'язниці. Даремно намагалася Соломія довести його невинність. Остапа вирішили видати російській стороні. Соломія підмовила Івана відбити чоловіка в той день, коли його мають везти річкою на той берег. Разом наскочили вони на турків зі зброєю, однак перемогти їх не змогли. Загинув підстрелений Іван, захлинулася в холодній воді Соломія. Остап був повернутий до пана і жорстоко покараний. Багато років по тому, вже старим дідом він служить сторожем на бессарабській полонині і ввижається йому, що в голосі вітру кличе його кохана Соломія.
P.S. Бажання втекти від усіх не дорівнює бажанню втекти до когось.
У тій квартирі "петрик" не проживає, а його там тримають прив'язаним до батареї, примушуючи мити посуд за пайку хліба. Та й дружина не його, а справжнього хазяїна квартири. То скажи, нахіба йому цю квартиру від тебе захищати? Та він з радістю покине її та піде в парк, під дерево.
Це до того пишу, що поганий у тебе приклад. Якраз отакі "хазяїни квартири" самі не хочуть своє майно захищати, а примушують це робити різних "петриків", у яких за душою нічого свого немає.
Його майбутнє.
Україну, де стріляють лише салюти на весіллях та днях народження.
Україну, де відкрити бізнес можна за годину, отримати закордонний паспорт - за 15 хвилин, а проголосувати на виборах - за одну секунду, в Інтернеті.
Де немає оголошень «Робота в Польщі». А в Польщі є оголошення «Робота в Україні».
Де в молодої сім'ї є один клопіт - обрати квартиру в місті чи заміський будинок.
Де лікарі та вчителі отримують реальну заробітну плату, а корупціонери - реальні строки.
Де недоторканими є Карпатські ліси, а не депутати.
Де бабця отримує гідну пенсію, а не інфаркт від рахунку за комуналку.
Де підставою призначення на посаду є розум, освіта, талант і совість, а не те, що разом хрестили дітей.
Де дороги є, а дурнів - немає.
Це - Україна реальної та здійсненної мрії. Україна найближчого майбутнього.
Україна, в яку повертаються.
Україна, якою ми будемо пишатися та цінувати, а решта - знати і поважати.
Україна, з якої не поїдуть наші діти.
Людина - вища цінність!
Держава для Людини, а не Людина для держави. Повага до людської гідності повинна стати основним принципом у діяльності держави.
Реформи мають позитивно відображатися на кожній Людині, а не на десятьох сім'ях.
Моя мета побудувати державу, яка надає своїм громадянам якісний сервіс. Для цього потрібно максимально скоротити кількість функцій держави.
Менше Держави в житті Людини, більше Людини в житті Держави!
(Гидкий хрипуватий смішок за кадром).
(2 дек. 2019 г. - З Перевиборчої програми Зеленського на сайті ЦВК: "Я розповім Вам про Україну своєї мрії..... Де лікарі та вчителі отримують реальну заробітну ...")
преЗедент , -
толку в нашій краіні не буде !!
Скоро добусифікуєтесь до 1 млн сзч. А далі і до штурму Зимового недалеко.
Нафронтник диванних військ, любитель воювати чужими руками
"У нього був пневматорекс, зламані ребра, поламані кінцівки, а саме перелом тазу та однієї руки, на іншій забої, також перелом ключиці.
А від побиття і вбивства.