Наразі немає інформації про позови стосовно викривачів корупції, закон їх захищає, - НАЗК
Наразі Закон "Про запобігання корупції" захищає викривачів від судових позовів. Втім, впровадження анти-slapp директиви ЄС сприятиме посиленню їхнього захисту. Зокрема, це стосується громадських діячів та медійників.
Про це повідомила керівниця напрямку розвитку інституту викривання НАЗК Анастасія Ренкас, інформує Цензор.НЕТ із посиланням на Укрінформ.
Зараз НАЗК не має інформації щодо наявності позовів стосовно викривачів. Тому що Закон "Про запобігання корупції" чітко говорить, що викривач не несе відповідальності за те, що інформація не знайшла свого підтвердження", - сказала вона.
Водночас Ренкас зазначила, що на тлі розвитку інституту викривання в Україні можуть бути ризики, що в майбутньому щодо викривачів можуть використовуватися маніпуляції законодавством, як-от позови щодо захисту честі та гідності або ж щодо спростування недостовірної інформації.
"Чим більше інститут викривання набирає обертів, тим більшою буде протидія. Є побоювання, що позови на кшталт захисту честі та гідності й спростування недостовірної інформації можуть застосовуватись і до викривачів. Наприклад, за те, що викривачі надали інформацію про ймовірні корупційні дії, але повідомлена інформація не знайшла свого підтвердження. Тобто була проведена перевірка, але факт не підтвердився. До викривачів може бути заявлено позов, наприклад, про спростування недостовірної інформації", - сказала вона.
Керівниця відділу розвитку інституту викривання зауважила, що, виходячи з міркувань захисту громадських діячів та громадських організацій від подібних дій, у 2024 році Європейський Союз ухвалив Директиву 1069, спрямовану проти стратегічних позовів проти громадської участі (SLAPP). Вона зазначила, що в Україні анти-slapp директива не імплементована. Водночас, за словами фахівчині, впровадження цього документа допоможе захистити і викривачів, якими, зокрема, можуть бути журналісти-розслідувачі та особи, які виступають каналом інформування.
Водночас Ренкас додала, що особа, яка має доступ до державної таємниці, може повідомити про факти корупції через Портал викривачів, не розголошуючи секретну інформацію.
"Людина, яка має доступ до державної таємниці, може звернутись, наприклад, через Портал викривачів, але вона не має вказувати жодної інформації, яка містить держтаємницю. Тобто саме утаємничення - це вид інформації. Можна вказати, що є факти корупції серед людей, які, наприклад, працюють з закупівельними контрактами - назвати їхні прізвища, і це не буде держтаємницею. Всі знають, що в нас є закупівельні контракти, проведені за певних обставинах і під час певних тендерів. Тобто - не розголошується сама інформація, що є держтаємницею. Однак деталі обставин можливого вчинення кримінального правопорушення перевірятимуться прокурором чи слідчим, які мають право працювати з держтаємницею в рамках конкретного кримінального провадження", - сказала вона.
Ренкас констатувала, що поводження з такою інформацією потребує обережності. Водночас вона підкреслила, що основний ризик у цій темі полягає в тому, що саме процедура відкриття державної таємниці не врегульована. Тому, за її словами, необхідно прописати, як, зокрема, викривачу діяти у випадку виявлення фактів корупції в галузі, що захищена держтаємницею.
