Фінляндія та Бельгія обговорюють допомогу Україні через заморожені росактиви
Президент Фінляндії Александер Стубб обговорить з прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером використання заморожених росактивів для України
Як інформує Цензор.НЕТ із посиланням на Європейську правду, про це Стубб заявив на пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте.
Він наголосив, що розуміє занепокоєння Бельгії, на території якої зберігається основна частина росактивів в ЄС і яка побоюється юридичних наслідків їхнього використання для кредиту Україні.
"Я обговорю ці питання з прем'єр-міністром Бельгії. Я думаю, що багато європейських лідерів розуміють занепокоєння Бельгії в цій ситуації, як з політичної, так і з юридичної точки зору", – зазначив фінський президент.
Він висловив сподівання, що до саміту лідерів ЄС у грудні будуть знайдені відповідні рішення.
"Тому що надзвичайно важливо, щоб ми продовжували фінансувати Україну в її боротьбі за існування і виживання".
У контексті майбутнього фінансування України Стубб зазначив, що окрім використання заморожених росактивів, існує ще два варіанти: прямі виплати з боку країн-членів ЄС або НАТО, або за рахунок додаткових позик, або за рахунок використання поточних резервів. Другий варіант – це взаємний розподіл боргу на європейському рівні, як це було зроблено з Next Generation Europe і SAFE.
Що відомо про "репараційний кредит" для України?
Нагадаємо, на зустрічі у жовтні лідери країн Євросоюзу відклали рішення щодо використання заморожених російських активів у якості застави за так званим "репараційним кредитом" для України на суму 140 мільярдів євро ($163 млрд). Лідери країн ЄС планують повернутися до обговорення цього питання на зустрічі 18-19 грудня.
Проти запропонованого Єврокомісією плану використання заморожених російських активів на зустрічі лідерів країн ЄС виступила Бельгія, де зберігається левова частка цих коштів. Країна побоюється юридичних та фінансових санкцій з боку Москви та хоче, щоб інші країни ЄС розділили ці ризики.
Нагадаємо, раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала використати заморожені російські активи у якості застави для надання Україні "репараційних кредитів". Формально підсанкційні російські активи не конфіскуватимуть, але Україна повертатиме такі кредити лише після того, як Росія сплатить репарації.
Своєю чергою російський диктатор Путін у відповідь підписав указ, що фактично дозволяє прискорену експропріацію активів західних компаній, які досі не вийшли з РФ.
За різними оцінками, "репараційний кредит" Європейського Союзу для України, забезпечений російськими активами, може становити 130-140 млрд євро. Остаточно його розмір визначать після оцінки Міжнародним валютним фондом потреб України у фінансуванні у 2026 та 2027 роках.
Загалом наразі у Euroclear накопичилось понад 175 млрд євро готівки від заморожених російських активів, яка може бути використана для забезпечення нової позики. Але перш ніж ЄС погодить надання репараційної позики, він захоче погасити позику G7 для України у розмірі 45 млрд євро ($50 мільярдів), узгоджену минулого року, яка мала б погашатися за рахунок прибутків від заморожених активів РФ.
