Бельгія може подати позов проти ЄС через "репараційну позику" для України, - де Вевер

Премʼєр-міністр Бельгії Барт Де Вевер сказав, що не виключає юридичних заходів, якщо ЄС схвалить неприйнятний для його країни план з використання заморожених російських активів.

Як передає Цензор.НЕТ, про це він сказав у коментарі VRT.

Більше читайте у нашому Telegram-каналі

Переговори тривають

Так, він наголошує, що ризики не можуть бути покладені виключно на Бельгію, і називає цю умову "раціональною, обґрунтованою та виправданою".

Де Вевер повідомив, що Бельгія продовжує вести переговори з Єврокомісією, щоб її план щодо надання Україні позики за рахунок російських активів відповідав "раціональним, розумним та справедливим" вимогам.

Також читайте: Мерц летить до Бельгії переконувати надати Україні "репараційну позику", - Politico

"Було виявлено багато доброї волі, але між доброю волею щось зробити і фактичною можливістю щось зробити є розрив, який зараз потрібно подолати", – додав він.

Бельгія може звернутися до Суду ЄС

Водночас де Вевер зауважив, що не виключає судових дій.

"Нічого не можна виключати. Якщо буде ухвалено рішення, яке, на мою думку, суперечить законності і тому не має сенсу та несе великі ризики для цієї країни, не можна нічого виключати", – сказав він.

Також читайте: ЄС планує терміново заблокувати російські активи, щоб обійти вето Угорщини, - FT

Прем’єр зазначив, що і Бельгія, і депозитарій Euroclear, де зберігаються росактиви, може звернутися до Суду ЄС.

Що відомо про "репараційний кредит" для України

• Нагадаємо, на зустрічі у жовтні лідери країн Євросоюзу відклали рішення щодо використання заморожених російських активів як заставу за так званим "репараційним кредитом" для України на суму 140 млрд євро ($163 млрд). Лідери країн ЄС планують повернутися до обговорення цього питання на зустрічі 18-19 грудня.
• Проти запропонованого Єврокомісією плану використання заморожених російських активів на зустрічі лідерів країн ЄС виступила Бельгія, де зберігається левова частка цих коштів. Країна побоюється юридичних та фінансових санкцій з боку Москви та хоче, щоб інші країни ЄС розділили ці ризики.
• Раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала використати заморожені російські активи у якості застави для надання Україні "репараційних кредитів". Формально підсанкційні російські активи не конфіскуватимуть, але Україна повертатиме такі кредити лише після того, як Росія сплатить репарації.
• Своєю чергою російський диктатор Путін у відповідь підписав указ, що фактично дозволяє прискорену експропріацію активів західних компаній, які досі не вийшли з РФ.
• За різними оцінками, "репараційний кредит" Європейського Союзу для України, забезпечений російськими активами, може становити 130-140 млрд євро. Остаточно його розмір визначать після оцінки Міжнародним валютним фондом потреб України у фінансуванні у 2026 та 2027 роках.
• Загалом наразі у Euroclear накопичилось понад 175 млрд євро готівки від заморожених російських активів, яка може бути використана для забезпечення нової позики. Але перш ніж ЄС погодить надання репараційної позики, він захоче погасити позику G7 для України у розмірі 45 млрд євро ($50 млрд), узгоджену минулого року, яка мала б погашатися за рахунок прибутків від заморожених активів РФ.

Автор: Наталя Джума