"Репараційна позика" - не єдиний варіант фінансування України, але ЄС потрібне рішення, - прем’єрка Литви Сіліня
Європі важливо ухвалити рішення щодо підтримки України, показавши рішучість і спроможність діяти перед партнерами та Росією.
Про це повідомила прем'єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня, передає Цензор.НЕТ із посиланням на ЄП.
Вона наголосила, що "репараційна позика" не єдиний варіант фінансування України, доступний у інструментарії Європейського Союзу, однак ухвалення відповідного рішення необхідне для самої Європи.
За її словами, для українців, європейців та переговорів зі США і Росією важливо, щоб Європа була надійним партнером. "Це не останній шанс для України, але ми дійсно маємо знайти рішення. Заморожені активи - не єдиний варіант. Може бути надано кредит, про який може вирішити Європа в цілому, але для цього потрібна одностайна згода. Ми все ще не маємо підтримки Угорщини", - зазначила Сіліня.
Прем’єрка додала, що переговори про мир тривають, але найближчим часом миру очікувати не варто, тому Україна потребує підтримки. "По-перше, щоб показати, що це дійсно хороший фінансовий варіант. По-друге, є багато юридичних аспектів, які вже вирішені. По-третє, ми також повинні показати нашим партнерам, що ми здатні ухвалити рішення, і що цими кроками можемо показати Росії, що Європа рішуча і знає, що робити", - пояснила Сіліня.
Вона підкреслила, що питання має не лише юридичний і фінансовий, а й політичний вимір, який дозволяє ухвалити важливе рішення щодо підтримки України.
Що відомо про "репараційний кредит" для України
- Нагадаємо, на зустрічі у жовтні лідери країн Євросоюзу відклали рішення щодо використання заморожених російських активів як заставу за так званим "репараційним кредитом" для України на суму 140 млрд євро ($163 млрд). Лідери країн ЄС планують повернутися до обговорення цього питання на зустрічі 18-19 грудня.
- Проти запропонованого Єврокомісією плану використання заморожених російських активів на зустрічі лідерів країн ЄС виступила Бельгія, де зберігається левова частка цих коштів. Країна побоюється юридичних та фінансових санкцій з боку Москви та хоче, щоб інші країни ЄС розділили ці ризики.
- Раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала використати заморожені російські активи у якості застави для надання Україні "репараційних кредитів". Формально підсанкційні російські активи не конфіскуватимуть, але Україна повертатиме такі кредити лише після того, як Росія сплатить репарації.
- Своєю чергою російський диктатор Путін у відповідь підписав указ, що фактично дозволяє прискорену експропріацію активів західних компаній, які досі не вийшли з РФ.
- За різними оцінками, "репараційний кредит" Європейського Союзу для України, забезпечений російськими активами, може становити 130-140 млрд євро. Остаточно його розмір визначать після оцінки Міжнародним валютним фондом потреб України у фінансуванні у 2026 та 2027 роках.
- Загалом наразі у Euroclear накопичилось понад 175 млрд євро готівки від заморожених російських активів, яка може бути використана для забезпечення нової позики. Але перш ніж ЄС погодить надання репараційної позики, він захоче погасити позику G7 для України у розмірі 45 млрд євро ($50 млрд), узгоджену минулого року, яка мала б погашатися за рахунок прибутків від заморожених активів РФ.
