До заяв Трампа щодо Гренландії треба ставитися серйозно, - глава МЗС Швеції Стенергард
Очільниця Міністерства закордонних справ Швеції Марія Малмер Стенергард заявила, що до нових зазіхань президента США Дональда Трампа на Гренландію необхідно поставитись серйозно.
Про це вона сказала в інтерв’ю Sveriges Radio, інформує Цензор.НЕТ.
"Це вже не просто слова"
Раніше Стенергард заявляла про необхідність зберігати спокій через позицію США щодо Гренландії, однак тепер ситуація змінилася.
"Тепер це вже не просто слова адміністрації США, які відрізняються від тих, до яких ми звикли. Ми також бачимо, що вони готові діяти швидко. Ми бачили це у Венесуелі. Це означає, що ми повинні серйозно ставитися до їхніх слів і діяти, щоб результат відповідав нашим інтересам",- сказала дипломатка.
Необхідність збереження світового порядку
Глава МЗС Швеції також наголосила на необхідності збереження світового порядку, заснованого на правилах, та принципів, що лежать в його основі.
"Ці принципи є фундаментальними, і ми маємо відстоювати їх. Це також відповідає інтересам Швеції в галузі безпеки. Часто кажуть, що міжнародне право є першою лінією оборони. Міжнародне право, навіть якщо його не завжди дотримуються, добре нам служить. Я вірю, що так буде і надалі, і тому ми маємо відстоювати його… Але я також маю подбати про те, щоб Швеція не виділялася таким чином, що це шкодить нам",- наголосила Стенергард.
Що передувало
- Нагадаємо, що 9 січня президент США Дональд Трамп знову висловив зацікавленість у придбанні Гренландії. Він заявив, що хотів би укласти угоду легким шляхом.
А тим часом ще щось для Китаю
віддадутьпродадуть.Наверное в мире стоит предохранитель - 70 лет человеческой жизни. Крути шо хош, только не долго.
Гренландія знаходиться у фокусі США не тільки через своє стратегічне значення в Арктиці, а й через багаті мінеральні ресурси, які стають доступнішими в міру танення льодовиків. Рідкоземельні елементи Гренландії та важка нафта Венесуели розглядаються як стратегічні активи США.
На відміну від інших американських президентів-інтервентів, Трамп не прикриває своїх дій законністю - хай навіть сумнівною - з погляду міжнародного права чи риторикою про просування демократії. Єдина законність, яка йому потрібна, виходить з його віри у власну волю, підкріплену грубою американською силою.
Відповідь тодішнього президента Гаррі Трумена полягала у зобов'язанні США підтримувати, за його словами, "вільні народи, які чинили опір спробам підпорядкування озброєними меншинами або зовнішнім тискам". Він мав на увазі загрозу з боку Радянського Союзу чи внутрішніх комуністичних рухів.
Так виникла доктрина Трумена. Вона призвела до реалізації плану Маршалла, який відновив Європу, а потім у 1949 році - до створення НАТО. Атлантисти США, такі як Гаррі Трумен і Джордж Кеннан (дипломат, який запропонував ідею "стримування" Радянського Союзу), вважали, що ці зобов'язання відповідають інтересам Америки.
Існує прямий зв'язок між доктриною Трумена та рішенням Джо Байдена фінансувати військові потреби України.
Багато в чому саме доктрина Трумена сформувала стосунки з Європою, які Дональд Трамп зараз демонтує. Це був різкий розрив з минулим: Трумен проігнорував попередження Джорджа Вашингтона про небезпеку постійних союзів і альянсів.
Тепер Трамп розриває зі спадщиною Трумена. Якщо він реалізує свою загрозу тим чи іншим чином встановити контроль над Гренландією - суверенною територією Данії, це може знищити те, що ще залишилося від трансатлантичного альянсу.
Жоден президент США не заперечуватиме необхідності сили та могутності. Однак, починаючи з Франкліна Рузвельта, через Гаррі Трумена і всіх їхніх наступників аж до Трампа, мешканці Овального кабінету вважали, що найкращий спосіб бути сильним - це очолювати союз, а значить йти на компроміси та взаємні поступки.
Вони підтримали створення Організації Об'єднаних Націй та загальне прагнення виробити правила, що регулюють поведінку держав. Зрозуміло, США не раз ігнорували та порушували міжнародне право, багато в чому підриваючи саму ідею світового порядку, заснованого на правилах.
Але попередники Трампа не намагалися повністю відмовитися від самої ідеї необхідності регулювання міжнародної системи - хоч би якою недосконалою і неповною вона була.
Причина цього - катастрофічні наслідки "права сильного" у першій половині XX століття: дві світові війни та мільйони загиблих.
Слово "дружба" тут видається надто сильним. Інтереси Америки - у тому вузькому розумінні, яке пропонує президент, - вимагають залишатися головним гравцем, діючи наодинці.
Трамп часто змінює свою думку. Але незмінною константою залишається його віра в те, що США можуть використовувати свою силу безкарно. Він стверджує, що саме так знову можна зробити Америку великою.
Ризик полягає в тому, що якщо Трамп продовжить слідувати цим курсом, він може відкинути світ назад - до епохи імперій столітньої давнини, коли великі держави зі своїми сферами впливу нав'язували свою волю, а могутні авторитарні націоналісти вели свої народи до катастрофи.
НАТО, в якому саме США й відіграють провідну роль?
Чи решта членів НАТО, які в такий спосіб мають виступити проти Вашингтона?
Росія зруйнувала старий світовий порядок, і жертвою цієї наруги стала не тільки Україна, а й весь світ, який почав загрузати в нових конфліктах і порушеннях правил.
Як показує історія людства, для встановлення нових правил і поділу сфер впливу, які і є гарантіями безпеки, потрібен глобальний конфлікт - коротше кажучи, нові гарантії можливі тільки після світової війни.
Чомусь деякі українські патріоти ще вірять в те, що Трамп спасе їх від Путіна.
Это бесподобно. О гордых гренландских партриотах которые мучаются под гнетом Дании и мечтают о независимости. Не загосить гренландский огонь свободы.
Там проживает менее 1человек на км2. Только рыбалка и охота на берегу. Дания им отстегивает по 2 тысячи в месяц в виде пособия. Они и живут там своей жизнью. Им и лишних бус не надо