Де Вевер про конфіскацію заморожених активів: Ми не воюємо з РФ, не можна просто взяти чиїсь гроші

У Бельгії висловилися про заморожені активи РФ: що відомо?

Прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер заявив, що майбутню долю заморожених російських активів обговорюватимуть після завершення війни.

Як передає Цензор.НЕТ, про це він сказав під час дискусії на форумі у Давосі.

Подробиці

За його словами, кошти Центрального банку РФ є саме знерухомленими, а не замороженими. Більша частина з них перебуває у Бельгії, а саме в Euroclear.

"Ви не можете просто взяти чиїсь гроші. Ми не перебуваємо у стані війни з Росією. Європа не воює з Росією. Ви не можете просто так конфіскувати гроші - це акт війни. ....

Такого ніколи не траплялося в історії. Знерухомлені кошти навіть під час Другої світової війни ніколи не конфісковували. Це було б першим випадком в історії, і це мало б наслідки", - пояснив прем'єр Де Вевер.

Він зазначив, що активи буде знерухомлено до кінця війни. А коли настане час для мирної угоди - питання активів обговорюватимуть.

"Якщо це залежатиме від мене і я матиму в цьому слово, кожен євро цих грошей буде використано на виплати та відновлення України. Мені було б дуже прикро бачити, як хоча б один євро повернеться до Москви.

Але ми маємо поважати міжнародне право. Це відбудеться в той момент (після підписання мирної угоди. - Ред.), а до того часу Європа фінансуватиме війну в Україні так, як ми і маємо це робити", - підсумував прем'єр Бельгії.

Що відомо про "репараційний кредит" для України

Нагадаємо, на зустрічі у жовтні лідери країн Євросоюзу відклали рішення щодо використання заморожених російських активів як заставу за так званим "репараційним кредитом" для України на суму 140 млрд євро ($163 млрд). Лідери країн ЄС планують повернутися до обговорення цього питання на зустрічі 18-19 грудня.
Проти запропонованого Єврокомісією плану використання заморожених російських активів на зустрічі лідерів країн ЄС виступила Бельгія, де зберігається левова частка цих коштів. Країна побоюється юридичних та фінансових санкцій з боку Москви та хоче, щоб інші країни ЄС розділили ці ризики.
Раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала використати заморожені російські активи у якості застави для надання Україні "репараційних кредитів". Формально підсанкційні російські активи не конфіскуватимуть, але Україна повертатиме такі кредити лише після того, як Росія сплатить репарації.
Своєю чергою російський диктатор Путін у відповідь підписав указ, що фактично дозволяє прискорену експропріацію активів західних компаній, які досі не вийшли з РФ.
За різними оцінками, "репараційний кредит" Європейського Союзу для України, забезпечений російськими активами, може становити 130-140 млрд євро. Остаточно його розмір визначать після оцінки Міжнародним валютним фондом потреб України у фінансуванні у 2026 та 2027 роках.
Загалом наразі у Euroclear накопичилось понад 175 млрд євро готівки від заморожених російських активів, яка може бути використана для забезпечення нової позики. Але перш ніж ЄС погодить надання репараційної позики, він захоче погасити позику G7 для України у розмірі 45 млрд євро ($50 млрд), узгоджену минулого року, яка мала б погашатися за рахунок прибутків від заморожених активів РФ.