Ар’єв викрив схему торгівлі з Іраном та РФ за участі людей Міндіча: продавали кукурудзу та ввозили підсанкційні добрива

У 2025 році з України здійснювалися поставки кукурудзи в напрямку Ірану, а у зворотному напрямку – завозилося добриво карбамід, ймовірно, російського та іранського походження.
Про це йдеться у розслідуванні народного депутата від "Європейської Солідарності" Володимира Ар'єва, повідомляє Цензор.НЕТ.
Деталі схеми
"2025 рік - в Іран з України постачається кукурудза, а звідти мінеральні добрива - карбамід. З Росії теж іде карбамід. Все це було заховано під схемою. Ділки думали замести сліди, але не вийшло. На документах все наче добре: українська кукурудза іде в Туреччину або Оман. З Оману в Україну йдуть добрива - карбамід. Але насправді ці країни лише "перевалочні пункти"", - зазначає парламентар.
За даними суднових трекерів депутат відстежив маршрути трьох балкерів: Lotus Rising, Majesty та King M.
Два кораблі - Lotus Rising та Majesty здійснювали регулярні рейси між Одесою та іранським портом Імам Хомейні.
Своєю чергою суховантаж King M доходив до Оману, після чого вимикав транспондер у безпосередній близькості до іранських вод.
"Чому я вирішив, що це саме українські компанії і особи стоять за цими оборудками? Все просто - я зробив запити на Державну митну службу. У першому випадку вони надали мені всю інформацію про вантажі, які судно King M завозило в Україну і вивозило з неї. Тут все чітко доведено - туди кукурудзу, звідти - карбамід. Проте всю цю інформацію митники поставили під гриф "Для службового користування". Так само і щодо інших двох суден - Lotus Rising та Majesty", - розповів Ар'єв.
Причина утаємничення - у документах фігурує компанія-оператор та особи, через які реалізовувалася схема.
"Офіційно швейцарська компанія - Arista Trade AG. Її фактичним власником і керівником є український бізнесмен Михайло Воронич. Настільки талановитий, що у віці 33 років підім'яв під себе більшість експорту кукурудзи, яку скуповує у виробників, звозить на вищезгадані кораблі та везе в Іран. Ви вірите, що він може це зробити без "Карлсона" з даху?", - говорить нардеп.
Як розповів депутат, у 2025 році державне підприємство Одеський припортовий завод уклало з компаніями Воронича контракти на перевалку зерна і прямі комерційні угоди, попри те що інші учасники тендерів пропонували вигідніші умови для держави.
Причетність людей Міндіча
"Тут ми підійшли до питання, а хто ж той "Карлсон", що живе на даху. Це - Тімур Міндіч. Друг президента Зеленського, громадянин Ізраїля і підозрюваний НАБУ внаслідок операції "Мідас"", - сказав депутат.
За словами Ар'єва, "смотрящим" від Міндіча на Одеському припортовому заводі є Олександр Мужель ("Француз"). Він фігурує в матеріалах НАБУ разом із самим Міндічем та колишнім заступником керівника Офісу президента Ростиславом Шурмою.
Крім цього, виконувач обовʼязків директора ОПЗ Юрій Ковальський також вважається людиною Міндіча і підписував документи за ключовими тендерами.
Депутат зазначив, що саме підпис Ковальського стоїть на свіжому листі щодо тендера на перевалку зерна, де перемогла фірма Воронича.
Іншим контролером ОПЗ досі є Олег Кіпер - голова Одеської ОВА та близький друг ексголови ОП Андрія Єрмака, додає Ар'єв.
Походження карбаміду
Щодо походження карбаміду: у митних деклараціях зазначено країну Оман, однак ціна товару – близько 350 доларів за тонну – не відповідає вартості оманської продукції, яка стартує від 420 доларів.
Як зазначає депутат, за такою ціною - 350 доларів за тонну можна придбати іранські та російські підсанкційні добрива.
Фахівці аграрного ринку, з якими поспілкувався Ар'єв, підтвердили йому, що саме Оман і Туреччина системно використовуються як майданчики перевалки російського карбаміду.
"А те, що його продала в Україну фірма з ОАЕ, де росіяни цілком привільно роблять бізнес, лише укріплює підозри щодо походження товару", - сказав депутат.
Він зазначив, що компанія із ОАЕ має всі ознаки "ширми".
Отримувач добрив в Україні - сумнівна фірма
Кінцевим отримувачем добрив в Україні стала компанія із Волині - ТОВ "ІМПОРТ СІТІ ХАБ". Згідно із реєстраційними даними, володіє цією компанією - Платко Оксана Олександрівна. Ще донедавна Платко була ФОПом із роздрібної торгівлі лотків на ринку.
"Всі ознаки підставної особи, бо далі всі зв'язки перериваються", - зауважує Ар'єв.
Депутат нарахував щонайменше три рейси за цією схемою. Судна продовжують курсувати між Одесою та Перською затокою - туди з кукурудзою, а звідти - з добривом.
Це, за словами народного обранця, свідчить про наявність досі діючого політичного "даху".
Ар'єв розповів, що він двічі звертався щодо викладених у своєму розслідуванні фактів до Служби безпеки України. Проте отримав лише відповіді формального характеру.
"Тут два варіанти: або вони все знають і так, а, отже, "дахують", або ігнорують очевидні факти з тої ж причини", - вважає депутат.
Ризик санкцій США
Парламентар наголошує, що згадані схеми - це не лише питання корупції.
"Цими оборудками люди з кола президентського друга Міндіча підставляють Україну під американські санкції - країна, яка торгує з Іраном отримує 25% мита на постачання своєї продукції в США", - підсумовує Ар'єв своє розслідування, над яким працював кілька місяців.



сподіваюсь Моссаду буде цікаво...
.
В СБУ, ДБР, ФІНМОНІТОРИНГУ, ГПУ НБУ, Держкомземі, ФДМУ, НацПоліціі, посадові особи причетні до брехні та очевидних фактів злочинів осіб з Урядового кварталу і зеленського, теж вчинять прикре самогубство?????
Кучма, з піскуном та іншими прокурорськими за кордоном з родичами і наливайченко, можуть це підтвердити….
Хоча смішно не довго буде - а до пір коли погасять останню електрогенерацію.
Тоді заМріяні кріпаки щось почнуть підозрювати...
Парламентар наголошує, що згадані схеми - це не лише питання корупції.
"Цими оборудками люди з кола президентського друга Міндіча підставляють Україну під американські санкції... "
Джерело: https://censor.net/ua/n3599749
Треба ж наскирдувати 800 млрд $ на відновлення . Інвест фонд "Інцест-трейдінг".
Открыв на своего брата, Николая Галкина структуру по оптовой торговле зерном в РФ и в Украине, Александр отжимает урожай пшеницы на неподконтрольной Украине территориях Донбасса, и вывозит ЖД составами в РФ, через своего подельника Ушеровича Бориса Ефимовича, либо морем зерновозами в Сирию и дальше местным диктаторам для поддержки режимов лояльными Кремлю.
Крым для Александра Галкина выступает перевалочным пунктом для большинства похищенных на Украине грузов, а главный маршрут вывоза украденного зерна проходит через Севастополь, на элеваторы в Джанкое и в Октябрьском или напрямую в порт Севастополя. Часть зерна оседает на рынках Крыма и Краснодарского края, но основной объем отправляется на экспорт.
Контрабанда украинского зерна идёт через Крым в Турцию, Сирию, Ливан, Ливию, Саудовскую Аравию и т. д. Чтобы скрыть источник груза, Александр Галкин прибегает к «отмыванию» зерна: погрузка производится в море без захода в порт, украинское зерно перемешивается с грузами из других источников, сухогрузы отключают транспондеры, чтобы скрыть свои перемещения.
Полученные от незаконной деятельности деньги, Александр Галкин отмывает на Кипре и переводит в Великобританию и ЕС, посредством множественных «прачечных», по типу «Молдавского Ландромата». Через многочисленные фирмы-прокладки на Кипре, зарегистрированные Б.Е.Ушеровичем, А.А. Галкин контролирует многомиллионный оборот ворованного зерна и впоследствии обналичивает доход, полученный преступным путем в странах ЕС, уже как чистый доход от своей инвестиционной деятельности.
Получивший возможность находиться на территории Евросоюза Александр Галкин, условиях полного запрета импорта электроники военного и двойного назначения в РФ, поставляет комплектующие армии России через Казахстан. В частности, для Генштаба Вооруженных сил РФ, Галкин поставляет комплектующие для связи между подразделениями и системы управления боем, причем с наценкой в 300%.