Через заборону полювання зростає кількість диких тварин, які нищать врожаї, - аграрії

З початком повномасштабного вторгнення в Україні фактично припинилося сезонне полювання. У результаті чисельність диких тварин у багатьох регіонах помітно зросла, і вони дедалі частіше виходять на поля та завдають збитків аграріям. Як повідомляє Цензор.НЕТ, про це пише фахове аграрне видання Kurkul.

Як зазначається в матеріалі, зимові обліки свідчать про зростання популяцій мисливських видів. Наприклад, на Чернігівщині у 2026 році зафіксували 15 265 косуль – це на 6% більше, ніж роком раніше. Чисельність диких кабанів збільшилася на 17% – до 2 626 особин. Найбільше зросла кількість лисиць – до 3 466, що на 44% більше, ніж у 2025 році. Також збільшилася популяція вовків – 289 проти 272.

Подібна ситуація і в інших регіонах. На Харківщині, за даними Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, чисельність шакалів зросла з 17 особин у 2022 році до 54 на початок 2025 року.

"Традиційно були лисиці та дикі кабани. Зараз з'явилися і шакали, і вовки. До введення воєнного стану відстріл відбувався під час сезонного полювання. Заборона призвела до збільшення їхньої чисельності", – розповів журналістам голова обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок на Полтавщині Костянтин Боровик. За його словами, популяція лисиці червоної на Полтавщині вже у 3–4 рази перевищує допустиму норму.

Читайте також на "Цензор.НЕТ": Євросоюз дозволив імпорт із України саджанців вишні

Зростання кількості диких тварин безпосередньо впливає на аграріїв. Кабани пошкоджують посіви кукурудзи та інших культур, косулі й олені витоптують зернові та озимі. Про такі випадки регулярно повідомляють фермери, зокрема на Одещині. Крім того, шакали почали заходити на подвір’я та ферми, де можуть нападати на свійських тварин.

Окрему загрозу становлять хвороби. Дикий кабан є природним резервуаром вірусу африканської чуми свиней. Збільшення популяції цих тварин прямо пов’язують зі спалахами АЧС серед свійських свиней. Паралельно ветеринарні служби фіксують зростання випадків сказу, основним переносником якого залишається лисиця.

Щоб зменшити шкоду, фермери використовують різні способи відлякування тварин. Найпоширеніші з них – електричні огорожі, газові гармати, акустичні або ультразвукові відлякувачі. Проте жоден із цих методів не дає повної гарантії захисту, адже тварини часто звикають до сигналів або обходять перешкоди.

Також читайте: Україна та Молдова домовилися про відновлення експорту м’яса птиці. Які умови?

До початку війни контроль за чисельністю диких тварин забезпечували мисливські господарства та єгерські служби. Після запровадження воєнного стану полювання фактично заборонили, а фінансування єгерських служб скоротилося. У деяких регіонах влада вже почала дозволяти організоване регулювання чисельності окремих видів. Зокрема, у грудні 2025 року Рада оборони Полтавської області дала дозвіл на відстріл лисиці та дикого кабана групами мисливців.

Більше новин у Telegram-каналі Цензор.НЕТ

Водночас фермери не можуть самостійно відстрілювати диких тварин, навіть якщо вони пошкоджують врожай. Згідно із Законом України "Про мисливське господарство та полювання", мисливські тварини у природній волі належать до державного мисливського фонду. Добувати їх можна лише за ліцензією або відстрільною карткою. Незаконний відстріл вважається браконьєрством і тягне за собою адміністративну або кримінальну відповідальність.

Питання компенсації збитків від диких тварин також залишається відкритим. Закон передбачає, що користувачі мисливських угідь можуть відшкодовувати шкоду власникам земель, однак чіткого механізму нарахування та виплати таких компенсацій в Україні немає.

У державних органах зазначають, що одним із можливих способів фінансового захисту для аграріїв залишається страхування посівів. Водночас системного механізму компенсації втрат від потрави дикими тваринами в Україні поки що не створено.

Читайте також: Державний аграрний реєстр перейшов у повну власність держави. Що це дає?