Рада 12 березня розгляне законопроєкт про деанонімізацію Telegram-каналів в Україні, - Геращенко
Завтра, 12 березня, Верховна Рада розгляне законопроєкт №11115 про деанонімізацію українських користувачів, які ведуть анонімні інформаційні канали у месенджері Telegram.
Про це повідомила депутатка Ірина Геращенко, інформує Цензор.НЕТ.
Деталі
"Дотиснули! Тільки що погоджувальна рада підтримала вимогу "Європейської Солідарності" розглянути законопроєкт про деанонімізацію ТГ в парламенті цього тижня. Законопроєкт стоїть в порядку денному вже завтра!", - написала Геращенко.
У дописі народного депутата від "ЄС" Артура Герасимова йдеться, що погоджувальна рада на вимогу фракції "Європейська Солідарність" включила до порядку денного законопроєкт №11115, який фактично регулює діяльність медіаплатформ та запроваджує ідентифікацію користувачів.
"Коли в Офісі президента зрозуміли, що Телеграм перестане бути анонімним, наскільки ми розуміємо, надійшов дзвінок звідти прямо на Погоджувальну раду. Вже за 15 хвилин "Слуга народу" разом з Офісом зняли цей законопроєкт з порядку денного, не дивлячись на те, що він має повне право там знаходитись", — написав він.
Більше про законопроєкт №11115
Згідно з текстом проєкту закону №11115, документ спрямований на регулювання платформ спільного доступу, через які поширюється масова інформація.
Головною метою є забезпечення прозорості таких сервісів, контроль за контентом та захист людей від фейків чи незаконних даних. У законопроєкті прописано, що провайдери зобов’язані публікувати умови користування, свої контактні дані та створювати прості механізми реагування на скарги.
- Крім того, платформи мають надавати можливість оскаржувати дії власників акаунтів і забезпечувати право на спростування недостовірної інформації.
- Окремо в проєкті зазначено, що сервіси, які не перебувають під юрисдикцією України чи ЄС, повинні призначити в Україні уповноваженого представника для взаємодії з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення.
Також передбачається контроль за структурою власності та джерелами фінансування провайдерів, а державним органам, банкам та іншим установам забороняється користуватися непрозорими платформами.
Окрім регулювання рекламного контенту та впровадження інструментів медіаграмотності, документ дає можливість обмежувати доступ до тих платформ, які відмовляються виконувати вимоги українського законодавства.
