Сирський покінчав адекватних комбригів у безтолкових контратаках, а тепер каже про проблему СЗЧ, - Герой України, полковник Кащенко
Полковник ЗСУ та Герой України Дмитро Кащенко не розуміє, чому у Силах оборони досі не борються із нелюдським ставленням.
Про це він заявив у Фейсбуці, передає Цензор.НЕТ.
Що відомо?
"Якщо Головнокомандувач говорить про нелюдське ставлення, то що саме він має на увазі і чому з цим досі не борються? Якщо Головнокомандувач говорить про жорсткі покарання, то за які саме жорсткі покарання, окрім переведення до штурмових підрозділів?
Це наміри чи вже є чіткі рішення, яким передували попередній збір інформації про проблему СЗЧ, її всебічний аналіз із долученням саме профільних спеціалістів (психологів, юристів)? А далі вже складання чіткого плану і його реалізація. А тут поки незрозуміло, з чим вирішувати проблему: із СЗЧ чи жорсткістю покарання. Чи сам Головнокомандувач розбирався з проблемою СЗЧ?" - прокоментував він заяву Сирського про проблеми СЗЧ.
"Бо поки виходить, що покінчав адекватних генералів та комбригів, стер все, що можна, у безтолкових контратаках — починаючи від вмотивованого особового складу до закордонної техніки, максимально демотивував підлеглих від солдата до генерала, а потім сів і давиш умняка, що потрібно", - додав Кащенко.
Що передувало?
- Раніше головнокомандувач Олександр Сирський заявив, що проти посилення покарання за СЗЧ.
Він зазначив, що основною причиною СЗЧ є небажання проходити службу, побоювання за своє життя. На думку Головнокомандувача ЗСУ, щоб не було проблем з мобілізацією, потрібно, щоб представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) ставилися до мобілізованих "по-людськи".
У нинішньому складі 25-го Кнесету є приблизно 10 арабських депутатів від арабських партій.
А от у скільки разів у Кнесеті більше етнічних українців, ніж у Верховній Раді етнічних євреїв?
У науковій та політичній дискусії існують дві основні інтерпретації статусу України у 1921-1991 роках.
1. Позиція про окупацію
За цією інтерпретацією Україна була фактично окупована Росією.
Після поразки Української Народної Республіки у війні з більшовиками (1917-1921) владу встановила більшовицька армія. У 1922 році Українська СРР була включена до складу Союз Радянських Соціалістичних Республік. Ключові рішення ухвалювалися керівництвом у Москва, де домінувала Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка. Реальної політичної самостійності Україна не мала, хоча формально була союзною республікою.
Через це частина істориків і політичних діячів називає цей період радянською або російською окупацією України.
2. Позиція про союзну державу
Інша інтерпретація вважає, що Україна не була окупованою, а була однією із республік СРСР.
Українська СРР мала формальні ознаки державності: власну конституцію уряд і парламент місце в Організація Об'єднаних Націй з 1945 року. За цією точкою зору, Україна входила до федеративної держави - СРСР, а не була колонією чи окупованою територією. Висновок Фактично: Україна була частиною СРСР у 1922-1991 роках. Оцінка цього статусу (окупація чи союзна держава) залежить від політичної та історіографічної інтерпретації.
Дипломатичне визнання Української Народної Республіки (УНР) проходило у кілька етапів, починаючи від перших контактів наприкінці 1917 року до повноцінних міжнародних договорів 1918-1921 років.
Нижче наведено список ключових країн та обставин їхнього визнання.
1. Четверний союз (Берестейський мир)
Це було перше офіційне міжнародне визнання УНР як незалежної держави де-юре. Після підписання Берестейського мирного договору 9 лютого 1918 року Україну визнали:
Німецька імперія
Австро-Угорська імперія
Османська імперія
Болгарське царство
2. Країни Антанти (де-факто)
Наприкінці 1917 - на початку 1918 року країни Антанти шукали союзників проти Німеччини та більшовиків, тому встановили дипломатичні відносини з УНР на рівні генеральних консулів або військових місій:
Франція (грудень 1917)
Велика Британія (січень 1918)
Проте після підписання Україною миру з Німеччиною ці країни фактично припинили офіційні контакти з УНР.
3. Сусідні держави та нові республіки
У період 1918-1920 років УНР активно обмінювалася дипломатичними місіями та визнавала незалежність інших держав, що постали на руїнах імперій:
Грузія, Азербайджан, Вірменія (1918-1919)
Польща: Визнала УНР де-юре згідно з Варшавським договором у квітні 1920 року.
Латвія, Литва, Естонія: Визнали УНР у 1919-1920 роках.
Білоруська Народна Республіка: Офіційне визнання та встановлення консульств у 1918 році.
Румунія: Визнала УНР у березні 1918 року (був встановлений обмін дипломатичними представниками).
4. Інші країни
Святий Престол (Ватикан): Встановив дипломатичні відносини у 1919 році (призначено графського прокуратора).
Аргентина: Стала єдиною країною американського континенту, яка визнала УНР де-юре (постанова уряду від 5 лютого 1921 року).
РСФСР (Радянська Росія): Визнала УНР у червні 1918 року під час мирних переговорів у Києві (договір про прелімінарний мир), але згодом порушила ці домовленості.
Важливо: Багато європейських держав (Швейцарія, Швеція, Данія) мали неофіційні дипломатичні місії УНР на своїй території, що вважалося формою визнання де-факто
В Україні міністр оборони і той ФЬОДОРОВ!!!
Уявляти, якби на кацапії під час війни мін. оборони був якийсь Мельник чи Петренко?....
Ви помиляєтесь.Сирський поставлений для того,щоб утилізувати ЗСУ й цивільних,мобілізованих туди у м'ясних штурмах,й поки всі українці це не зрозуміють,кладовища будуть збільшуватись.
Це той, ким затикали прорив русні на Харків та кидали стабілізувати обстановку довкола Куп'янська.
Військові про нього схвально відгукуються.
Для нас - тільки мінуси, для русні - тільки плюси.
Але - ні.
Ящко і з них не вийти, нєувязочка получаєтся. Бо за руснявим законом вони - територія росії.
Тож, формальний привід продовжувати війну - більш ніж є: Україна - окупант, частини двох суб'єктів ********* захопила. Тому - або геть з Херсону і Запоріжжя, або - сво продовжується вплоть до достіжєнія всєх цєлєй.
ЩО?
кучма міняв конституцію ракової *********?😆😂🤣
А турбує його лише одне-власний рейтинг.
Сирський лідору "інтуїтивно зрозумілий" та слухняний.
Якщо якимось дивом рейтинг Сирського не почне рости, зміни головкома не буде.
Отже, ситуацію змінить лише зміна верховного.
Хоча, якщо на зєлю добряче натиснути одночасно зверху і знизу, як з д'Єрьмаком, то можливі варіанти.
А русню з-під Києва вигнали, і Херсон з Ізюмом від неї звільнили, мабуть, під керівництвом військового генія Сирського (так, Сирський командував на харківському напрямку, але - під Залужним, бо як совок-виконавець він - підходить).