РФ маніпулює даними про стан своєї економіки, - розвідка Швеції
РФ намагається переконати Захід у стабільності своєї економіки, попри санкції та великі витрати на війну проти України.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це в інтерв’ю FT заявив голова Служби військової розвідки та безпеки Швеції Томас Нільссон.
Він наголосив, що попри заяви, російська економіка не змогла відновитися навіть попри зростання цін на нафту під час війни на Близькому Сході. Росії потрібно, щоб ціни на нафту марки Urals (її основний сорт) залишалися на рівні понад $100 за барель протягом року, щоб закрити дефіцит бюджету, і значно довше, щоб згладити інші економічні проблеми.
Росія може втратити частину доходів від війни
Нільссон заявив, що здатність Росії фінансувати війну проти України може знизитися, якщо США та Ізраїль дотримуватимуться угоди про припинення вогню з Іраном, а світові ціни на нафту стабілізуються.
Він наголосив, що Москва вже перерозподілила ресурси на розвиток безпілотних систем і далекобійної зброї, однак поза цими напрямами російський оборонно-промисловий комплекс залишається неефективним і значною мірою ураженим корупцією та фінансовою залежністю від державних банків.
За словами Нільссона, російська оборонна промисловість, окрім сегмента безпілотників, є збитковою та системно залежною від державного кредитування. Він також вказав на проблеми з корупцією та неефективним управлінням.
Розвідник послався на офіційні дані Росії, згідно з якими ВВП країни скоротився на 1,8% у січні-лютому. Також голова Центрального банку РФ Ельвіра Набіулліна визнавала подальше погіршення зовнішніх економічних умов для експорту та імпорту.
Водночас Нільссон вважає, що реальна ситуація є гіршою, ніж офіційна статистика, зокрема через недооцінку інфляції.
Приховані ризики: інфляція, дефіцит і можливі фінансові проблеми
За оцінкою шведської розвідки, рівень інфляції в Росії може бути ближчим до 15%, а не до офіційних 5,86%.
Також Нільссон заявив, що разом із німецькою розвідкою BND Швеція фіксує ознаки заниження Росією дефіциту бюджету приблизно на $30 млрд, а також потенційні ризики банківської нестабільності.
Нільссон припустив, що Путін може не повністю усвідомлювати масштаб економічних проблем через викривлену внутрішню інформацію. Водночас за його словами, це не змінює загальної тенденції.
Шведська розвідка вважає, що Росія фактично "живе в борг", а її економіка рухається або до тривалого спаду, або до різкого шоку. У кожному разі це, на думку Нільссона, веде до подальшого погіршення ситуації та ризику фінансової кризи.
Експорт води: Китайські інвестори активно намагалися побудувати заводи з розливу води на берегах Байкалу (зокрема, в Іркутській області) для її подальшого транспортування до КНР.
Трубопровід: Розглядалися проєкти прокладання трубопроводу завдовжки понад 1000 км для перекачування байкальської води через Монголію до Китаю (провінція Ганьсу).
Інвестиції в інфраструктуру: Китайські компанії інвестують у будівництво готелів та інфраструктури, що призводить до забудови берегів озера, включаючи острів Ольхон.
Економічна експансія: Дослідники зазначають, що Байкал поступово стає частиною економічних інтересів Китаю, що зумовлено посиленням зв'язків між РФ та КНР.
Однозначно Китаю не вигідно процвітання рашки.