Військові ТЦК не повинні займатися примусовою мобілізацією, - Офіс військового омбудсмана
В Офісі військового омбудсмана заявили, що військовослужбовці територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки не повинні займатися примусовою мобілізацією.
Про це Офіс повідомив у відповідь на запит LIGA.net, коментуючи напади на військових ТЦК та СП, передає Цензор.НЕТ.
Позиція Офісу військового омбудсмана
"Згідно із законодавством, примусом повинні займатися правоохоронні органи, зокрема спеціально підготовлені поліціянти, які краще вміють убезпечити себе та ефективніше комунікують із цивільним населенням", – йдеться у відповіді.
В Офісі додали, що основні завдання військових ТЦК та СП — формування мобілізаційного плану, постановка на облік, розподіл особового складу, а також соціальна підтримка. До неї належать, зокрема, сповіщення про втрати, супровід поранених, родин зниклих безвісти та загиблих військових, організація поховання тощо.
- Офіс військового омбудсмана ініціював робочу групу з розділення ТЦК та СП. У Решетилової переконані, що одні й ті самі військові не повинні займатися і процесом мобілізації, і соціальною підтримкою. Частину цих функцій на себе повинні взяти обласні військові адміністрації та місцеве самоврядування, зокрема щодо супроводу родин та організації поховань.
Що каже Нацполіція?
Водночас очільник Національної поліції Іван Вигівський в інтерв'ю РБК-Україна заявляв, що суспільство останнім часом негативно відноситься до поліціянтів, зокрема через залучення до мобілізації разом із військовими ТЦК.
"Ми хочемо, щоб люди нам довіряли, нас викликали, коли в них щось трапляється. А люди останнім часом сумніваються перед тим, як викликати поліцію. Вони думають – викличу, а приїде поліція і забере мене, мого родича, рідного або ще когось", – сказав глава Нацполіції.
На майдан вийшли сотні тисяч людей - БО ТУ КРАЇНУ хотілось відстояти. Якщо ЗЕ за кілька років зробив таку країну яка нікому крім чиновників не треба - ну ЩО Ж
1. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини -
караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі діяння, вчинені щодо малолітнього або з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу, -
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
І Конституція також?