За 40 років після Чорнобиля українські АЕС впровадили понад 1100 заходів безпеки, - Тарас Ткач
Через 40 років після аварії на Чорнобильській АЕС українські атомні станції виконали понад 1100 заходів модернізації та поступово відмовилися від російського ядерного палива.
Про це розповів директор Рівненської АЕС Тарас Ткач у спецпроєкті "Економічної правди", передає Цензор.НЕТ.
За його словами, саме уроки Чорнобиля, а згодом і аварії на японській АЕС "Фукусіма" у 2011 році змусили кардинально змінити підходи до безпеки — від формального дотримання норм до системного управління ризиками.
Після "Фукусіми" українські АЕС разом із міжнародними партнерами провели так звані стрес-тести, які стали основою для масштабної урядової програми підвищення безпеки.
"Програма передбачає 1295 заходів. Вона реалізується з 2012 року, і наразі виконано понад 1100 із них. З 2014 року до фінансування долучилися ЄБРР та Євратом", — повідомив директор РАЕС.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну принцип культури безпеки як безумовного пріоритету набув для атомних станцій ще більшого значення.
"Станом на 2022 рік на боці України було два ключові фактори — високий ступінь виконання постфукусімських заходів та реалізований проєкт диверсифікації палива із залученням Westinghouse. Це дозволило повністю відмовитися від палива російського виробництва", — зазначив Ткач.
Окремий акцент після початку повномасштабного вторгнення зробили на ризику втрати зовнішнього електроживлення через обстріли.
Для цього, зокрема, на Рівненській АЕС створено додаткові резервні джерела живлення за підтримки Argonne National Laboratory. Українські станції отримали мобільні дизель-генератори та впровадили рішення для захисту критичної інфраструктури.
Крім того, на РАЕС впроваджено нові системи безпеки, зокрема зовнішнього охолодження корпусу реактора та довготривалого відведення тепла.
"Ці системи здатні забезпечити цілісність ключових фізичних бар’єрів реакторної установки", — пояснив Ткач.
За словами директора РАЕС, реалізація таких рішень стала можливою завдяки поєднанню міжнародної підтримки та системних змін у підходах до ядерної безпеки, які Україна впроваджує протягом останніх десятиліть.
