Експрокурор та фігурант "Міндічгейту" Басов саботував справу ключового ката Майдану Щеголєва, - Каленюк

Дмитро Басов, відомий як "Тенор" із "плівок Міндіча", до "Енергоатому" майже 20 років працював у прокуратурі. Там Басов злив розслідування вбивства понад 10 протестувальників на Майдані під час Революції Гідності, саботуючи справу ключового ката Майдану - генерал-майора СБУ Олександра Щеголєва.
Про це йдеться у матеріалі виконавчої директорки Центру протидії корупції Дар'ї Каленюк, повідомляє Цензор.НЕТ.
Фігурант схем в енергетиці
Оприлюднені матеріали справи "Мідас" показують, що Басов, який обіймав посаду керівника внутрішньої безпеки "Енергоатому", міг відігравати ключову роль у схемі, пов’язаній з розкраданнями в енергетиці.
Саме за його підписом, судячи з матеріалів НАБУ і САП, зупинялися конкретні закупівлі, щоб фігуранти потім йшли до конкретних компаній та вимагали від них "плату" за розблокування.
За версією НАБУ і САП, Тенор збирав мільйони відкатів та передавав їх Рокету. Рокет, він же — Ігор Миронюк, експомічник державного зрадника Андрія Деркача, заносив всі ці гроші на бек-офіс злочинної організації, яка знаходилася на квартирі того ж Деркача.
Злив справ Майдану
Як зазначає Каленюк, до "Енергоатому" Басов майже 20 років працював у прокуратурі. Свою карʼєру у прокуратурі він розпочав у 2000-х. Тоді ж був частиною слідчої групи у справі Георгія Гонгадзе.
У 2014 році після Революції Гідності прокурор Басов очолив підрозділ з розслідування злочинів Майдану.
Як зʼясував Центр протидії корупції, Тенор, працюючи в генпрокуратурі, саботував справу ключового ката Майдану. Йдеться про генерал-майора СБУ Олександра Щеголєва. Його обвинувачують у таких злочинах: смерть 10 протестувальників, поранення різного ступеня тяжкості у 124 осіб, пожежі в будинку Профспілок та загибель в будинку профспілок двох протестувальників.
"Це — наслідки штурму Будинку Профспілок та прилеглих територій у ніч з 18 на 19 лютого 2014 року. Тої самої операції "Бумеранг", детальний план якої витік після спроби зачистити Майдан. Обвинувачують Щеголєва в організації та керуванні цим штурмом", - зазначає Каленюк.
Саме Басов з лютого 2014 року і приблизно впродовж року відповідав за розслідування цієї справи. За понад рік у справі не відбулося жодного прогресу — ні підозр, ні призначення запобіжних заходів, ні будь-якого просування у розслідуванні.
Під час засідання суду у 2018 році йшлося про те, що у квітні 2014 року СБУ намагалася провести внутрішнє службове розслідування дій Щеголєва під час розгону Майдану.
"Таке розслідування могло б дати швидку оцінку його діям – ще до багаторічного судового процесу. Також це було хорошим шансом здобути вагомі докази у справі, зафіксувати його перші свідчення перед колегами, які розуміються на специфіці його діяльності та подібних силових операціях. Окрім того, висновки службового розслідування могли братися до уваги судом як доказ", - зауважує Каленюк.
Проте цього не сталося, оскільки, як йдеться у документі, саме Басов, як тодішній працівник прокуратури, на прохання Щеголєва переконав представників СБУ, що внутрішнє розслідування проводити не потрібно.
"Отже, Басов і сам тягнув час, аби по свіжих слідах не зібрати достатньо доказів щодо ката Майдану, перевертня в СБУ генерала Щеголєва, і ще й відмовляв співробітників Генеральної інспекції СБУ проводити службове розслідування. Тож сміливо можна казати, що Басов неабияк доклався до того, щоб справа Щєголєва провалилася", - заявила Каленюк.
З 2016 року Щеголєву кілька разів змінювали запобіжний захід: певний час він перебував під вартою, проте в подальшому суд поступово помʼякшував йому запобіжний захід, який в результаті знизили до особистого зобовʼязання.
Поблажливість судової системи допомогла Щеголєву у 2022 році після початку повномасштабного російського вторгнення втекти з України.
Не розслідував економічні злочини сімʼї Януковича
Також Каленюк розповіла, що Басов фактично "поховав" розслідування економічних злочинів сім’ї Януковича.
За її словами, у 2016 році під Басова створили Управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями. Туди його особисто призначив тодішній генпрокурор Юрій Луценко.
Там Басов фактично працював до 2019 року, ведучи розслідування економічних злочинів Януковича та його оточення.
"У результаті справа про злочинну організацію Януковича, заради якої нібито і було створено управління Басова – так і не дійшла до суду. Це провадження за статтею 255 про створення злочинної організації так і лишилося провадженням на етапі досудового розслідування", - розповіла виконавча директорка ЦПК.
- Нагадаємо, що в грудні 2025 року повідомлялося про те, що заставу у розмірі 40 мільйонів гривень за фігуранта справи "Мідас", виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки "Енергоатома" Дмитра Басова внесла новостворена київська компанія та його адвокати.