Європа може запропонувати Путіну "заморозку" війни або обмін Донбасу на вступ України в НАТО, - FT
Якщо європейські лідери проведуть переговори з диктатором РФ Путіним, йому, ймовірно, запропонують один із двох шляхів до миру: заморозити війну на нинішній лінії зіткнення в обмін на гарантії, що Україна не вступить до НАТО, або отримати решту Донбасу за умови, що Київ стане членом Альянсу.
Про це йдеться в аналітичному матеріалі Financial Times, інформує Цензор.НЕТ.
Дві можливі пропозиції
За оцінкою видання, коли відбудуться переговори Європи з Путіним, російському диктатору представлять два варіанти:
- заморожування конфлікту на нинішній лінії контролю, а взамін — гарантія, що Україна ніколи не вступить до НАТО;
- передача Україною Росії решти Донбасу, але за умови вступу України до НАТО.
У FT зазначають, що частина українців сприйняла б будь-який із цих варіантів як зраду. Втім, з огляду на сильне прагнення до миру в країні Зеленському, на думку видання, може вдатися "продати" обидві ідеї.
Чому Європа змінює підхід
Європейці значно менше впевнені, що Путін готовий прийняти бодай одну з них, проте вважають важливим розпочати пряму розмову з росіянами.
За даними FT, у європейських столицях зростає консенсус, що континент більше не може миритися зі ситуацією, коли з Путіним говорять лише американці. Канали зв'язку з росіянами вже відкриті, а розмова європейських лідерів із Путіним може відбутися найближчим часом.
Видання пов'язує зміну підходу з переконанням, що "заспокоєння" Трампа дедалі менш ефективне, зокрема через його зосередженість на проміжних виборах і невдоволення тим, що Європа, на його думку, не допомогла йому в Ірані.
Європейці також побоюються, що політика США визначається насамперед бажанням укладати бізнес-угоди з Росією, а не цілісним баченням безпеки.
Нинішній підхід Європи тримається на двох опорах — підтримці України та санкціях проти Росії. Обидві вважаються ключовими, особливо на тлі послаблення підтримки з боку США.
Але пряма участь Європи в мирному процесі дедалі частіше сприймається як необхідність, зокрема тому, що Україну, як пише видання, тримають на плаву європейські гроші після припинення фінансової допомоги США.
Зустріч утрьох
У матеріалі йдеться, що сам Путін, як вважають, обговорює ідею тристоронньої зустрічі з Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Така зустріч, наголошує FT, відповідала б претензіям Росії на статус наддержави й залишила б за дверима Україну та її найважливіших партнерів. Раніше про це повідомляла The Wall Street Journal.
Інший тон Зеленського
Окрему частину матеріалу присвячено кризі у відносинах США та України, яка, за словами авторів, нагадує найтемніші дні 2025 року.
Цього разу Зеленський, на думку видання, значно менш стриманий щодо Трампа: він прямо звинуватив США в обмеженні супутникових послуг в Україні та припустив, що Трампа приваблюють автократи. Україна також проігнорувала вимогу США припинити удари по російських енергетичних об'єктах; цими вихідними відбулися одні з найбільших ударів по нафтових об'єктах у Санкт-Петербурзі.
FT припускає, що в різкішому тоні Зеленського є не лише гнів, а й розрахунок: Трамп слабшає в опитуваннях, а республіканці, судячи з усього, прямують до поразки на проміжних виборах, тож може бути корисно звернутися до американців через голову президента.
Супутники
Водночас, як зазначає FT, нині українська влада на чолі з президентом Зеленським, як і раніше, значною мірою залежить від супутникових можливостей США, зокрема Starshield і Starlink, як для захисту від російських атак, так і для отримання інформації, необхідної для наступальних операцій.
Європа прагне зменшити залежність: фінські компанії Nokia та Iceye цього місяця оголосили про партнерство для розробки супутникових мереж, але перші запуски очікуються лише 2028 року, тому вони не вирішать нинішніх проблем України, додає видання.
Константа.