УКР
10403 відвідувача онлайн
Для шкіл із вивченням мов нацменшин буде окремий навчальний план, - Міносвіти
Заступник міністра освіти й науки України Павло Хобзей заявляє, що для шкіл із вивченням мов національних меншин і з викладанням цими мовами розроблять окремий навчальний план.
Про це інформує Цензор.НЕТ із посиланням на Інтерфакс-Україна."Завжди був базовий навчальний план один, за дорученням міністра... до стандарту ми будемо додавати два навчальні плани: один базовий навчальний план для шкіл із навчанням українською мовою і другий базовий навчальний план для шкіл із мовами національних меншин і де вивчаються мови національних меншин", - сказав він у ході круглого столу з питання освіти нацменшин у посольстві Болгарії в Києві в середу.
За словами П.Хобзея, в проекті навчального плану для шкіл, де навчання ведеться мовою нацменшин, або вивчають окремо мову нацменшини, передбачено в 1 класі 4 години української мови на тиждень, 2-4 класах - 5 годин української мови; 3 години - обов'язково на вивчення мови меншини; 2 години - на вивчення іноземної мови, і ще 1 годину на тиждень школа зможе сама розподіляти на свій розсуд.
Також заступник міністра підкреслив, що болгарська мова входить до переліку мов Європейського Союзу.
Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який починає реформу освіти в Україні. 25 вересня Президент Петро Порошенко підписав закон "Про освіту", ухвалений Верховною Радою.
Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Нова редакція закону "Про освіту" передбачає, що діти, які підуть до школи з 1 вересня 2018 року, матимуть можливість навчатися рідною мовою тільки в початковій школі - перші чотири роки. З п'ятого класу всі предмети повинні викладатися українською мовою. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти. При цьому представники нацменшин, які почали навчання в школі до 2018 року, продовжать його отримувати за старими нормами, з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.
Застереження проти нього висловили Угорщина, Румунія, Болгарія, РФ і Молдова.
Згодом у МЗС Румунії висловили стурбованість ухваленим ВРУ законом про освіту, а Угорщина заявила, що припиняє підтримку України на міжнародній арені. Голова Міністерства людських ресурсів Угорщини Золтан Балог звернувся з офіційним листом до міністра освіти і науки України Лілії Гриневич і попросив про особисту зустріч, щоб обговорити новий закон про освіту. Пізніше парламент Угорщини одноголосно ухвалив резолюцію з осудом українського закону про освіту, вказавши на порушення прав угорців у Закарпатті. Рада федерації і Держдума Росії також виступили проти українського закону про освіту.
28 вересня Міністерство закордонних справ України направило закон "Про освіту" на експертизу до Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія).
28 вересня набув чинності закон "Про освіту".
4 жовтня Президент Порошенко, коментуючи закон про освіту, заявив: "Реформа освіти важлива для захисту національної ідентичності й мови".
Водночас голова МЗС Угорщини відмовився зустрічатися з Клімкіним під час свого візиту на Закарпаття, а 9 жовтня він заявив: "Угорщина зажадає переглянути Угоду про асоціацію Україна-ЄС у найближчий понеділок".
Топ коментарі
+5 Natali Smile
показати весь коментар
11.10.2017 16:22 Відповісти Посилання +3 Petro Good
показати весь коментар
11.10.2017 17:15 Відповісти Посилання +2 Наш Сайт
показати весь коментар
11.10.2017 16:10 Відповісти Посилання 