Вважали загиблим: танкіст 28-ї бригади проповз шість кілометрів з перебитими ногами та вижив. ФОТО
Про це повідомляє в Телеграмі речник Одеської обласної військової адміністрації Сергій Братчук, передає Цензор.НЕТ.
"Він вдруге заходив у розбите окупантами селище і його танк вибухнув на міні. Чоловік майже добу провів під ворожим вогнем. Потім з перебитими ногами подолав повзком близько 6 км. Опинившись на піднесеній місцевості, боєць зміг додзвонитися товаришам по службі, які вважали його загиблим. Побратими встигли врятувати танкіста", - розповів Братчук.
У пресслужбі 28-ї окремої мехбригади уточнили, що водій-механік танка Т-64 Сергій, який "удруге заходив у розбите окупантами селище на півдні країни, підірвався на міні".
"Його броня йшла першою, раптом – спалах і вибух. Танк Сергія підірвався на міні.
Він пригадує, як після того він прийшов до тями, зрозумів, що його поранило, що він всередині підірваного танку і що треба терміново забиратись геть. Він зміг вилізти, відповзти кілька метрів до узбіччя дороги та скотитись з неї. Почулися чергові вибухи, постріли, гуркіт ворожого танку, що наближався все ближче і ближче. Сергій почав рити землю руками, розгрібати під собою мул та старе листя, зариваючись в них все глибше і глибше. Рашистський танк під’їхав ближче, роздивився наш підірваний Т-64, його понівечену частину, його відкриті люки. "Якщо знайдуть – то живим вже не лишусь", - промайнуло в голові Сергія й він тамуючи подих ще дужче притиснувся до землі. Рашисти поїхали геть, але розпочався черговий бій. Закріпившись в селі, росіяни безперестанку гатили в бік української армії, яка нині веде наступ на Півдні нашої країни.
Година спливала за годиною, майже добу без мобільного зв’язку, без надії на допомогу, але зі страшним болем, понівечених ніг він ховався від ворогів. Й думав тоді лише про одне - треба вибратись й вижити попри все.
Зрештою він наважився на відчайдушний крок – пораненим діставатись своїх. Поповз, зі страшним болем в перебитих ногах, в гарячці та з нестерпною спрагою без ковтка води, ховаючись від постійних обстрілів та безпілотників, які прочісували територію - він здолав зо 6 кілометрів. Тільки тоді, видершись на пагорб, його мобільний телефон віднайшов зв'язок і дав шанс вижити. Сергій додзвонився до своїх, пояснив де він і тоді з останніх сил продовжив повзти в бік очікуваної допомоги. Побратими встигли вчасно, вони забрали Сергія, коли в нього вже не було сил навіть промовити слово не те що ворушитись. Його вивезли та передали медикам.
Не минуло й кількох днів, а він вже наче оговтався. Він спокійно розповідає, про свій порятунок та не скаржиться на біль в ногах і на інвалідний візок. Єдине, через що засмучується, то це через прогноз лікаря, що ходити зможе не раніше як за пів року", - розповіли в бригаді.
И ноги будут ходить - чего ещё желать ?
Героям Слава !
Реальный герой.
Одужання Вам швидкого, здоров'я міцного і довгих років життя.
Vыздоравливай и продолжай бить путлеровских рашистов.
Zащищать мир от нечисти.
За вашу и нашу свободу...