Поранені солдати без нижніх кінцівок по кілька годин чекають у загальній черзі по довідку у військових медзакладах, - воїн Откович. ФОТО
Поранені солдати без нижніх кінцівок чекають у загальній черзі по довідку по декілька годин у медичних закладах.
Про це повідомив у фейсбуці воїн Мирослав Откович, інформує Цензор.НЕТ.
"Так бути не повинно. Поранені солдати без нижніх кінцівок стоять в загальній черзі за довідкою по декілька годин. Цей шматок паперу вимагає жорстока і невблаганна військова бюрократична машина. Я, зі своїм прооперованим меніском, на лівому коліні, сперся на милицю і мовчки дивився за тим, що відбувається", - йдеться у повідомленні.
За його словами, поліклініка відчиняється о дев'ятій ранку, о 7.30 тут вже людно.
"Пів на дев'яту в списках в реєстратуру вже був шістдесятим, в черзі до хірурга тринадцятим. Електронної черги не існує. Все на листочку в клітинку. А для того, щоб потрапити в останній кабінет, там де виписують документи ВЛК, моє прізвище опинилось під номером 502!!!", - зазначає військовослужбовець.
Далі він дослівно публікує діалог, який відбувся у тих стінах:
- Ви перший день? - не без іронії запитує молодий хлопець в добре пошитому тактичному костюмі болотяного кольору.
- Так.
- А я вже 21 день в черзі стою, у мене 8 лікарів!
"За три години випав мій щасливий тринадцятий номер. Заходжу до хірурга. Кладу на стіл виписку після операції. Він дивиться і каже - добре. Ось цю і цю довідку зробіть копію і візьміть фото 3#4. Тоді приходьте ще раз. Я аж побілів, це означає, що стояти доведеться з початку. Знову пройти реєстратуру, щоб заново потрапити в "прохідні" списки доведеться прийти вже в понеділок. Я згадав про хлопця, який тут вже 21 день і зрозумів чому. Відступати нікуди. Швидко знаходжу серед паперів якусь стару довідку, тут же руками відриваю з неї власне фото, копію біжить робити друг. Якби не він, якби був сам - вже б програв цей армійський квест", - продовжує воїн.
Откович додає, що друг повернувся швидше, ніж дотліла цигарка. Хірург оформив документи і відправив його в наступний кабінет, де він у черзі - 502 (!). За його словами, віддати довідку на підпис пощастило тут лише через те, що не усі вчасно прийшли.
"Зрозумійте, мене, як і усіх інших, тут ніхто не лікує! Ніхто не оглядає! Тут немає діагностики! Є лише всемогутній підпис під папірчиком. Потрібно щось змінювати. Потрібна децентралізація. Не можуть усі бригади регіону везти бійців в один заклад. Має бути спосіб вдосконалити процес видачі довідки, зробити його електронним, як і запис на прийом. Забезпечити необхідну кількість медичного персоналу в закладах, розгорнути додаткові інформаційні стенди. Поставити куллер з водою і дати можливість виміряти тиск. Це елементарні речі, які не вимагають значних коштів", - пише він, нагадуючи, що у військові заклади за довідками приходять ті, хто пішов воювати за власним бажанням, але сюди потрапив поневолі.
"Для важких поранених потрібно більше поваги і елементарного комфорту. Тут навіть ліфт не працює, тому сходи з першого і на верхні поверхи нагадують спортивні змагання паралімпійців. Хто читає і може вплинути - задумайтесь. Так бути не повинно. З цієї ситуації постає величезна соціальна напруга, більшості з нас вже скоро повертатись на фронт", - резюмує Откович, додаючи, що ситуація типова для більшості військових медзакладів.
