Озеро Бугаз в окупованому РФ Криму на межі зникнення. ФОТО
На окупованому Російською Федерацією Кримському півострові озеро Бугаз в околиці Судака дуже обміліло і перебуває на межі зникнення.
Як передає Цензор.НЕТ, про це повідомив "Крим.Реалії" кримський правозахисник Абдурешит Джеппаров, який відвідав Бугаз 13 березня.
На думку правозахисника, озеро стабільно втрачає свій рівень і незабаром може повністю висохнути.
"Право на сприятливе навколишнє середовище - одне з конституційних прав. Водна проблема в Криму обмежує це право кримчан. Колись мальовниче місце - озеро Бугаз - яскравий тому приклад. Зараз водойма перебуває на межі зникнення. Це результат не посухи, а надмірного споживання підземних вод. Очевидно, що з пониженням рівня ґрунтових вод вичерпалися джерела, що живили озеро. На жаль, така ситуація не тільки на озері Бугаз, а й на багатьох інших водоймах Криму", – розповів правозахисник.
Слово "бугаз" з тюркських мов перекладається як горло, горловина, проток. За інформацією краєзнавців, озеро живлять три підземні прісні джерела, також поповнюють запаси дощові та талі води. Тому вода тут, на відміну від більшості прибережних солоних озер в Криму, придатна для пиття.
В окупованому Росією Криму стрімко міліють водосховища, що живлять великі міста. Як наслідок, їхні жителі мають проблеми з доступом до якісної прісної води. Раніше вже публікували карту, яка ілюструє, як посуха відбилася на водосховищах, які багато років забезпечували водою регіони півострова.
===============
Кляті кацапи усю воду висосали своїми рилами!
пох, все равно, что там будет.Может пора #крымнашам# подземные источники вырубать!?!?!?
...
ДЕ РЕАКЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ВЛАДИ???
Уже, ну, почти уже => https://twitter.com/KonctantinUA/status/1370753294310723584
Общая святыня - мать-земля сырая.
То́пи да болота, степи да чащобы,
Храмов позолота, а вокруг - трущобы,
Завывает вьюга, гонит снег по кругу…
Коротка кольчуга на спине у друга!
Глушь да буераки, воровство да драки,
Да срамные враки вечером в бараке.
Прём с мольбой о чуде прямиком в трясину.
Каждому Иуде - личную осину!
Каждому кумиру возжигаем свечки,
Да грозимся миру встать с холодной печки:
Вот подымем знамя да пройдём с боями,
Тем же, кто не с нами, гнить в зловонной яме!
Вытопчем дорогу к вашему порогу,
Пусть идём не в ногу, но зато нас много.
Пыл наш не умерить, рвёмся в бой отважно,
Главное - чтоб верить, а во что, неважно.
Не считаем трупы, не боимся мести,
Ничего, что глупо, главное, что вместе!
Пить - так до упаду, мордой в грязь с размаху,
Нету с нами сладу, во нагнали страху!
Всё кругом поруша, перед образа́ми
Изливаем душу пьяными слезами.
Нас видать по роже, выросших без нянек,
Нам свой кнут дороже, чем заморский пряник.
Мы в гробу видали ихние конфетки!
Будем жить и дале в клетке, как и предки.
Нам все́ перемены - как седло корове,
Грязи по колено, да по пояс крови.
Завывает вьюга, свирипеет стужа,
Ничего, что туго - может быть и хуже.
На таком морозе к чёрту все́ приличья!
По уши в навозе веруем в величье.
Кто кого замучит на лесоповале?
Нас ничто не учит, мы на всех плевали.
Нас любая гадость может распотешить,
В нас - добро и святость! Тех, кто спорит - вешать!
Нищая лачуга стынет под сугробом,
Завывает вьюга, как вдова над гробом…
Зачем им вода
когда у них )(уло есть!!