Український підліток, якого вивезли до РФ із дитбудинку під Херсоном, наклав на себе руки, - росЗМІ. ФОТОрепортаж
18-річний Олександр Якущенко, якого російські загарбники під час окупації Херсонщини вивезли з України до РФ, покінчив із життям. У Росії він жив у прийомній сім'ї в Краснодарському краї.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це повідомило видання "Важные истории".
У розпорядженні видання є свідоцтво про смерть Олександра Якущенка. Він помер 10 січня 2024 року у станиці Ахтанізовська Краснодарського краю.
Голова прийомної родини Олександр Лукашенко розповів, що тіло Якущенка виявили робітники за кілька кілометрів від будинку.
"Я звідки знаю, чому? Йому було 18 років, він був повнолітня дитина. Він просто у нас жив", - прокоментував він причини такого вчинку.
Незадовго до смерті Якущенко відправив своїм друзям голосове повідомлення, у якому розповів про свої стосунки із прийомною сім'єю.
"Я там нікому нах#й не потрібен. Мені дали це зрозуміти. Я всім життя псую. Я не зможу, я повішуся... Якби мене не було, зараз би ні в кого, нах#й, проблем не було, якби я тільки сюди не приїхав би. Не можу... Сука! Мені дуже боляче. Я не знаю, що робити", - казав Олександр.
Якущенко та ще 7 дітей жили в дитячому будинку сімейного типу в селі Токарівка під Херсоном. Коли російські війська окупували Херсонську область, голова дитбудинку Лідія Шарварли почала співпрацювати з окупантами, і незабаром її призначили "головою" села. Пізніше Україна деокупувала Херсон, після чого Шарварли поїхала до Росії, взявши із собою дітей.
У Росії діти потрапили до пункту тимчасового розміщення у селищі Кучугури Краснодарського краю. Там Шарварли відмовилася від опіки. Якущенка взяла під опіку прийомна родина Наталії та Олександра Лукашенків. Останній каже, що формально під їхньою опікою підліток до свого повноліття жив всього місяць, а потім його родина просто годувала - "йому не було куди йти, не виженеш же хлопця".
Кілька разів Олександр говорив із друзями про повернення в Україну до рідної матері - Олени Якущенко. Дітей у неї вилучили ще у 2016 році. Олена називає це своєю провиною: після смерті матері вона багато пила, пив її чоловік. З того часу, за її словами, з сином вона не бачилася, але продовжувала спілкуватися телефоном.
"Він мені частенько дзвонив через день, через два. Щодо війни, звичайно, він плакав, психував через те, що їх вивезли. Подзвонив перед Новим роком, каже, я скоро приїду. А в січні мені вже повідомили про це (загибель сина. - Ред.). Я вам не можу передати, як втратити дитину. Я хочу, щоб розібралися, як загинув мій син", - каже жінка.
За даними журналістів у прийомній сім'ї були конфлікти. Відомо про щонайменше один випадок, коли сім'я Лукашенка відбирала у нього документи.
"Опіка казала, що він хотів повернутися в Україну, у нього забрали паспорт, і він пішов, повісився через це", - розповіла Карина Петренко, яка виховувалась разом з ним в українському дитбудинку.
З одного боку вважаєш рівень мислення Trevo Trow примітивним.
З іншого боку сама виявилася не здатною написати щось хоч трохи розумніше за матюк...
Ненормально - тягнутися до ворога і вішатися від того що не вдалося отримати від ворога співчуття.
Навіть якщо людина не бачить для себе майбутнього - вона самостійно приймає рішення. Рішення як саме їй померти. Якби хлоп вважав росіян ворогами, він би обрав шлях самурая (наприклад, пішов і забив би того хто викрав його паспорт). Та нажаль, хлоп виявився безхребетним, поїхав кукухою і "самоденаціоналізувався" для того щоб не спричиняти росіянам проблеми.
Якірна репліка: "Я хочу, щоб розібралися, як загинув мій син" чітко вказує на те що навіть відповідальність за те щоб розібратися у смерті власного сина вона прагне не прийняти на себе а перекласти на "інших".