"Вирішити проблеми не вдається": Найбільшим сировинним компаніям Росії стає все складніше планувати свої витрати
Російські експортери зазнають усе більших проблем з оплатою поточних витрат через складнощі в проведенні банківських платежів, які торкнулися операцій у всіх "дружніх" Росії країнах, включно з Китаєм, Туреччиною та ОАЕ. Так, через транзакції, що зависають, які відхиляються банками, або затримуються на строки до місяця й більше, компаніям стає все важче планувати щоденні витрати.
Про це пише Bloomberg із посиланнім на джерела в п'яти найбільших сировинних корпораціях РФ, передає The Moscow Times.
За словами співрозмовників видання, хоча компаніям поки вдається виплачувати зарплати без збоїв і виконувати інші фінансові зобов'язання, запаси готівки на їхніх рахунках опинилися під тиском.
Наприклад, співробітникам експортерів доводиться буквально щодня дзвонити до міжнародних банків, доводячи, що платежі не порушують санкції. Втім, навіть у такому "ручному режимі" вирішити проблеми не вдається: транзакції зависають на тижні і будь-якої миті можуть бути відхилені.
Із проблемами зіткнулися, зокрема, російські металурги. ГМК "Норнікель", найбільший гірничо-металургійний холдинг Росії, за підсумками першого півріччя відзвітував про збільшення дебіторської заборгованості на балансі на $300 млн – саме на стільки зріс борг клієнтів перед компанією через складності у проведенні платежів. Таку суму недоотримав, згідно зі звітністю, "Русал" – найбільший у Росії виробник алюмінію.
Загалом обсяг виручки, що зависла за кордоном, може оцінюватися в десятки мільярдів доларів.
Так, Центробанк Росії лише за січень-липень 2024 року зафіксував зростання "іноземних активів" бізнесу на $44 млрд. Ця сума, що включає, зокрема, валюту за кордоном, стала результатом "ускладнення ланцюжків міжнародних розрахунків".
Платіжні проблеми, що виникли ще на початку зими, після посилення американських санкцій залишаються невирішеними, і бізнес побоюється повноцінної кризи ліквідності, пише Bloomberg.
За словами джерел видання, ситуацію посилює те, що позичати гроші всередині Росії для покриття касових розривів стає дедалі складніше: ставки за кредитами в рублях тримаються близько 20% річних, а юанів на ринку хронічно не вистачає.
Наприкінці літа позики в китайській валюті на міжбанківському ринку коштували понад 200% річних.
Зазначається, що швидкого вирішення проблеми поки що не бачать ні бізнес, ні російська влада. І експортерам, і імпортерам, ймовірно, доведеться шукати способи проводити оплату за межами Росії та залишати за кордоном частину грошей, навіть незважаючи на те, що держава вимагає заводити їх до країни.
Проблеми з платежами
Ситуація з платежами з Росії до Китаю різко погіршилася в грудні 2023 року, коли президент США Джо Байден підписав указ, що дозволяє американському Мінфіну вводити вторинні санкції проти банків третіх країн за допомогу підсанкційним особам та забезпечення поставок російському військово-промисловому комплексу.
Після цього понад 98% китайських кредитних організацій припинили приймати платежі від російських компаній. Також деякі банки стали відхиляти платежі з російськими іменами та почали відмовлятися приймати "брудні" юані з Росії.
Наприкінці вересня стало відомо, що Киргизстан перекрив канал для транзитних платежів з Росії за товари з Європи та Китаю.
Наприкінці серпня повідомлялося, що російські компанії стикаються з усе довшими затримками та більшими витратами при проведенні розрахунків з торговими партнерами в Китаї. Ця проблема загострилася, а між РФ та Китаєм "зависли" транзакції на десятки мільярдів юанів.
Близьке до уряду РФ джерело підтвердило, що китайські державні банки "масово" припиняють операції з Росією, через це затримуються платежі на мільярди юанів.
До того стало відомо, що китайські експортери припинили поставляти продукцію до Росії без попередньої оплати.
Перед тим невеликі регіональні банки Китаю почали відмовлятися приймати платежі з Росії. Ще в травні-червні локальні китайські кредитні організації працювали з російським бізнесом і "платежі йшли більш-менш стабільно", але з 20 липня розрахунки фактично призупинено.
Наприкінці липня повідомлялося, що китайські банки почали повертати до Росії близько 80% переказів у юанях.
Російські банкіри своєю чергою визнали, що проблема з міжнародними розрахунками – це надовго.
