Китай уперше за 14 років вирішив пом’якшити свою грошово-кредитну політику
Китай уперше за 14 років змінив свою позицію щодо грошово-кредитної політики, що призвело до зростання цін на акції та облігації.
Про це пише Financial Times, передає ЕП.
Як зазначається в заяві китайського уряду, в 2025 році партія "має проводити більш активну фіскальну політику та помірно м'яку грошово-кредитну політику".
Окрі того, владі Китаю необхідно "енергійно стимулювати споживання, підвищувати ефективність інвестицій та розширювати внутрішній попит у всіх напрямках".
Виші посадовці також дали прямі обіцянки "стабілізувати ринки нерухомості та акцій".
Заява Політбюро Комуністичної партії, яку очолює глава країни Сі Цзіньпін, прозвучала в той час, коли триває підготовка до її щорічного засідання, де представлять економічний порядок денний наступного року.
Зауважується, що, окрім зростаючої торгової напруги, Китай бореться з найдовшою смугою дефляції в цьому столітті. Свіжі дані показують, що ціни виробників у листопаді падали 26 місяць поспіль. Споживчі ціни також зростали найповільнішими темпами за п'ять місяців, коливаючись близько нуля.
Падіння цін підірвало зростання економіки на 4,8% цього року, поглинувши корпоративний прибуток та змусивши компанії скоротити інвестиції та зарплати.
Індекс споживчих цін у Китаї зріс на 0,2% у річному обчисленні, що є мінімумом за п'ять місяців і нижче за опитування аналітиків, які прогнозували зростання на 0,5%.
У місячному вирахуванні ціни впали на 0,6% з жовтня по листопад.
Офшорний юань компенсував втрати, торгуючись на 0,1% сильніше на ставках на те, що економіка Китаю відновиться завдяки грошово-кредитному та фіскальному стимулюванню. Прибутковість 10-річних державних облігацій знизилася на два базові пункти до 1,938%.
Акції підскочили, а державні облігації Китаю зросли після оголошення результатів засідання Політбюро, при цьому індекс Гонконгу Hang Seng піднявся на 2,8% до найвищого рівня за місяць.
Раніше цього місяця повідомлялося, що Китай заборонив експорт до США товарів, пов'язаних із мінералами галію, германію та сурми, які потенційно можуть бути використані у військових цілях.
До того стало відомо, що США збираються ввести нові обмеження на поставки вдосконалених напівпровідникових мікросхем та інструментів для виготовлення чипів 140 компаніям Китаю з метою запобігання їх використанню на шкоду нацбезпеці США.
Перед тим влада Китаю оголосила про запровадження з 1 грудня експортного контролю за постачанням продукції, яка може бути використана у військовій промисловості. Це сталося після того, як США оголосили про санкції проти десятків китайських компаній за поставки Росії такої продукції, зокрема компонентів для безпілотників.
