Криптовалюти не зможуть бути платіжним засобом в Україні, – голова НБУ Пишний
Легалізація віртуальних активів не означає, що криптовалюти можуть бути платіжним засобом або ж використовуватися для обходу валютних обмежень, запроваджених в Україні.
Про це голова Нацбанку Андрій Пишний заявив в інтерв’ю РБК-Україна, коментуючи можливу легалізацію криптоактивів в Україні.
Голова НБУ наголосив, що у цьому питанні є кілька "червоних ліній", які є принциповими для регулятора.
"Нам важливо, щоб були чітко дотримані наші "червоні лінії". Віртуальні активи не можуть бути платіжним засобом, не можуть підважувати жодним чином ефективність наших монетарних інструментів... "Червоною лінією" для нас буде наступне – тільки гривня є законним платіжним засобом на території України", – сказав Пишний.
Він наголосив, що криптоактиви також не мають використовуватися для обходу валютних обмежень, запроваджених в Україні під час війни.
"Другим важливим аспектом є те, щоб віртуальні активи не стали інструментом для обходу наших обмежень, що запровадженні в період воєнного стану з метою збалансування грошово-кредитного ринку та забезпечення достатнього рівня золотовалютних резервів", – зазначив голова НБУ.
За словами Пишного, легалізація віртуальних активів також не повинна суперечити зобов'язанням України щодо імплементації норм міжнародних стандартів FATF у сфері фінансового моніторингу та відповідних європейських регуляцій, зокрема директиви MICA, яка набула чинності в січні 2025 року.
Водночас голова НБУ, що узаконення цифрових активів має "детінізувати" галузь і поліпшити репутацію фінсектору в очах західних партнерів. Для цього, за його словами, необхідна ширша дискусія щодо стимулів, які спонукатимуть власників уже наявних криптоактивів вивести їх із тіні.
Що відомо про легалізацію віртуальних активів в Україні
У лютому 2022 року Верховна Рада ухвалила закон "Про віртуальні активи". У березні того ж року його підписав президент Володимир Зеленський. Утім, закон не запрацював, адже для цього необхідно внести зміни до Податкового кодексу, чого Рада поки не зробила.
Наприкінці квітня 2025 року профільний Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики одноголосно підтримав законопроєкт про оподаткування операцій з віртуальними активами для розгляду у першому читанні. Голова Комітету Данило Гетманцев заявляв, що Верховна Рада мала розглянути його найближчим часом, а оподаткування операцій з криптовалютами мало б запрацювати з 1 січня 2026 року.
Однак розгляд законопроєкту відклали після наради в Офісі президента, писала українська редакція Forbes.
Сьогодні з ранку 7 серпня 2025 року, в приміщенні Державної служби експортного контролю України (Держекспортконтроль), правоохоронці у складі СБУ, військової прокуратури та БЕБ проводять слідчі дії щодо встановлення обставин масштабного розкрадання бюджетних коштів та МТД іноземних партнерів, потрачених на створення електронної системи експортного контролю (ЕСЕК).
Слідчі дії проводяться за ухвалами Шевченківського суду м. Києва в рамках кримінального провадження № 72025001420000029 , за ч. 5 статті 191 Кримінального кодексу України.
Головними фігурантами справи є колишній Голова зазначеної служби Олександр Павліченко та його багаторічний незмінний заступник, а нині тимчасово виконуючий обов'язки Голови цієї служби Олег Цільвік.
За інформацією з джерел в правоохоронних органах, вказані особи організували масштабну схему тривалого розкрадання коштів державного бюджету та іноземних донорів, що в 2021 - 2025 роках виділялись на розробку та впровадження платформи ЕСЕК «Stratlink», яка до теперішнього часу не реалізована і недієздатна.
Маємо надію, що фігуранти не уникнуть покарання!