Гендиректора ключового підприємства "Роскосмосу" звільнили за провал імпортозаміщення
Голову російського АТ "Інформаційні супутникові системи імені академіка М. Ф. Решетньова" (входить до держкорпорації "Роскосмос") Євгенія Нестерова звільнили з посади в рамках "загальних перестановок у держкорпорації".
За словами одного зі співрозмовників із космічної галузі РФ, Нестерова звільнили через невдоволення темпами імпортозаміщення у виробництві супутникових систем, пише The Moscow Times.
Компанія, котрою керував Нестеров, бере участь у створенні аналога системи Starlink Ілона Маска – проєкту "Сфера". Нестеров також намагався вирішити питання із впровадженням у продукцію російських компонентів та домогтися "технологічної незалежності" в умовах санкцій.
Як пояснили в пресслужбі "Роскосмосу", Нестеров, який керував підприємством з липня 2022 року, пішов із посади гендиректора "за власним бажанням".
Натомість компанію очолив Міхаїл Валов, який працює в "Решетньові" з 2005 року. 2022 року його було призначено заступником генконструктора, а з 2025 року – як генерального конструктора, що відповідає за створення космічних апаратів.
Нове призначення "дозволить оновити управлінський підхід та прискорити перетворення", зазначили в "Роскосмосі", новий голова якого Дмітрій Баканов пообіцяв президенту РФ Владіміруу Путіну розгорнути на орбіті мережу із сотень апаратів для створення в Росії своєї системи супутникового зв'язку.
У лютому 2023 року радник гендиректора "Роскосмосу" Ніколай Севостьянов заявляв, що для завершення повної заміни іноземної бортової апаратури на супутниках російськими компонентами потрібно близько п'яти років.
Як повідомлялося, в середині вересня глава російської державної корпорації "Роскосмос" Дмітрій Баканов заявив, що Росія запустить власний аналог системи супутникового інтернету Starlink протягом найближчих двох років.
У липні повідомлялося, що російська корпорація "Роскосмос" заморозила проєкти супутникових угруповань широкосмугового доступу "Скіф" та інтернету речей "Марафон IoT" через брак коштів.
На почаку червня віцепрем'єр РФ Денис Мантуров заявив, що Росія побудує та виведе на орбіту власну космічну станцію – Російську орбітальну станцію (РОС) – до 2030 року.
Наприкінці 2023 року стало відомо, що російська держкорпорація "Роскосмос" втратила 180 млрд руб. після відмови інших країн від співробітництва через санкції, запроваджені у відповідь на вторгнення РФ в Україну. Минулого року "Роскосмос" розпродувати активи, щоб наповнити свій бюджет.
Найамбітніші та найдорожчі проєкти "Роскосмосу" – надважка ракета, необхідна, зокрема, для далеких польотів у космос, та будівництво місячної бази фактично призупинені без чітких планів на реалізацію, а найбільший після початку повномасштабної війни проти України проєкт – перша за півстоліття місія на Місяць – закінчився фіаско.
У червні 2024 року стало відомо, що "Роскосмос" не може зробити чотири з шести геостаціонарних супутників, які забезпечують роботу каналів зв'язку між Росією та її "дружніми" країнами.
Минулий проєкт зі створення російського аналогу Starlink Кремль анонсував ще 2018 року, коли Владімір Путін розпочинав четвертий президентський термін. Проєкт отримав назву "Сфера" і передбачав створення угруповання з 600 супутників, яке забезпечувало б Росію інтернетом та телефонним зв'язком. Проте повномасштабне вторгнення Росії в Україну та антиросійські санкції унеможливили реалізацію проєкту.
