Обсяги торгівлі між Росією та Китаєм цього року впали на 9,4%, – розвідка

Обсяги торгівлі між Росією та Китаєм за січень-вересень цього року скоротилися до $163,6 млрд, що на 9,4% менше, ніж за аналогічний період торік.
Як повідомили в Службі зовнішньої розвідки України, цього року зменшився як експорт Китаю до Росії – на 11,3% (до $73,6 млрд), так і російські поставки до Китаю – на 7,7% (до $90 млрд).
Основним чинником падіння стало здешевлення енергоносіїв.
Так, вартість російського енергетичного експорту до Китаю за січень-вересень знизилася на 18,9%, або на $14 млрд. Експорт нафти впав на 8,1% у фізичних обсягах і на 21% – у грошовому вираженні через зниження ціни на Brent.
Іншим чинником стало перенасичення російського ринку китайськими автомобілями. Після рекордних поставок у 2024 році попит скоротився більш ніж удвічі – на 56%.
Додатковий тиск спричинили логістичні збої.
На китайсько-казахстанському кордоні восени утворилися черги вантажівок, а вартість перевезень із Китаю до РФ зросла: залізницею – на 25% (до $5 тис.), автотранспортом – на 35% (до $15 тис. за 20-тонну фуру).
Частина морських операторів, зокрема CStar Line (ОАЕ) і STF Shipping (Китай), скоротили рейси до російських портів через фінансові обмеження.
"Залежність російської економіки від експорту енергоносіїв і металів, більшість яких продаються до Китаю, робить її дедалі вразливішою до коливань попиту на китайському ринку та посилює залежність від Пекіна", – зазначили в розвідці.
Наприкінці жовтня стало відомо, що Росія вперше розмістить державний борг у китайських юанях, щоб покрити дефіцит федерального бюджету, який за підсумками року вп'ятеро перевищить початковий план.
У листопаді повідомлялося, що Китай активізує зусилля з імпорту російського газу, що знаходиться під санкціями США, закладаючи основу власного "тіньового флоту" суден, які можуть транспортувати скраплений природний газ та обходити обмеження.