Наслідки санкцій: Єдиний НПЗ у Сербії знизив потужність без російської нафти
Сербський нафтопереробний завод "Нафтна индустрија Србије" (NIS) у Панчево, єдиний НПЗ у країні, знизив потужність через відсутність сировини.
Як повідомило белградське телебачення Nova.rs, відповідь Управління контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) на запит уряду Сербії про продовження ліцензії NIS, поданий шість днів тому, надійшла лише вранці 25 листопада, передає LIGA.net.
Запит було подано, щоб компанія могла безперешкодно діяти під час переговорів про зміну структури власності.
Міністерка енергетики Дубравка Джедович-Ханданович казала, що російська сторона готова продати свою частку у NIS третій стороні для відтермінування санкцій.
21 листопада The Wall Street Journal писала, що у купівлі NIS зацікавлена компанія ADNOC з ОАЕ.
Раніше президент Сербії Александар Вучич заявив, що добрих новин щодо "Нафтна индустрија Србије" немає і що він проінформує громадськість щодо результатів переговорів протягом найближчих 36-48 годин.
Зі свого боку Джедович-Ханданович 25 листопада підтвердила, що нафтопереробний завод NIS досі працює, але зі зниженою потужністю.
"У нас є чотири дні, щоб уникнути повної зупинки нафтопереробного заводу, і тому ми ще раз просимо OFAC та Адміністрацію США видати NIS ліцензію на роботу, поки тривають переговори щодо виходу російської власності", – сказала вона.
За словами Джедович-Ханданович, Сербія виконала всі зобов'язання.
"Ми ведемо переговори відкрито, прозоро та готові до різних сценаріїв, але рішення Вашингтона зараз є вирішальним. І президент країни надав додаткові гарантії, які запросив Вашингтон", – заявила міністерка.
Вона запевнила, що у громадян нема причин для занепокоєння: влада уважно стежить за кожним кроком і не дозволить Сербії залишитися без пального.
Нагадаємо, раніше в листопаді російські акціонери погодилися продати 56,15%, що належать їм у сербській компанії "Нафтова індустрія Сербії" (NIS).
NIS, що володіє НПЗ у Панчево та мережею з 350 заправок у Сербії, опинилася під американськими санкціями на початку жовтня після кількох відстрочок, наданих адміністрацієюпрезидента США Дональда Трампа. Після введення санкцій JANAF припинив роботу з NIS, заблокувавши основний нафтопровід до Сербії.
NIS, контрольована "Газпромом" та "Газпром Нєфтью", забезпечувала близько 80% потреб Сербії в бензині та дизелі та понад 90% – в авіагасі та мазуті.
17 листопада в заяві президента Сербії Александра Вучича йшлося, що Сербія має сім днів, щоб ухвалити рішення, яке дозволить продовжити виробництво пального на сербському нафтопереробному заводі компанії NIS без необхідності націоналізації підприємства.
Як повідомлялося раніше, російсько-сербська нафтопереробна компанія NIS не отримала від Мінфіну США чергове продовження ліцензії, яке б дозволило знову відкласти санкції та надалі працювати у звичному режимі.
Також на початку жовтня стало відомо, що Комісія з питань захисту конкуренції Болгарії дала згоду на концентрацію в сегменті роздрібного продажу пального, що дає змогу компанії Uni Energy повністю взяти під контроль мережу АЗС NIS Petrol.
