Рекордна за 9 років кількість росіян очікує погіршення свого матеріального становища
Росіяни дедалі гірше оцінюють своє матеріальне становище й дедалі похмуріше дивляться на майбутнє своїх особистих фінансів.
Про це пише The Moscow Times із посиланням на результати опитування російського фонду "Громадська думка".
Так, на кінець листопада частка російських громадян, які скаржаться на погіршення свого матеріального становища, сягнула 25% – максимуму з 2022 року.
Порівняно з вереснем таких відповідей побільшало на 5 процентних пунктів, і тепер тих, чиє матеріальне становище погіршилося, утричі більше, ніж тих, хто повідомив про покращення (8% у листопаді).
Більшість традиційно оцінює своє матеріальне становище як "середнє": 57% у листопаді, їхня частка не змінилася. Частка тих, хто оцінює його як "хороше", за місяць знизилася з 25% до 22%, а як "погане" – зросла з 16% до 18%.
Очікування людей також погіршуються: у вересні покращення свого матеріального становища найближчими роками чекали вдвічі більше опитаних, ніж погіршення: 28% і 14% (37% не очікували змін, інші не змогли відповісти).
В останньому опитуванні їх було 25% та 19%, відповідно.
Частка тих, хто очікує погіршення матеріального становища, досягла максимуму за 9 років.
Офіційна статистика
При цьому такі настрої контрастують із офіційною статистикою, згідно з якою інфляція сповільнюється, а зарплати та доходи населення продовжують зростати, хоч і повільніше, ніж у 2023-2024 роках.
За даними Росстату, у вересні (це останні дані) зарплати були на 13,1% більше, ніж роком раніше, а за дев'ять місяців – на 14,3%. Із поправкою на інфляцію, яка в листопаді сповільнилася до 0,42%, або 6,4% у річному вираженні, Росстат оцінив зростання зарплат у 4,7% та 4,5% відповідно.
Реальні грошові доходи населення (після обов'язкових платежів і з поправкою на інфляцію) за дев'ять місяців були на 9,2% більше, ніж роком раніше.
Реакція росіян
Люди відчувають це інакше і дедалі більше економлять.
"За інформацією торгових підприємств по всій країні, дедалі більша частка продукції купується в рамках акцій, розпродажів та знижок, поведінка домогосподарств стала більш ощадливою", – зазначав Центробанк РФ, додаючи, що попит змістився "на користь недорогих категорій товарів".
У листопаді повідомлялося, що частка росіян, які мають хоч якісь заощадження, опустилася до мінімуму за вісім років. Так, лише 31% опитаних фондом "Громадська думка" позитивно відповіли на запитання про грошовий запас, який дозволив би протриматися певний час у разі втрати основного доходу.
До того стало відомо, що росіяни почали масово переходити на покупки за оплату частинами через послуги типу "купи зараз, заплати пізніше" (BNPL) на тлі недоступності класичних кредитів.
До того повідомлялося, що російські споживачі переходять на ощадну модель поведінки та економлять у тому числі на продуктах харчування. Відтак, через "економічні реалії" рітейлери мають проблеми з продажами і змушені стримувати ціни "на полиці". Це своєю чергою призводить до падіння рентабельності: цього року найбільші роздрібні мережі Росії можуть опуститися до історичного мінімуму – 1,7-1,9%.
Через інфляцію, яка навіть за офіційними даними з початку розв'язаної Росією повномасштабної війни проти України перевищила 40%, дві третини споживачів намагаються знайти знижки та акції, а 58% свідомо відмовляються від певних товарів, які купували раніше. Окрім цього, 57% намагаються знайти аналоги в нижчих цінових категоріях, а близько половини вибирають для покупок магазини низьких цін або зовсім намагаються рідше ходити за покупками.
У Службі зовнішньої розвідки України повідомили, що реальна кількість людей за межею бідності в Росії становить приблизно 18 млн осіб, а щоб забезпечити 15-20 млн громадян продуктами за картками, РФ доведеться витрачати приблизно $11-15 млрд.
