Наслідки політики Трампа: Найбільший пенсійний фонд Європи скоротив свої інвестиції в США на 10 мільярдів євро
Найбільший пенсійний фонд Європи – нідерландський Stichting Pensioenfonds ABP – скоротив свою частку в казначейських облігаціях США приблизно на 10 млрд євро ($11,7 млрд) – до 19 млрд євро.
Як пише Bloomberg, таке скорочення додає доказів до того, що інституційні інвестори по всій Північній Європі скорочують свою участь в державних облігаціях США.
Хто ще скорочує свою участь
Ця новина настала після аналогічних продажів інвестицій фондами в Данії, відносини якої зі США погіршилися через Гренландію.
Так, AkademikerPension, пенсійний фонд із обсягом $25 млрд заявив раніше, що виходить зі $100 млн, які він тримав у казначейських облігаціях США, через низку проблем, що охоплюють фіскальну дисципліну, слабкий долар та напруженість навколо Гренландії.
Шведський пенсійний фонд Alecta продав більшу частину своїх активів у казначейських облігаціях США з початку 2025 року, посилаючись на макроекономічні ризики в США.
Вплив продажу активів
Як зазначається, хоча такі продажі активів невеликі порівняно з величезним розміром ринку казначейських облігацій США, вони мають певний символічний вплив.
Новина про рішення AkademikerPension спровокувала різке зростання дохідності державних облігацій США, що свідчить про те, що інституційні інвестори на всіх ринках можуть переосмислити свої відносини зі США.
Нідерландська ABP заявила, що розглядає питання інвестицій у державні облігації з урахуванням фундаментальної ситуації та перспектив країни-емітента. Склад термінів погашення облігацій також важливий, оскільки всі ці фактори відіграють певну роль у узгодженні інвестицій ABP з довгостроковими пенсійними зобов'язаннями.
"Державні облігації повинні забезпечувати хорошу ринковість та надавати забезпечення для деривативних операцій, наприклад. Природно, як і у випадку з будь-яким іншим інвестиційним портфелем, ми хочемо, щоб він був розподілений між різними дебіторами та генерував дохідність, яка відповідає ризику", – заявили в АВР.
Посягання Трампа на Гренландію
Як повідомлялося, президент США Дональд Трамп заявив, що під час зустрічі з генсеком НАТО Рютте сторони узгодили рамки майбутньої угоди щодо Гренландії. Він підкреслив, що завдяки цим домовленостям не вводитиме мита, які мали почати діяти з 1 лютого.
Трамп уточнив, що подальші переговори координуватимуть віцепрезидент Джей Ді Венс, державний секретар Марко Рубіо та спеціальний посланник Стів Віткофф.
Д того президент США Дональд Трамп анонсував запровадження з 1 лютого мит проти низки європейських країн, які не згодні з його позицією щодо Гренландії.
Депутати Європарламенту вже заявили про готовність призупинити схвалення торговельної угоди між Європейським Союзом та США. Крім того, президент Європейської ради Антоніу Кошта оголосив про скликання позачергового засідання Європейської ради для координації подальших дій.
Трамп зі свого боку заявив, що Гренландія є надзвичайно важливою для національної та світової безпеки.
