Rheinmetall готує перший за 16 років публічний випуск облігацій
Німецький оборонний концерн Rheinmetall AG готує свій перший за майже 16 років публічний продаж облігацій, оскільки оборонна промисловість Європи переживає бум.
Як пише Bloomberg, найбільша оборонна компанія Німеччини проводить переговори з інвесторами щодо розміщення 500 млн євро у вигляді п'ятирічних незабезпечених облігацій.
Попередній продаж звичайних облігацій відбувся в 2010 році, хоча відтоді компанія залучала кошти через конвертований борг і приватні боргові інструменти.
Речник Rheinmetall заявив, що запланований випуск облігацій диверсифікує фінансування групи. Кошти будуть використані для загальних корпоративних цілей, включно з рефінансуванням майбутніх погашень.
Глобальними координаторами потенційного випуску виступають Crédit Agricole CIB та UniCredit, а спільними букраннерами є Commerzbank, Crédit Agricole CIB, Deutsche Bank, Societe Generale та UniCredit.
Очікується, що можливі облігації матимуть рейтинг Baa1 від Moody's Ratings.
Доходи компанії
Дохід Rheinmetall різко зріс після повномасшабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, оскільки Німеччина та інші європейські країни збільшили військові витрати.
При цьому НАТО тисне на європейські збройові компанії, щоб вони збільшили інвестиції та наростили виробництво, зосереджуючись на таких галузях, як протиповітряна оборона та ракети далекого радіусу дії.
Оборонний ринок
Однак після досягнення піку у вересні минулого року ціна акцій Rheinmetall різко впала після серії невтішних результатів, що підживлює занепокоєння стосовно того, що оцінки в галузі могли занадто випередити прибутки.
Деякі інвестори також неохоче вкладають більше коштів у традиційних виробників, ставлячи під сумнів необхідність дорогих броньованих машин, враховуючи роль, яку відіграють безпілотники та інші новітні технології на полі бою.
Роль безпілотників
При цьому наприкінці березня директор німецької компанії-виробника зброї Rheinmetall Армін Паппергер у розмові з журналістом The Atlantic Саймоном Шустером заявив, що в українських дронах немає нічого інноваційного, а виробники безпілотників в Україні, за його словами, "домогосподарки з 3D-принтерами на кухні".
У лютому головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський казав, що вже близько 60% уражень на фронті завдаються саме безпілотниками. Решта припадає на артилерію, яка в класичному розумінні вважалась "богом війни".
Із початком бойових дій у Перській затоці, уряди країн, які відчули на собі обстріли іранськими дронами "Шахед", хочуть отримати українські перехоплювачі, що ефективно захищають небо України від аналогічної загрози.
Детальніше про це читайте в статті "Історія Sting: Як "Дикі Шершні" зробили перехоплювач дронів, який хочуть усі".
Як повідомлялося, наприкінці листопаду минулого року концерн Rheinmetall оголосив про плани збільшити до 2027 року чисельність персоналу на 30%, довівши її до 40 тис. співробітників. Якщо компанія досягне цієї мети, за наступні два з половиною роки вона найме більше працівників, ніж за попередні 10 років.
У червні повідомлялося, що німецький збройовий концерн Rheinmetall AG замінить французьку люксову компанію Kering SA (власника бренду Gucci) в індексі Euro Stoxx 50, що складається з найбільших підприємств країн єврозони.
До того стало відомо, що Rheinmetall – найбільший у Європі виробник боєприпасів – обігнав за ринковою вартістю виробника автомобілів Volkswagen, провідного на континенті, що свідчить про стрімке зростання попиту інвесторів на акції оборонної промисловості.
На початку листопада торік стало відомо, що німецький збройовий концерн Rheinmetall офіційно розпочинає будівництво нового заводу з виробництва боєприпасів у Литві.
Що відомо про будівництво заводу з виробництва снарядів в Україні
Як повідомлялося, на початку 2024 року німецький оборонний концерн Rheinmetall анонсував будівництво заводу з виробництва артилерійських боєприпасів в Україні. Влітку того ж року концерн отримав від українського уряду замовлення на будівництво заводу.
Планувалося, що завод почне працювати у 2026 році. Утім, від початку 2025 року гендиректор Rheinmetall Армін Папперґер почав скаржитися на затримки з реалізацією проєкту через бюрократію в Україні. Він зауважував, що заводи компанії в Німеччині будуються швидше, ніж в Україні.
Після цього уряд України виділив земельну ділянку для будівництва нового заводу Rheinmetall, через півтора роки після публічного оголошення про плани будівництва.
