Який рівень захисту енергетичних об’єктів може мати Україна цієї зими
Україна входить у зимовий період із вищим рівнем інженерного захисту, ніж кілька років тому: другий рівень захисту завершений на 22 енергетичних об'єктах, а ще на понад 100 роботи тривають.
Про це Бізнес Цензору розповів енергетичний експерт Геннадій Рябцев, коментуючи зупинку фінансування капітальних видатків по всій країні.
Проте, за словам Рябцева, абсолютного захисту від прямого влучання ракети не існує – реальна стійкість залежить від комбінації протиповітряної оборони (ППО), резервування мереж і швидкості відновлення після ударів.
Пошкодження об'єктів
При цьому найбільш вразливими Рябцев називає не окремі об'єкти, а так звані bottlenecks, вузькі місця, – елементи, втрату яких не можна швидко компенсувати альтернативним маршрутом чи резервом: великі підстанції, трансформаторне обладнання, інфраструктура, від якої залежать тепло та вода великих міст.
"Ми ризикуємо втратити не сам об'єкт, а функцію, яку він забезпечує", – пояснив Рябцев.
За його словами, пошкодження однієї підстанції може означати, що електроенергія в країні є, а довести її до конкретного міста фізично нема як.
"Тоді держава витрачатиме значно більше коштів уже не на превентивний захист, а на аварійне відновлення, закупівлю дефіцитного обладнання та подолання наслідків – причому в умовах морозів і нових атак", – зазначив Рябцев.
Капітальні видатки
Капітальні видатки – це бюджетні гроші на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт: доріг, лікарень, шкіл, об'єктів енергетики. На відміну від зарплат чи соціальних виплат, це довгострокові вкладення, розтягнуті в часі.
Позиція Мінфіну
У Міністерстві фінансів зі свого боку заявили, що йдеться про перенесення частини капітальних видатків за осінь на грудень через нестачу міжнародного фінансування.
"Ідеться не про скорочення чи заморожування бюджетних програм, а про перенесення строків фінансування частини капітальних видатків", – пояснили в Мінфіні.
Уточнену консолідовану суму за весь період у Мінфіні обіцяють назвати пізніше – після фіналізації змін до розпису бюджету.
Перенесення термінів
Рябцев наголосив, що відтермінування фінансування – це не просто бухгалтерське перенесення видатків із вересня на грудень, а "перенесення частини ризику з державного бюджету безпосередньо на енергосистему та споживачів".
Водночас навіть якщо гроші з'являться 1 грудня, "їх неможливо миттєво перетворити на готову захисну споруду".
"Потрібні матеріали, люди, техніка, монтаж, бетонні роботи та технологічний час. Тому частина об'єктів може увійти в найбільш небезпечний період опалювального сезону з тим рівнем захисту, який вони мають зараз", – сказав Рябцев.
Нагадаємо, раніше голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила, що Міністерство фінансів через проблеми з надходженням міжнародного фінансування перенесло на грудень частину капітальних видатків, запланованих на вересень-листопад.
Лише з вересня на кінець року було перенесено 39 млрд грн капітальних видатків. Водночас соціальні виплати та зарплати працівникам бюджетної сфери уряд продовжує фінансувати.
Підтримка енергетики
Як повідомлялося, директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко зауважував, що розпочати тендер на будівництво об'єктів захисту енергетичної інфраструктури неможливо без чітко визначеного джерела фінансування, а терміни зведення захисту складають 4-6 місяців.
Упродовж червня-серпня 2026 року підприємства критичної інфраструктури з різних регіонів України отримали 76 партій енергетичного обладнання та матеріалів на загальну суму 74,79 млн євро.
На почаку вересня на території Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС) запустили нову сонячну електростанцію для забезпечення автономного живлення об'єктів критичної інфраструктури.
До того прем'єр-міністр України Сергій Корецький заявив, що незабезпечена потреба енергетичної галузі України напередодні зими становить близько 650 млн євро.
До того стало відомо про встановлення майже 1,8 ГВт об'єктів розподіленої газової генерації для підтримки енергосистеми України.
У серпні Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, запровадила нові підходи до приєднання до електричних мереж, роботи установок зберігання енергії та комерційного обліку електроенергії.
