Японія вимагає від Путіна повернути вилучені активи тютюнової компанії JTI
Уряд Японії висловив офіційний протест Росії через передачу під тимчасове управління російського бізнесу тютюнової компанії Japan Tobacco International (JTI).
Про це заявив міністр економіки Японії Рьосей Акадзава.
За словами генерального секретаря кабінету міністрів Японії Мінору Кіхари, до протесту також приєднався посол Японії у Москві.
Міністерка фінансів Сацукі Катаяма та голова європейського департаменту Міністерства закордонних справ Японії висунули аналогічні вимоги російському послу Миколі Ноздрьову дипломатичними каналами.
Державі Японія належить 37,55% акцій материнської компанії JT.
На тлі цих подій цінності папери JT на біржі впали на 19,3% – до 6269 ієн. Це максимальне денне падіння, дозволене біржею, та абсолютний антирекорд за всю історію компанії.
У своїй заяві компанія JT підтвердила, що під тимчасове управління Росії перейшли чотири її виробничі компанії в Росії. Наразі виробник оцінює наслідки та розглядає подальші варіанти дій.
Нагадаємо, 5 листопала стало відомо, президент Росії Владімір Путін передав російські активи японського виробника сигарет Japan Tobacco International у тимчасове управління акціонерного товариства "Промышленные активы" (Industrial Assets).
Конфіскація в Росії
Як повідомлялося, в жовтні 2026 року Путін передав російські активи французького виробника підлогових покриттів Tarkett, що входить до світових лідерів галузі, у тимчасове управління товариству з обмеженою відповідільністю (ТОВ) "Керівна компанія "Центр Капітал".
у вересні 2026 року німецька мережа гіпермаркетів Metro, яка працювала в Росії з 2000 року і й мала 90 торгових центрів у 51 регіоні країни, втратила свої магазини в РФ через конфіскацію майна російською владою.
При цьому 17 вересня Путін передав російські активи швейцарської Nestle, французької Auchan та "Лемана Про" (колишнього бізнесу Leroy Merlin) у тимчасове управління "Л.Е.В. Менеджмент" під керівництвом генерал-майора Міністерства внутрішніх справ РФ Андрєя Краюшкіна.
Раніше в рамках цього самого указу під "тимчасове управління" передали пивні заводи бельгійської AB InBev та турецької Anadolu Efes.
У 2024 році влада РФ вилучила й передала компанії "Газпром" заводи побутової техніки Ariston і Bosch, де до початку розв'язаної Росією повномасшабної війни проти України випускалися холодильники та пральні машини.
У липні 2023 року аналогічну процедуру застосували до Danone Russia – найбільшого в країні виробника молочної продукції. Зрештою бізнес вартістю близько 1 млрд євро дістався людям, близьким до голови Чечні Рамзана Кадирова.
Тоді вилучли й активи данської Carlsberg, а 2022 року – фінської Fortum та німецької Uniper, найбільших західних інвесторів у російську електроенергетику.
У Кремлі пояснювали, що переведені під "тимчасове управління" компанії репрезентують "недружні" країни, які "зараз найактивніше залучені до воєнних дій" проти Росії, включно із "завданням ударів" по об'єктах "економічної інфраструктури".
У березні 2026 року повідомлялося, що в Росії у власність держави через суди перейшло понад 800 компаній.
У середині січня 2026 року російські активи данської Rockwool та польсько-американської CanPack перейшли під управління компаній із РФ.
У жовтні минулого року Центробанк Росії постановив, що держава порушила права міноритарних акціонерів у деяких вилученнях активів, які вона здійснила у зв'язку з розв'язаною РФ повномасштабною війною проти України. Це була перша помітна спроба російської еліти дати відсіч процесу націоналізації.
На початку жовтня 2025 року президент РФ Владімір Путін передав у тимчасове управління Росмайну компанію "Вонорус", що належить американському виробнику упаковки для споживчих товарів Silgan Holdings.
До того стало відомо, що Росія може націоналізувати та швидко продати активи, що належать іноземним компаніям, у відповідь на будь-які кроки Європи у напрямку стягнення заморожених російських активів за кордоном.
