Які наслідки зміни керівництва НБУ для економіки

Автор: Юрій Віннічук

Голова Національного банку Яків Смолій ввечері 1 липня заявив про систематичний політичний тиск та подав заяву про відставку. Його ухід означає втрату незалежності НБУ від інших органів влади. До чого це призведе?

Пізно ввечері 1 липня голова Національного банку України Яків Смолій повідомив, що написав заяву про відставку, яку подав президенту Володимиру Зеленському.

Відставку він мотивував систематичним політичним тиском на НБУ, який не дозволяє Смолію ефективно виконувати свої обов'язки.

Як повідомила Liga, Смолій написав заяву про відставку після конфліктної розмови з президентом на засіданні Нацради реформ. Конфлікт Зеленського зі Смолієм підтвердила і редакто LB а Соня Кошкіна.

2 липня Зеленський вніс в Раду постанову про відставку, в той же день її розгляне фінансовий Комітет Ради, члени якого отримали рекомендацію підтримати відставку. А вже 3 липня депутати можуть звільнити крісло голови НБУ.

Президент Зеленський неодноразово публічно обіцяв "дотиснути" банківську систему.

Основними претензіями президента до керівництва НБУ є: високий рівень облікової ставки, яка робить кредитний ресурс дорогим, погані результати виконання програми пільгового кредитування малого та середнього бізнесу під 5-7-9% та небажання Нацбанку запускати масову емісію гривні.

"Дотиснути" керівництво НБУ намагається і низка депутатів, серед яких найактивнішим є нардеп від "Слуги народу" Олександру Дубінський, який відкрито представляє інтереси олігарха Ігоря Коломойського – колишнього власника Приватбанку. Коломойський на пару з Геннадієм Боголюбовим підозрюються у виведенні $5,5 млрд з Приватбанку та доведенні його до банкрутства.

Зокрема, як повідомляв БЦ, в червні Комітет Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту прийняти проект постанови авторства Дубинського про оцінку діяльності голови НБУ Якова Смолія, яка, зокрема, пропонує "встановити за доцільне створення тимчасової слідчої комісії Ради з питань розслідування діяльності керівництва НБУ і керівництва Фонду гарантування вкладів фізосіб в 2014-2019 роках".

Нагадаємо, що діюче керівництво НБУ приймало безпосередню участь в націоналізації Приватбанку.

БізнесЦензор розбирався, до чого призведе можлива втрата незалежності НБУ. Зокрема, Україні загрожує розрив співпраці з МВФ та іншими партнерами, ризик реструктуризації боргу та дефолту, втрата довіри зі сторони інвесторів, безконтрольна емісія гривні, девальвація та бідність.

Припинення співпраці з МВФ

Зміна керівництва та ризик втрати незалежності Національного банку від політиків призведе до припинення співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ).

10 червня рада директорів МВФ ухвалила нову 18-місячну програму stand by для України на $5 млрд.

Перший транш в розмірі $2,1 млрд Україна отримала 12 червня. Кредит було спрямовано до державного бюджету для подолання наслідків від "коронакризи".

Отримання наступних траншів залежить від виконання Україною програми МВФ. Рішення МВФ прийматиме за підсумками червня, вересня і грудня цього року, а також червня 2021 року.

Заява про відставку Смолія поставила під ризик співпрацю з МВФ. Фонд уже заявив, що після відставки діючого глави Нацбанку Україна повинна зберегти незалежність центрального банку.

"Під його керівництвом Україна домоглася важливих успіхів у досягненні стабільності цін, наочно демонструючи, що незалежний центральний банк є ключовим елементом сучасної макроекономічної політики", - заявив представник МВФ в своїй заяві. - "Ось чому незалежність НБУ знаходиться в центрі програми для України, яку підтримує Фонд, і чому вона повинна підтримуватися при новому главі".

Співпраця з МВФ - це не тільки кредити, які отримає Україна для покриття дефіциту бюджету. Співпраця з МВФ означає довіру міжнародних інвесторів. Інвестори готові вкладати гроші в Україну, лише якщо впевнені у тоу, що країна проводить реформи, не стане банкрутом і вони зможуть заробити на своїх інвестиціях.

Зупинка надання фінансової допомоги від міжнародних партнерів та дефолт України

До програми з МВФ прив'язана фінансова допомога для України від урядів західних країн та міжнародних фінансових організацій (МФО).

Зокрема, після першого траншу від МВФ на $2,1 млрд, уряд розраховував отримати від Світового банку $1 млрд допомоги на реформи. Рішення про виділення перших $350 млн рада виконавчих директорів банку прийняла 27 червня.

Окрім $5 млрд від МВФ, впродовж нинішнього та наступного років Україна має отримати $4 млрд від інших міжнародних донорів: ЄС, Світового банку, урядів держав-партнерів.

Однак систематичний політичний тиск на НБУ та зміна його керівництва поставить під питання надання другого траншу від МВФ. А відповідно - і надання Україні допомоги від інших міжнародних партнерів.

Водночас, в найближчі півтора року уряд та НБУ мають сплатити за державним і гарантованим державою боргом $15 млрд. Водночас зрив співпраці з МВФ та іншими партнерами збільшує ризики реструктуризації цих боргів.

А реструктуризація боргу – це фактично дефолт України.

Втрата довіри до України зі сторони міжнародних інвесторів

Політичний тиск на роботу НБУ, зміна незалежного керівництва на "правильних" менеджерів та загроза пришвидшення згортання реформ вдарить по іміджу України як надійного позичальника.

Відповідно попит на українські боргові папери буде мізерним, а залучення боргу - дорогим.

Це ставить під ризик фінансування дефіциту бюджету та зменшує шанси перекридитуватися під нижчі відсотки для погашення старих дорогих боргів.

Заява про відставку голови НБУ Якова Смолія, вмотивована систематичним політичним тиском на Центральний банк, уже негативно вплинула на імідж України як надійного позичальника.

Зокрема, 1 липня Україна успішно розмістила 12-річні єврооблігації на $1,75 млрд з можливістю викупу на $750 млн єврооблігацій з погашенням в 2021-2022 годах. Ставка залучення становила 7,3-7,4%, що вважалося гарним результатом в умовах світової економічної кризи.

Отриманні гроші планувалося направити на фінансування дефіциту державного бюджету, який за півроку вже недоотримав 35 млрд грн доходів.

Однак через кілька годин після розміщення стало відомо про відставку голови НБУ. Через це Україні довелося скасувати розміщення.

Розміщення довелося скасувати, оскільки на фоні новин про відставку керівництва Нацбанку України через політичний тиск, покупці євробондів щодня втрачали б свої інвестиції. За оцінками британського економіста Тімоті Еша, щодня інвестори в українські євробонди втрачали б 5-10% вартості.

Ризик масового виходу нерезидентів з ОВДП

На руках іноземних інвесторів наразі перебуває облігацій внутрішньої державної позики (ОВГЗ) на 99,13 млрд грн. Це майже $4 млрд. Це боргові папери уряду, який розміщував їх під високу дохідність в 2019 року і, таким чином, фінансував дефіцит бюджету в умовах відсутності траншу від МВФ.

В даний момент, через світову фінансову кризу, відбувається поступовий вихід нерезидентів з українських ОВДП та перехід в долар США.

Так, на початку березня, коли пандемія COVID-19 тільки набирала обертів, на руках в іноземних спекулянтів було ОВДП на 126 млрд грн. Станом на перше липня ця кількість зменшилася на 27,3 млрд грн.

ОВДП нерезиденти продають українським банкам, які, через зниження облікової ставки НБУ до 6% та відповідного падіння дохідності депозитних сертифікатів Нацбанку, перекладають надлишкову ліквідність в папери Мінфіну.

У разі звільнення діючого керівництва Національного банку та призначення нової, політично вмотивованої команди, процес виходу іноземних спекулянтів з українських паперів значно прискориться.

Водночас активний вихід спекулянтів з ОВДП збільшить попит на валюту, а це у свою чергу призведе до додаткового тиску на курс гривні.

Окрім того, втеча спекулянтів з України псуватиме імідж країни, як надійного позичальника, якому можна довіряти.

Зміна наглядових рад державних банків

Зміна керівництва НБУ на більш лояльне до діючої влади може призвести до зміни складу наглядових рад державних банків, оскільки саме НБУ проводить співбесіди з кандидатами, пише НВ.

Водночас від рішення наглядових рад залежить питання подачі позовів в міжнародні юрисдикції. В першу чергу це стосується Приватбанку та його позовів в низку країн проти колишніх акціонерів Коломойського і Боголюбова.

Таким чином, Коломойський через зміну керівництва НБУ може спробувати впливати на хід цих судових процесів.

Нагадаємо, що в 2022 році розпочнеться розгляд судового позову Приватбанку в Лондоні до українських олігархів на $3 млрд. Окрім того, банк подав проти Коломойського та Боголюбова позови в США та Ізраїлі з сумами вимоги по $600 млн кожен і на Кіпрі- на $5,5 млрд.

Безконтрольна емісія гривні, девальвація, інфляція

Опоненти неодноразово критикували поки ще діюче керівництво Національного банку в недостатньо активній участі центробанку в житті реального сектора економіки.

Вони закликали НБУ фактично увімкнути друкарський станок і роздати нові гроші підприємствам.

До таких закликів вдавалися в основному представники олігархів, які експортують сировину з України.

Одна з депутаток від "Слуги народу" Людмила Буймистер, яка представляє інтереси колишнього олігархі Сергія Тарути – соратника Юлії Тимошенко, зняла пропагандисткий ролик, в якому пропонувала надрукувати та роздати кожному українцю по 3 тис. грн, а також дати безкоштовні кредити малому та середньому бізнесу.

Що таке емісія? Це випуск нових грошей. Мова не про фізичний друк паперових купюр, а про цифровий випуск в обіг нових грошей.

Випуск нових грошей в обіг може відбуватися в декількома способами.

Перший. "Друк" нових грошей для прямого фінансування потреб Уряду - це перший варіант емісії гривні. Він був заборонений в 2015 році законом про "Національні банк". Нагадаємо, що пряме фінансування дефіциту бюджету уряду, державних банків та НАК "Нафтогаз України" призвело до високої інфляції в 20% та трьохкратного росту курсу гривні.  

Другий. Викуп Національним банком валюти з міжбанківського валютного ринку за емітовані гроші. Цей варіант НБУ активно використовував в 2019 році і використовує в 2020 році для викупу надлишкової валюти з міжбанківського ринку з метою наповнення своїх міжнародних резервів та стримування зміцнення курсу гривні.

Третій. Нацбанк випускає нові гроші і надає їх банкам у вигляді кредитів рефінансування. Далі ці гроші йдуть в економіку, коли банки за отриманий від НБУ "рефінанс" купують ОВДП Уряду, або кредитують інфраструктурні проекти.

Останні два способи емісії НБУ наразі і використовує.

Саме за недостатньо великий обсяг випуску нових грошей опоненти і критикують НБУ. Вони посилаються на досвід Федеральної резервної системи США, Європейського центрального банку та Банку Англії, які "друкують гроші" та накачують економіку грошима в еквіваленті трильйонів доларів.

Але такі, як Буймистер, мовчать про різницю між гривнею та валютами цих країн. Так долар, євро та британський фунт є вільноконвертованими світовими валютами. Ці валюти обслуговають міжнародну торгівлю, у них зберігають капітали. За банкнотами цих країн стоять найрозвиненіші економіки світу та довіра сотень мільйонів інвесторів.

Водночас українській гривні не притаманна жодна з цих якостей. Навпаки, велика кількість українських громадян зберігають заощадження у доларх, або євро.

Тоді чого домагаються олігархи, вимагаючи емісію? Випуск нових грошей, не підкріплених товарами, продуктивністю праці та довірою, призведе до девальвації курсу. Падіння курсу знизить витрати сировинних фінансово-промислових груп на зарплати та податки і збільшить їхню конкурентоздатність на міжнародних ринках.

Окрім того, девальвація знизить вартість активів для поглинання в середині України, в тому числі, і стратегічних державних підприємств, які готуються до приватизації.

Водночас падіння курсу дозволить уряду виконувати план з надходження доходів бюджету. Оскільки слабка гривня зробить дорогими імпортні товари та збільшить обсяги надходження імпортного ПДВ – основної статті доходів бюджету.