Ситуація на молочному ринку погіршується. За сім років обсяги виробництва впали на понад 40%

Автор: Юлiя Далецька

Українські молочники попереджають про скорочення поголів’я корів та обсягів переробки, що неодмінно позначиться на цінах продукції в магазинах.

Молочні підприємства продовжують потерпати від скорочення поголів’я корів та як наслідок виробництва молока. Це, своєю чергою, призводить до здорожчання продукції на полицях у магазинах. Подекуди цінники зросли на 35%.

Чому так відбувається та як запобігти погіршенню ситуації – читайте у нашому матеріалі.

За даними Спілки молочних підприємств України, поголів’я корів в Україні невпинно знижується – як у підприємств, так і у господарств населення.

Як зазначив керівник експертно-аналітичного відділу СМПУ Леонід Тулуш, на жаль, цьогоріч негативний тренд збережеться – загальне зниження на початок 2025 року складе понад 6,5% – кількість корів в Україні нараховуватиметься менш як 1,2 млн.

При цьому ще на початку 2018 року в Україні налічували понад 2 млн голів, тобто за 7 років втрачено понад 40% поголів’я. Із них: у господарствах населення – майже половину (з 1,55 млн у 2018-му до 0,8 млн голів у 2025-му); у підприємств – майже 20% (із 0,47 млн до менш як 0,38 млн відповідно).

Обсяги виробництва молока теж падають

За словами фахівців, за останні майже десять років продуктивність корів зросла у 1,4 раза. Але надої все одно суттєво знизилися – із 10,3 млн тонн у 2017 році до очікуваних 7,3 млн тонн у 2024- у. Тобто зниження обсягів впало на понад 29%.

При цьому обсяги виробництва молока підприємствами залишаються стабільними, натомість обсяги виробництва господарствами населення суттєво знизились на 43% з 2017 року.

"Темпи зниження обсягів виробництва молока значно перевищують темпи зниження обсягів виробництва інших видів тваринницької продукції. Зокрема, обсяги виробництва м’яса свиней знизились за той же період лише на 13%, а обсяги виробництва м’яса птиці навіть зросли на 11,5%", – зауважує пан Тулуш.

Основною причиною такого значного зниження обсягів виробництва саме молока називають надвисоку частку господарств населення. У загальних обсягах виробництва ще у середині 2010-х вона сягала 75%. Для порівняння, у виробництві м’яса свиней цей показник складав близько 50%, птиці – близько 15%.

Наразі частка господарств населення у виробництві молока знижується, але залишається надвисокою – понад 60%.

І навіть продуктивність українських корів, попри ефективне освоєння технологій їх утримання, все ще суттєво відстає від країн-лідерів ЄС.

Крім того, кількість ферм населення в Україні постійно знижується. Станом на кінець 2023 року вона знизилась втричі проти показника 2010 року та вдвічі – проти показника 2015-го.

Читайте також: Імпорт зріс на 76%: Молочники попереджають про небезпечну ситуацію з вершковим маслом

Обсяги молокопереробки можуть зрости

Експерти очікують, що завдяки зростанню обсягів виробництва молока у сільськогосподарських підприємств, кількість надходження молоко-сировини на промислову переробку також зростуте і фактично повернесться на рівень довоєнного 2021 року (3,2 млн тонн).

Утім, частка господарств населення в обсягах виробництва молока на промпереробку в останні роки стрімко знижується – якщо у 2017 році вона перевищувала 32%, то вже цього року вона очікується на рівні лише 8%.

"Україна вирізняється наднизьким показником співвідношення обсягів офіційної молокопереробки та виробництва молока – менше 40%. Це свідчить про наявність значних обсягів тіньового ринку молокопереробки, що негативно позначається як на конкурентних умовах в галузі, так і на обсягах податкових надходжень до бюджетів різних рівнів", – пояснив керівник експертно-аналітичного відділу СМПУ Леонід Тулуш.

Ціни продовжують лізти вгору

В останні два роки ціни на молочну сировину у другому півріччі стрімко зростають: минулого року вони зросли більш як на 30%, цього року зростання вже перевищило 40%, а до кінця року очікується на рівні понад 45%.

Станом на кінець листопада середні ціни на молоко-сировину перевищили рівень 20 грн/кг, тоді як ще у червні вони не перевищували 14 грн/кг. Якщо порівняти рівень цін червня 2023 року та кінця листопада 2024 року, то різниця складе майже 1,75 раза.

Це пояснюється дефіцитом молоко-сировини в Україні – за останні сім років Україна втратила понад 3 млн тонн сировини, а також зростанням цін на молочні жири у Європі та світі. Це зумовило значне збільшення обсягів їх експорту з України.

Зрештою, щоб зберегти власну сировинну базу, молокозаводи були змушені погоджуватись на регулярне підвищення цін у договорах купівлі-продажу сировини, яке вимагають ферми. Адже фермам постійно надходять пропозиції "зі сторони" про можливість закупівлі за більш "достойними" цінами.

Читайте також: Ціни на молоко "істерично" зростають. Що може стабілізувати ситуацію

Ціна на молочну продукцію, яку ми вже бачимо в магазинах, насамперед залежить від рівня цін на молоко-сировину. Також здорожчанню сприяють вартість робочої сили, енергоносіїв, пакувальних матеріалів та іншого.

Із липня в Україні фіксується суттєве здорожчання цін на молочні продукти – насамперед – на масло. Ціни на кефір, молоко та твердий сир зросли, як мінімум, на 16%. Масло зросло в ціні аж на 35%.

Як наголошують експерти, наразі підвищення цін на молоко-сировину все ще триває, тому як мінімум, до лютого 2025 року в Україні фіксуватиметься зростання цін на молочні продукти.

На ціну молокопродуктів також вплине новий закон про збільшення податків.

Що пропонують молочні компанії для вирішення проблем

Як наголошують у Спілці молочних підприємств України, галузь потребує зміни моделі функціонування – якщо донедавна основними виробниками молока були господарства населення, то зараз вони в силу різних причин суттєво знижують активність у секторі молочного скотарства.

"Тож, насамперед, необхідно брати до уваги вимоги щодо безпечності та якості молочної сировини, які набудуть чинності у найближчі роки у зв’язку з євроінтеграцією. "Некондиційна" молоко-сировина господарств населення буде поза ринком – адже офіційний її обіг буде неможливим", – підкреслює Леонід Тулуш.

Як вже зазначалось, саме господарствам населення належала – й поки належить –левова частка обсягів виробництва молоко-сировини в Україні. Якщо їх обсяги знизяться – Україна зіштовхнеться зі значним дефіцитом молоко-сировини. Цим можуть скористатися з одного боку, ферми, які підвищать ціну на неї "до небес", а з іншого – сусідні країни, насамперед, Польща, яка матиме гарантований ринок збуту своєї молочної продукції в Україні.

"Чим гірше буде ситуація в молочній галузі України, тим краще себе почуватимуть польські фермери та виробники молока, оскільки конкуренція з боку українських молокопереробних заводів на внутрішньому ринку молокопродуктів суттєво знизиться", – визнає експерт.

Вирішити проблему дефіциту молоко-сировини молочники пропонують, зокрема, шляхом стимулювання інвестиційної активності аграріїв для розширення молочного сектору. Як приклад, в СМПУ наводять дотації за приріст, компенсації племінної худоби.

Також необхідно запроваджувати дієві інструменти фінансового забезпечення молочних переробних підприємств – розв’язати проблеми розрахунків та зробити доступнішими кредитні ресурси.

Стабілізації цін на ринку молоко-сировини також може допомогти запровадження механізму цінового арбітражу.

Також раніше виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур зазначав, що в умовах дефіциту молока та, як наслідок, зростання цін на молочну продукцію, важливо поступово нарощувати промислове виробництво сировини. Ця галузь є цікавою та привабливою для інвесторів, адже рентабельність бізнесу може становити від 30 до 50%.

Що каже влада

У державному бюджеті на 2025 рік закладено понад 6 млрд грн на підтримку аграрної сфери. Зокрема, на розвиток тваринництва та агропереробної галузі, виплату дотацій на гектар сільгоспвиробникам та на утримання корів, овець і кіз, розмінування сільськогосподарських земель, меліорацію та гранти на садівництво.

Міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль під час конференції "Молочний бізнес 2024" наголосив, що одним із пріоритетів роботи міністерства – розвиток тваринництва та агропереробки. Зокрема, на ці цілі на наступний рік заклали 1 млрд грн.

"У державному бюджеті на наступний рік закладено 1 млрд грн саме для розвитку тваринництва і агропереробки. Адже без тваринництва – агросектор не буде збалансованим. У молочній галузі є рентабельність. Проте довгий термін окупності. Тому перші кроки важливо робити сьогодні", – зазначив Коваль.

Як наголосив виконавчий директор Спілки молочних підприємств Арсен Дідур, молочні підприємства з оптимізмом сприймають заяви міністра.

"Також підтримуємо те, що Мінагрополітики пролобіювало виділення 1 млрд грн на розвиток тваринництва. Але у сучасних умовах цього замало. Тим більше, що цей мільярд поки що не забезпечений фінансами – це спецфонд держбюджету, який ще треба наповнити.

Загалом потрібно комплексно підходити до фінансування збільшення поголів’я корів – як за рахунок держбюджету, так і за рахунок власних коштів виробників молока (рентабельність дозволяє). Також необхідно активніше вести перемовини про залучення зовнішньої підтримки", – підкреслює він.

На думку Дідура, якщо влада та бізнес разом рухатимуться у цьому напрямку, то за два-три роки можна буде говорити про відносну стабілізацію пропозиції сировини на переробку, а це дозволить забезпечити більш-менш комфортні ціни для споживачів молочної продукції.